Ой чому ти не літаєш,
Орле сивокрилий?
Ой чому ти не гуляєш,
Хлопче чорнобривий?
Ой рад би я політати –
Туман налягає;
Ой рад и я погуляти –
Туга не пускає.
Нема щастя ні за мною,
Ні передо мною,
Тілько туга за тугою,
Журба за журбою!
Ходжу, нуджу середо дня
І посеред ночі,
І ніколи сну не знають
Заплакані очі.
Ізсихають мої очі,
І сльоза не ллється,
Тільки туга коло серця,
Як гадюка в’ється.
В’ється ж вона коло серця,
Серце розриває,
Ударюся в сиру землю,
Земля не приймає!
Ой піду я поміж скали,
В море повалюся!
Як не в морі утоплюся,
В камінь розіб’юся!
І злетяться чорні птахи,
Сядуть надо мною,
Заспівають “Вічну пам’ять”
Над мою журбою.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Схожі вірші:
- Руданський Степан – По чому дурні “Де бував-пробував? Розкажи, Іване!” “Та вже де не бував, Всюди бував, пане! Був не раз у Криму, Бував і в Полтаві, Ходив раз у Москву, […]...
- Руданський Степан – Що рабин робить Випив мужик півкватирки, Хлібом заїдає. А жид ходить коло шинку, Борухи співає. “Чи є, Мошку, у вас рабин?” – Став мужик питати. А жид: “Гирсти! […]...
- Руданський Степан – Ой ти, калино, ой ти, малино Ой ти, калино, ой ти, малино, Ой чому ти не росла? Ой либонь-бо тебе, червона калино, Ой либонь-бо тебе, червона калино, Бистра вода зайняла. Ой […]...
- Руданський Степан – Не дивуйтесь, добрі люди Не дивуйтесь, добрі люди, Добрі люди, ви, сусіди, Що задумуюсь між вами, Що журюся я завсігди. Літа мої молодії… Що ж по тому? Що ж […]...
- Степан Руданський – Піп на ярмарку Шиє собі по ярмарку Молодчина жвавий, Підглядає, що в батюшки Гроші у халяві. Та і гроші ж то хороші – Самії дукати. “Будь що буде, […]...
- Руданський Степан – Масло Вивіз Лейба горщик масла В місто продавати Та й пішов собі на ринок Купця відпитати. А чоловік коло воза Чекає, чекає. Далі випив півкватирки, Масло […]...
- Степан Руданський – Хомут Возив мужик на ярмарок Жидів цілу фуру… Назад йому довелося Везти одну Суру… Як на збитки мужикові Сура уродлива!.. Молоденька і тлустенька, Сама чорнобрива… Підсів […]...
- Руданський Степан – Звела мене не біда Звела мене не біда, Звела мене, Моя нене, Звела мене не біда, А дівчина молода. А дівчина, Як калина, А дівчина молода. Брівоньками зв’ялила, Брівоньками, […]...
- Руданський Степан – Козаче-голубче “Козаче-голубче, Соколику мій! Дай білу рученьку, Зо мною постій! Най надивлюся, Слізьми заллюся, Заким з дороги Тебе діждуся!” “Дівчино-рибчино, Не плач, не ридай! За мною, […]...
- Степан Руданський – Чорт Приглянувся ксьондз-добродій До чужої жінки. Що день божий посилає Фіги та родзинки… Посилає, все питає, Коли згода буде. Коли її чоловіка Удома не буде… Але […]...
- Руданський Степан – Куций Ходить піп коло крамниці Та й чогось питає. Аж до нього такий хитрий Жидок підбігає: “Добродзею, добродзею!” – Просить почекати Та й новому ножикові Ім’я […]...
- Руданський Степан – Животина “Де то, доню, животина Так?..” “Та то, мамо, коло тина Дяк… Все, бувало, грає, грає Та й… Все, бувало, примовляє: “Дай!..” Раз підсунув, було, ручку […]...
- Вірш Лесі Українки – Слово, чому ти не твердая криця Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так гостро іскриться? Чом ти не гострий, безжалісний меч, Той, що здійма вражі голови з плеч? […]...
- Степан Руданський – Що кого болить Плачуть діти коло тіла! “Мати ж наша, мати! А хто ж тепер нас без тебе Буде годувати? Хто нас буде голубити, Доглядати вдома?” Мужик стоїть, […]...
- Руданський Степан – Ой вийду я у садочок Ой вийду я у садочок – В садочку калина, Край калини шовком шиє Любая дівчина. Подивлюся на калину – Вона розпукає! Подивлюся на дівчину – […]...
- Степан Руданський – Три питання Р а б и н: “Чого півень, як співає, Очі закриває?” М о ш к о: “Того, девне, що напам’ять Свою пісню знає”. Р а […]...
- Руданський Степан – Не згадаю гадки Не згадаю гадки, Не змислю я мислі!.. Як чорнії хмари, Чорні думи звисли! Порадь, мати, що діяти, Ой чи жити, чи вмирати? Порадь, моя мати! […]...
- Степан Руданський – Най хоть по-християнській Стоїть москаль на квартирі, Зиму пробуває… Служить щиро господині, Та й сам не дрімає… Лиш господар куди з хати При лихій годині, Москалина помаленьку – […]...
