Кинув чумак село рідне,
щоб шукати долі інде.
В сірій свиті, йде не хутко
ще й з верби пригубив дудку.
Гей, гей, путь-дорога далека.
Ой де обрій з небом злився,
туди й чумак похилився,
бо аж там, аж там дівчина,
мандрівки його причина.
Гей, гей, путь-дорога далека.
А з-за лісу чорні хмари
випливають не до пари:
бо, чумаче, мій соколю,
так знаходили й неволю.
Гей, гей, путь-дорога далека.
А туди як помандруєш,
жайворінка не почуєш,
та й твоєї вже сопілки
не почують жайворінки.
Гей, гей, шкода хлопця-чумака!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Схожі вірші:
- Тодось Осьмачка – Пашпорт І Осінній вітер в лузі свище, Вербу хитаючи тонку; А я схиляюся ще нижче Себе побачити в струмку. Давно з чола у жінки думку Не […]...
- Тодось Осьмачка – May soul is dark Я знов самотній і проклятий, – схилився тяжко до вікна: на мурах, ніби на розп’яттях, ворони виють в небеса. їх чую крики ізнадвору у серці […]...
- Тодось Осьмачка – Немає Я уникав кохання та приязні завжди і на землі, і на річках, неначе спільної кімнати в лазні, де тільки гудзики на сорочках І всім і […]...
- Тодось Осьмачка – Незмінність Прозорого серця висока погода сьогодні пустила над світом плисти тонесенькі хмари, відбивши їх в водах баварських озер, мов з латаття листи. Налиті живицею сосни рожеві […]...
- Тодось Осьмачка – Майн лібер Ніхто ні хусточкою не махав, і не казав ніхто “прощай”, коли мій поїзд від лісів і трав мене відвозив у гранітний край. А згарища і […]...
- Тодось Осьмачка – Цить, моє серце! Десь гори зелені та море патлате. Там жінка вродлива сина вродила. Соками повний із хмелю землі, він виріс на горах високих, мов дуб, що Дунай […]...
- Тодось Осьмачка – Монолог Коли ти, Боже, рушив світом зорі й води і випустив на землю тварі і народи, то мусів би і вічну правду дати їм, що по […]...
- Тодось Осьмачка – Мандрівка Я був не з криці, не з заліза, не з бетону тоді, коли безправний без мети ходив, і люди українські пити й самогону мені давали, […]...
- Тодось Осьмачка – Міщани РОЗДІЛ І 1 Давно за синю хмару сонце впало, з-над Києва пісок густий одплів, а денний клекіт одійшов помалу туди, де сквери квітнуть та гаї […]...
- Тодось Осьмачка – Марево Есхілового орла Із Батьківщини рідної втікач, ще й емігрант між втікачами, якому радощі чужі, і плач, і шепотіння серць ночами… з теплом тієї пісні на вустах, яку […]...
- Тодось Осьмачка – Сум Ой упали сніги на баварські бори, аж гілляки схилилися вниз, і над яром присипані пні без кори мовчазними горбами здулись. І лежить рівним шаром забілена […]...
- Тодось Осьмачка – Утома І Глибока осінь павутину На берег тягне з-під млина, Де перестояну калину Ламає дівчина мала; Гуде від ціпа жовта тиша. Як у неділю дзвін в […]...
- Тодось Осьмачка – Дзвонар Ох, недоле моя чорнопера, відведи від моєї душі кожну діву, що любить озера і дзеркала, мов води в глуші, Бо вона відчуватиме й шкуру у […]...
- Тодось Осьмачка – Елегія Лікарня. Гармидер і крик божевільної баби. Немає глибокого неба, ні поля з ярами, Чогось забарилась любов у вінку із барвінку… Один я на світі, мов […]...
- Тодось Осьмачка – Забутий Тин із пожеж на захід упав, сонце вдавив у степи… там під житами козак умирав, кров його в землю текла крізь піски. З паном не […]...
- Тодось Осьмачка – Предше Я вас любив, німуючи, то словом і вірив сліпо та тривожно знов, а ви боялися, щоб випадково не виявив при людях я любов. Я вас […]...
- Тодось Осьмачка – Сонет Коли німують людські живі душі, тоді і роси кам’яніють на зелі, а очі в молоді, немов од суші, мертвіють, облітають навесні. Того, душе, на світляних […]...
- Тодось Осьмачка – Україна Шляхи мої неміряні, гори мої неважені, звірі мої не наджені, води мої не ношені, риба у їх не ціджена, птахи мої не злякані, діти мої […]...
- Тодось Осьмачка – Кон’юнктивіт Я дівчину любив, люблю і нині, й вона мені сказала в пізній час: “І сонце й місяць розійшлись в долині… шліть старостів, і я піду […]...
- Тодось Осьмачка – Загадка В-ці К-б Коли зблисне річка в рогозі, під сонцем ринучи в стави, я босі ноги згадую в грязі, що мовчки бачили і ви. І відвертаюся […]...
