Докоряє дід старенький внукові малому:
– Я, як був таким маленьким, не брехав нікому. –
Засвітилися лукаво очі у хлоп’яти:
– А як стали вже великим, почали брехати?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Схожі вірші:
- Павло Глазовий – Вічна пам’ять – А ти знаєш, – Гнат питає в родича Тимошки, – Що у Києві на стінах почепили дошки “В цім будинку жив художник”, “В цьому […]...
- Павло Глазовий – Соколик Ішов п’яний серед ночі. Добре десь напився! Раптом бачить: повний місяць в калюжі відбився. А п’яному, як малому, усе вдивовижу. Сів у воду. – На […]...
- Павло Глазовий – Святий музей Двісті літ стояла церква та й музеєм стала, Щоб публіка по квиточках її оглядала. Зайшла баба до музею, цілує ікони, Відважує на всі боки низенькі […]...
- Павло Глазовий – Хороша прикмета Жінка скаржиться сусідці, гудить чоловіка: – Тільки й знає, що про рибу без кінця базіка. Де він бродить? Може, ходить до якоїсь Христі, Підшукав десь, […]...
- Павло Глазовий – Вусань – Ти чого це, – каже Клим вусаню Єгору, – То опустиш вуса вниз, то закрутиш вгору? – Вуса в мене, друже мій, це немов […]...
- Павло Глазовий – Репліки В церкві батюшка писання дочитав святе І сказав: – Ви самогоном надто грішите. Хто умре, втопивши душу В тій гіркій бурді, Той предстане в п’янім […]...
- Вірш Ліни Костенко – І засміялась провесінь: – Пора! І засміялась провесінь: – Пора! – за Чорним Шляхом, за Великим Лугом – дивлюсь: мій прадід, і пра-пра, пра-пра – усі ідуть за часом, як […]...
- Павло Мовчан – “Біля очей, на дотик пучки…” Біля очей, на дотик пучки, на довжину відлуння – ти… Пробач, що я мовчанням мучив, що тінь, мов каменя, котив. Тікав від тебе і від […]...
- Павло Мовчан – “Життя благовісне, звеличене смертю…” Життя благовісне, звеличене смертю, у слові у кожному – кисню ковток; найменша піщинка тобою всещертна, обтяжений гнеться к землі колосок. Життя відшароване звуком і змістом […]...
- Павло Глазовий – Читака Чоловік у книгах рився з ранку й до обіду. Жінка вийшла із квартири й мовила сусіду: – Ти в пивну не клич Івана, він за […]...
- Павло Глазовий – Клопіт Батько свого сина питає несміло: – Так ти, синку, женишся? – А це моє діло. – Як же звати дівчину? – Ну, припустим, Клава. – […]...
- Павло Глазовий – Лихе око Молоденький лікар вперше хворого прийма. Розмовля баском солідним, щоки надима. Хворий стогне: – Весь розбитий. Занепав чомусь. – Лікар каже: – Зараз очі ваші подивлюсь. […]...
- Павло Глазовий – Сімеєчка Батько став серед кімнати, гаманцем трясе. – Подивіться, п’ять копійок лишилось – і все. Це синок мій із кишені гроші вичища, Щоб крутити в ресторанах […]...
- Павло Глазовий – Молодята Після свайби каже Рая: – Проти мене, Грицю! Я від тебе приховала одну таємницю. Я про це раніш боялась навіть говорити. Знай, коханий, я нічого […]...
- Павло Глазовий – Монпансьє Леденці купив Іван ті, що у коробці. Ходить смокче й примовля: – Подивіться, хлопці, Як це кляте “лампасе” злиплося у купу. Неможливо роздовбать, хоч клади […]...
- Павло Глазовий – Недрімайло Йде увечері Явдоха з кухні заводської. Пре каструлю здоровенну мимо прохідної. Вахтер Фока Недрімайло пита у Явдохи: – Ти що несеш у каструлі? – Сироватки […]...
- Павло Глазовий – Суперечка Матір звуть Елеонора, а батечка – Савка. Синок у них підростає, ім’я йому Славка. Батько щирий українець, мати – сибірячка. – Нє говорі, – учить […]...
- Павло Глазовий – Варивода Увійшов поважний дядько до їдальні зранку. Пильним оком подивився на офіціантку. – Скиньте, – каже, – цей передник в білому крохмалі, А надіньте фартушину, всю […]...
- Павло Глазовий – Помічник Мама ввечері прийшла з поля, із прополки, А назустріч їй біжить стрибунець Миколка. Стерегло город і сад цілий день хлоп’ятко. – Ну, синочку, як діла? […]...
- Павло Глазовий – Огірочки Дід умер. Попа бабуся В хату запросила, Сама сіла біля діда Та й заголосила: – Ой склав же ти свої ручки, Заплющив же очки… А […]...