- Степан Руданський – Мошкова пісня Колись Мошко улюбився У нашу дівчину. То, бувало, все співає В лихую годину: “Світить місяць, світить, І сонця не треба,- Він не впаде з неба, […]...
- Микола Руденко – Чому на мене впало стільки зла Чому на мене впало стільки зла В дні миру і в диму пороховому? Земля в моєму баченні – мала, Дрібна пилинка в безмірі живому. Чи […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Чому? У ванні короп золотистий плюскоче, наче з піни панна, і в куряві рожевих іскор кружляє веретеном ванна. Мідниця ранку повна піни із мила сонця. Миють […]...
- Степан Руданський – Пущі Відвів воли попів наймит, Оком не стикає… Лежить, бідний коло груби… Все за них гадає… А піп лежить з попадею Та собі жартує. То за […]...
- Леся Українка – “Обгорта мене туга, болить голова…” Обгорта мене туга, болить голова, Стіни й стеля гнітять, мов темниця… Де ж ви, де, мої щирі, одважні слова? Де поділась моя чарівниця, Молода моя […]...
- Руданський Степан – Ікра Сидить москаль коло лави, Порох насипає. Аж підходить стара баба. “А що то?” – питає. “А что ж? Икра салдацкая, Став москаль брехати. – Вить […]...
- Руданський Степан – Не кидай мене Не кидай мене, Моя чарочко! Не жени мене Ти, шинкарочко! Не жени мене, Дай упитися. В тебе, бридкую, Улюбитися! Не без жінки я, Не без […]...
- Степан Руданський – Той, що над нами Стоїть козак коло груші Дівку підмовляє. А дівчина, як калина, Полум’ям палає. Зчервоніло повне личко, Відскочили груди… Отак дала б, та боїться, Що то послі […]...
- Степан Руданський – Вовки “Чого, жидку, так збілів? Що з тобою сталось?” “Ах, за мною через став Аж сто вовків гналось!” “Бог з тобою!.. Сто вовків!.. Та б село […]...
- Руданський Степан – Олег – князь київський* I Не у гості, а на кості Ходили козари 2. Та не пиво ж і їм буде, А кров та пожари! Вже зібрався Олег віщий […]...
- Руданський Степан – Козацька міра Зайшов козак до коршомки. “Здоров, орендарю! А налий-но мені,- каже,- Горілачі чару!” Налив Мошко одну чару, Козак вихиляє. Вихиляє, не ковтає, Іще підставляє. Налив другу, […]...
- Степан Руданський – Мазур у болоті Застряг мазур у болоті, Хуру підпихає Та й до помочі Дороту Святу упрошає: “Свята панно, – каже, – панно! Святая Дорота! Будь ласкава надо мною, […]...
- Руданський Степан – Тілько-м родилась Тілько-м родилась, злая недоля Стала, сказала без жалю: “Будеш тужити, серце в’ялити, тебе я тим благословлю!” З тої години щастя уплило, І слід недоля замела, […]...
- Руданський Степан – Повій, вітре, на Вкраїну Повій, вітре, на Вкраїну, Де покинув я дівчину, Де покинув чорні очі… Повій, вітре, з полуночі. Між ярами там долина, Там біленькая хатина, В тій […]...
- Степан Руданський – Хмельницький і пани Стали колись Хмельницького Ляхи підмовляти, Щоби нашу Україну З Польщею з’єднати. А Хмельницький їм говорить: “Сядьте, добрі люди! Послухайте мої байки, Чи правдива буде?.. Ото […]...
- Руданський Степан – Нехай гнеться лоза Нехай гнеться лоза, Куди вітер пігне, – Не печалить вона Ні тебе, ні мене. Може, й тяжко її, Може, й спина болить, Але буря її […]...
- Степан Руданський – Ой питоньки-питоньки Лежить дідич на постелі, Як барило, грубий… Його локай сухощавий Заснув коло груби… Заснув локай коло груби, Води не напився… Як захтілось йому пити – […]...
- Степан Руданський – Печені яйця Підсунувся на весіллі Козак до дівчини, Давай її підмовляти Дати табачини. Але вона “Не дам, – каже, – Бо казала мати, Що від того, часом, […]...
- Руданський Степан – Барабанщик Не кидає цам господар Ні жінки, ні хати, А тут москаль перехожий Аж гвалт пої..ти. І вхитрився ж так, шельма, Настругав цеглини. Розтер пороху чимало, […]...
- Руданський Степан – Богдай тебе Колись я із тяжкої туги На лаві дубовій лежав, Останній карбованець срібний В пустії калитці держав. Аж тут навинулась дівчина, І я свою тугу забув; […]...
- Руданський Степан – Пан і Іван у дорозі Ізійшлися пан з Іваном, По світі мандрують… Разом їдять, розмовляють. Разом і ночують… На кождому через плечі Висить по торбині… Лиш пан таки у чемерці, […]...
- Руданський Степан – Голубонько-дівчинонько Голубонько-дівчинонько, Зіронько моя! Не питайся, моя мила, Чого смутен я! Живо-живо того смутку І ти не минеш!.. Отоді ти, моя мила, Мене спом’янеш… Голубонько-дівчинонько, Мій […]...