- Тодось Осьмачка – До вічної ночі Ох, ноче, ноче без луни і крику без місяця і без зірниць, я знов твою пустелю дику полохаю із-під ялиць. Шумлять гілляки таємничі бору, аж […]...
- Тодось Осьмачка – Під Київ старий Під Київ старий незглибимая ніч Прийшла непомітно степами – І тисячі в воду запалених свіч Поділ перекинув стовпами. І знизу безодня й безодня вгорі Із […]...
- Тодось Осьмачка – Семен Палій Пише, пише та гетьман Мазепа Та й до Палія листи… Народна пісня “Здоров, здоров, Палію Семене, Прибувай до мене, А я тебе буду зустрічати, Військо […]...
- Тодось Осьмачка – Труни у гаях Із блакиті піль шляхи розляглись, на боках у них зацвіли гречки… Та рої бджолині ними не гудуть, меду не несуть у пасіки-садки… А шляхами кров […]...
- Тодось Осьмачка – Сучасне місто лжеязиче Сучасне місто лжеязиче Мій дух відкинуло у тінь За те, що небо вічно кличе Його на дальню височінь; А люд, у злочинах упертий, Ушанував мої […]...
- Тодось Осьмачка – Не можу пригадать, кого я ждав Не можу пригадать, кого я ждав на вулиці старого міста; з безодні висла гілка світова на захід, мов крижина чиста. Гойдав поволі вітер степовий із […]...
- Степан Руданський – Добра натура Грає скрипка, грає кобза І бандура грає; Чумак літом у кожусі Гопки витинає. Витинає чумак гопки, Аж потом заллявся… “Та скинь-бо ти кожух, брате!” Якийсь […]...
- Микола Вінграновський – Щаслива пісня На тепле поле Дивився дощик, І хата в білім сні, Дорога при мені – Все при мені. І тінь крила, І золото весла, І квіти […]...
- Павло Глазовий – Найкоротша пісня Стародавній жарт Везли з Криму чумаки повні хури солі. Сумно рипали вози у широкім полі. Ой їхали чумаки та пісень співали, Бо добрячі голоси й […]...
- Іван Франко – Пісня будущини Знов час прийде, коли з погорди пилу Ти отрясешся й ясною звіздою Засяєш людям, і підуть з тобою, Серця твою почують давню силу. Знов час […]...
- Яновський Юрій – Епіграфи з роману “Чотири шаблі” (Пісня сьома) Голос: Ми путь свою пройшли, як гагаган, Що з неба од зорі схилив орбіту. У ніч, у млу, у біль, у дикий лан Летіло непідковане […]...
- Дмитро Загул – “Розіслалась далека дорога…” Розіслалась далека дорога В непривітну чужину мені… Прощавай, моя хатко убога! Прощавайте, достатки мої! Я не знаю, коли ще побачу, Як сьогодні покину я вас. […]...
- Микола Вінграновський – Пісня Сіроманця Познайомився з лісом, травою, грозою, І на лапах моїх доцвітає весна. Походив по снігах, понапивався водою, Понаслухав рушниць – їм немає числа. Вийшла з дому […]...
- Казімєра Іллаковічувна – У мою вітчизну – тишу (в перекладі Марти Тарнавської) Kazimiera I??akowicz? wna Do ojczyzny mojej – ciszy (Nad zam? tem jak ptak wisz?…) Над заметом, як птах вишу: Там пожежа, тут знемога… У мою […]...
- Яновський Юрій – Епіграфи з роману “Чотири шаблі” (Пісня п’ята) Голос: Щаслива путь, у далеч ідучи! Топчіть її, оріть важку планету. Життя є рух, життя є числа числ, І люди в них – безодень силюети […]...
- Яновський Юрій – Епіграфи з роману “Чотири шаблі” (Пісня третя) Голос: Приходь іздалеку, одчай труби, Великої військової тривоги! Летіть, летіть весняної доби, Земля і кінь, списи і корогови! О вітре мандрів, весну розвівай, Підкинь до […]...
- Леся Українка – Re (Пісня. Вrioso) Реве-гуде негодонька, Негодоньки не боюся, Хоч на мене пригодонька, Та я нею не журюся. Гей ви, грізні, чорні хмари! Я на вас збираю чари, Чарівну […]...
- Мозолевський Борис – Пісня вічної дороги Чингізові Айтматову Літній день починається щебетом. Тануть в білім серпанку горби. Щоб у мандрах далеких не щезнути, Виріж костур собі із верби. І коли просвистить […]...
- Микола Вінграновський – Пісня Грім грому, блискіток аркани, І ядра хмар, корогви неба змерклі. Тремтять з відбитими ногами і руками Козацькі черепи під Берестечком в церкві. Тремтять козацькі черепи […]...
- Леонід Кисельов – Похорон Офелії Вулиця довга, немов життя моє. Ридання оркестру і рип чобіт. Попереду цвинтар хрести заламує, Обабіч городи, паркани, дріт. Зима, і вулиця снігом всипана, Провулки чорні […]...