- Павло Глазовий – Поцілунок Приключилась ця пригода у лиху годину, В чорні дні, коли фашисти вдерлись на Вкраїну. …Їдуть разом у вагоні офіцер дебелий, Гарна дівчина, бабуся і хлопчак […]...
- Павло Глазовий – Однокашник – Хто там, синку, в двері стукав? – Та якийсь дідок, Зовсім лисий, у куфайці, у руках ціпок. Він говорить, що приїхав із села до […]...
- Павло Глазовий – Зразковий муж З перського гумору Колись мулла у мечеті сказав: – Мусульмани! Хто не мириться з жоною, хай з підлоги встане. Повставали, не гаючись, аллахові діти. Один […]...
- Павло Глазовий – Козарлюга Не повезло на весіллі вчора Филимону: Нутро в ного зайнялося від одеколону. Дід Вакула аж заплакав: – Така була сила… Ще одного козарлюгу баба погубила. […]...
- Павло Глазовий – Зозуля Злий, сердитий з полювання повернувся зять. Теща зразу ж причепилась і давай пилять: – Де ти ходиш, де ти бродиш, хочу знати я! Є у […]...
- Павло Глазовий – Табель Питається сина батько Опанас: – Ну так де ж твій табель за дев’ятий клас? – На деньок у мене попросив Марат. – А чого це […]...
- Павло Глазовий – Реклама Іде дідок по столиці, де вогні реклами, Мов жар-птиці-блискавиці, сяють над дахами. Іде дідок та й читає рекламні поради: ЗАМОВЛЯЙТЕ В ГАСТРОНОМАХ ТОРТИ Й ШОКОЛАДИ! […]...
- Павло Глазовий – Болільник Ой ховають болільника, а це вам не жарт: Десь на матчі на футбольнім оглушив інфаркт. Сонце сяє, квітнуть квіти – золота пора. Матч по радіо […]...
- Павло Глазовий – Сміховина Як почав начальник главку “видавати” анекдоти, Розсмішив своїх підлеглих, всі іржуть, як ідіоти. Лиш один стоїть скривившись, треться-мнеться біля столу. – А до тебе не […]...
- Павло Глазовий – На суді – Живете ви з чоловіком ось уже десятий рік. То чого ж вам розлучатись? – Бо дурний мій чоловік. – А тоді, коли йшли заміж, […]...
- Павло Глазовий – Дичина Як торохне із рушниці Панько біля граба, А із кущів як вискочить налякана баба Та як крикне: – Ти куди-то смалиш із рушниці? Дать би […]...
- Павло Глазовий – Ізюм Ішла кума зніматися, говорив їй кум: – Як почнуть тебе знімати, ти шепчи: Ізюм, І роби отак губами, наче п’єш компот. Вийде в тебе на […]...
- Павло Глазовий – Свіжина На базарі дядько п’яний зуби вискаля. – Наваліться, громадяни! Продаю кроля. – Літня жінка м’ясо нюха. – Хай боронить бог… Скільки днів уже минуло, як […]...
- Павло Глазовий – Диплом З вірменського гумору Мав сина гордий багатій. То був не син, а божа кара. – Картяр, гуляка, лиходій, Ледачий бовдур і нездара. Не шкодував грошви […]...
- Павло Глазовий – Побалакали Кадр із фільму у журналі жінка розгляда: На коні сидить панянка, гарна, молода. Клича жінка чоловіка, каже: – Подивись! Я хоч раз отак проїхать мріяла […]...
- Павло Глазовий – Близнята Тракториста молодого Грицька Воротила Повідомили: близняток жінка народила. Він біжить до родбудинку, дума: два синочки! А насправді їх ще більше: синок і дві дочку. Вскочив […]...
- Павло Глазовий – Жерар Жорі рівно двадцять п’ять. Всі – прожиті даром. Татко й матінка чомусь звуть його Жераром. І дивується сусід: – Чи вони не хворі, Що таке […]...
- Павло Глазовий – Герой Вернувся татко із Кавказу, Вхопив синка на руки зразу: – Чи був, синочку, хтось у нас, Коли я їздив на Кавказ? – А той говорить: […]...
- Павло Глазовий – Де як цілуються Подивились фільм заморський чоловік і жінка. Жінка вийшла схвильована: – Оце так картинка! Як уміють за кордоном жінок цілувати! Збоку глянеш – їй же право, […]...
- Павло Глазовий – Все ясно Несподівана хвороба причепилась до Луки: На лопатках появились невеличкі бугорки. До лікарні їде хворий. Швидко скинув сорочки. – Подивіться, на лопатках появились бугорки… Лікар знизує […]...