Ольжич Олег – Підзамчя

Притулене тут під горою – Спокійне Підзамчя усе. Лиш вітер стрімкою рікою І хмари, і зорі несе. В хатках порушаються люди, Ткачі, кушнірі, ковалі, Шукаючи […]

Ольжич Олег – Душа обважніла

Душа обважніла, як жорна, В полоні страшного і злого. Земля благодатна і чорна До решти знеснлила ноги. І от її знов розбудила Хода круторої пари. […]

Олег Ольжич – Піхотинець

Душа відділилась від тіла Ще там, на майдані міськім. Врочиста така, білокрила, Літає і в’ється над ним. А тіло, струнке і спокійне, Ступає в холодних […]

Ольжич Олег – Візія

Вітри од краю до краю, Од рана до рана дмуть. Дерева, дахи зривають, Пісок і тріски несуть. На подвір’ях клунки, попони. – І не в […]

Ольжич Олег – Негритянський божок

М. А. Тисячолітній, дужий баобаб Один віддав його залізні риси, І мертвий впав на землю чорний раб, Коли нарешті божий погляд висік. Прикрашений, високо на […]

Ольжич Олег – Готи

Похмурий день зачаївся в туманi. Над бродом ржуть, полохаючись, конi. Мiй меч бренить, та чую, що на гранi Мене не зрадять крицевi долонi. Учора твердо […]

Ольжич Олег – Хтось метнув неминучу стрілу

Хтось метнув неминучу стрілу. Захиталось струнке оперіння, І, негаданий креслячи лук, Під ногами тікає каміння. Заступило веселкою зір. Чисті барви на диво веселі. Замість неба, […]

Ольжич Олег – Порцеляна

До дзвінкого водограю З шумом балю в голові Я збігаю по терасах, По розсипаній жорстві. Пруг оранжевого світла На каміння ліг і щез, Наче хвиля, […]

Ольжич Олег – Приxодили

Приxодили. Стрічали шану й страх, Здолавши багна, пущі і вертепи. Приносили в приплющених очах Своє блакитно-зеленаве небо. Ми не зазнали радости. Були Їх пестощі рвучкі […]

Ольжич Олег – Городок 1932 (уривок)

За нами розгубленість мертва, Де страх і покора – закон. Там втрат не буває, де жертва – Здобутий в огні бастіон! Ім’ям невблаганним свободи Здолали […]

Ольжич Олег – Люкреція

Давно ріка вернула в береги. Давно нора засипалася в кручі І місто мовчки зводить навкруги Вали із частоколами колючі. Та ще лежить над плямами полян, […]

Ольжич Олег – Археологія

Л. Мосендзовi Поважна мова врочистих вiтрин. Уривчастi передвiку аннали. – Ми жали хлiб. Ми вигадали млин. Ми знали мiдь. Ми завжди воювали. – Мене забито […]

Ольжич Олег – Межа

По рівній грані двох світів ідеш, Що, наче скло, невидима і гостра. І тягне, рве глибинами без меж Одкрите серце ненаситний простір. Ступи ліворуч: легкий […]

Page 1 of 212