Степан Руданський – Ой питоньки-питоньки

Лежить дідич на постелі,
Як барило, грубий…
Його локай сухощавий
Заснув коло груби…

Заснув локай коло груби,
Води не напився…
Як захтілось йому пити –
Бідний пробудився…

“Ой питоньки, ой питоньки” –
Зачав промовляти,
Та лінується псяюха
За водою встати…

Аж тут дідич із постелі:
“Роdaj wody, Janie” *
Локай раптом ісхватився
“Зараз, – каже, – пане!..”

Дає пану води склянку:
“Проше, ясний пане!..”
“То dlа сіеbіе! ** – пан говорить,-
Napij się gałganie”! ***

_______________________________

* Подай води, Іване! (польськ.) – Ред.
** Це для тебе! (польськ ) – Ред.
*** Напийся, негіднику! (польськ.) – Ред.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Степан Руданський – Ой питоньки-питоньки вірш.