– Ти звідки, пісенько весела, До мене пташкою прийшла? – Перелітала рідні села, Твоє коханнячко знайшла. – А що там, пісенько, чувати? Що діє дівчина […]
Дмитро Загул – “За непроглядною заслоною…”
За непроглядною заслоною Живуть такі, як я, – А тут чужою, незнайомою Сумує день і ніч Сумна душа моя… Я б’юся з тою перепоною Вже […]
Дмитро Загул – Перед осінню
Люба! Літо минуло, Осінь холодна йде… А мені з тобою зустрітись Не довелося ніде. Де ти тепер – не знаю, З ким ти проводиш дні, […]
Дмитро Загул – “Вечірньою годиною за мрією огнистою…”
Вечірньою годиною за мрією огнистою Душа моя, окрилена, здіймається, летить За білою хмаринкою, хмаринкою вовнистою, Що крилами незримими прорізує блакить. Хмаринка вже до обрію рожевого […]
Дмитро Загул – “Десь високо над землею…”
Десь високо над землею носить доля наше щастя, Та ніколи нам не вдасться опинитись там. Ми споріднені з землею, розрослися в ній корінням, Ми лиш […]
Дмитро Загул – Бабине літо
Упали приморозки ранні На молоду озимину… Берези в білому убранні Гудуть мелодію сумну. В ці дні, задумливо-багряні, Я свого серця не збагну. Снується біле павутиння; […]
Дмитро Загул – ІХ. “Прийшов, як звір із нор пустелі…”
Прийшов, як звір із нор пустелі, Я був, як єсть. І зрушив душі, стер оселі, Переорав степи веселі. І честь. І нашу честь… Зів’яли ранки […]
Дмитро Загул – Дифібрамб весні
Весно! Облудна омано! Твоє чародійне вино, Заправлене соком дурману, Ми щороку, щороку п’ємо. Ти повінь свою розіллєш, Розбуркаєш давнє, Що впало на дно, – Захлюпаєш […]
Дмитро Загул – “Я лиха не знаю, не знаю недолі…”
Я лиха не знаю, не знаю недолі! Утіха у мене сестрою! Гуляю, співаю, як пташка на волі, А смуток – далеко за мною… Най плачуть […]
Дмитро Загул – “Багато акордів на струнах моїх…”
Багато акордів на струнах моїх, Душа їм і ліку не знає, Життя повнозвучно торкається їх І звуки пісень викликає. Ловлю невловимі хвилини життя, Лечу за […]