Чорна-чорна та глибока ніч –
(Є такі тут погляди жіночі) –
Вітер мчить шалено із півночі,
Мов тікає від погоні пріч.
Розігрівся щось вітрець мій рідний,
Став палкий, неначе той Хамсін,
Запальний, рвачкий Сахари син, –
Чи давно ж покинув край мій бідний?
Там він по конаючих снігах
Волочив важкі та вогкі шати,
Забирався холодом до хати
І стогнав, мов пугач по лугах.
Чи його коханням запалила
Раптом ця пустиня золота,
Що над нею він огнем літа,
Мов його й не північ породила?
Він влетів до мене у вікно,
Наче приском в темну хату кинув
Тим дзвінким піском… і геть полинув!
Що ж, лети, про мене все одно.
Ти чужий тут став у сій країні,
Не приніс для мене ні луни
Здалека, з моєї сторони, –
Тільки спів кохання для пустині.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Схожі вірші:
- Леся Українка – Вість з півночі Таки недарма прилітав Північний гість… Дивлюся ранком – Вже заволочено серпанком Сіреньким небо. Далі став Помалу й дощик накрапати, І вогким холодом до хати Зайшов […]...
- Леся Українка – Жертва Се було в ті часи, як Месія живий був між людьми. Се було в ті часи, як його ще на хрест не прибили. Зготували вечерю […]...
- Леся Українка – Перемога Довго я не хотіла коритись весні, Не хотіла її вислухати, Тії речі лагідні, знадні, чарівні Я боялась до серця приймати. “Ні, не клич мене, весно, […]...
- Леся Українка – Саул (Монолог) “…І дух господній відступив від Саула і гнітив його дух лукавий від господа. …І бувало, як тільки дух лукавий находив на Саула, брав Давид гусла […]...
- Леся Українка – “Вже сонечко в море сіда…” Вже сонечко в море сіда; У тихому морі темніє; Прозора, глибока вода, Немов оксамит, зеленіє. На хвилях зелених тремтять Червонії іскри блискучі І ясним огнем […]...
- Леся Українка – “У чорную хмару зібралася туга моя…” У чорную хмару зібралася туга моя, Огнем-блискавицею жаль мій по ній розточився, Ударив перуном у серце, І рясним дощем полились мої сльози. Промчалась та буря-негода […]...
- Леся Українка – “Чого то часами, як сяду за діло…” Чого то часами, як сяду за діло Або як вже працю кінчаю я сміло, Не раз се на мене, мов хмара яка, Спадає сумная задума […]...
- Леся Українка – Поворіт Країно рідная! ох, ти далека мріє! До тебе все летять мої думки. Їм страшно й радісно, якась надія мріє… Так з вирію в свій край […]...
- Леся Українка – Impromptu Когда цветет никотиана И точно светит из тумана, Как будто падшая звезда, Вся бледная от тайной страсти, Все вкруг становится тогда Покорно непонятной власти. И […]...
- Леся Українка – Метелик Бідний нічний сірий метелик сидів в темному вогкому льоху за бочкою з капустою. Сидів він сумно, стуливши свої темні крильця. Так смутно йому було, дарма […]...
- Леся Українка – Йоганна, жінка Хусова (1) Хуса (чоловік середнього віку, дуже чорнявий, кучерявий, кремезний, вираз обличчя у нього не лихий, але владний; увіходить заклопотаний і плеще кілька раз у долоні) Гей, […]...
- Леся Українка – Одно слово (Оповідання тубільця з півночі) Було їх тута три, чужих людей; тепер нема. Один умер одразу, як тільки що приїхав, був слабий, такий, як дівчина, огнем […]...
- Леся Українка – Адвокат Мартіан Драматична поема Діячі Адвокат Мартіан Емілій. Аврелія – його дочка. Валент – його син. Альбіна – його сестра. Люцілла – її дочка, Мартіанова небога. Констанцій […]...
- Леся Українка – “Ой я постреляна, порубана словами…” Ой я постреляна, порубана словами, Душа моя на рани знемагає, неначе стрілами і гострими мечами, мене його рука здалека досягає. Ой ви, слова, страшна, двусічна […]...
- Леся Українка – “Не співайте мені сеї пісні…” Не співайте мені сеї пісні, Не вражайте серденька мого! Легким сном спить мій жаль у серденьку, Нащо співом будити його? Ви не знаєте, що я […]...
- Леся Українка – Йоганна, жінка Хусова Драматичний етюд Особи: Хуса, або Хузан – приставник Ірода Антипи, тетрарха галілейського. Йоганна – жінка його. Мелхола – мати його. Сабіна – рабиня його. Публій […]...
- Леся Українка – “Не дорікати слово я дала…” Не дорікати слово я дала, І в відповідь на тяжку постанову Ти дав колючу гілочку тернову, Без жаху я в вінок її вплела. Рясніше став […]...
- Леся Українка – Ізольда Білорука Основа сеї поеми взята з середньовічного роману “Трістан та Ізольда”, що колись у численних версіях на різних мовах був широко розпросторений по всіх європейських, в […]...
- Леся Українка – Ніобея Діти, діти мої, чи я ж вас навіки втеряла? За що покарана я? За те, що так гордо впевнялась на дітей моїх любих, на їх […]...
- Леся Українка – “Де поділися ви, голоснії слова…” Де поділися ви, голоснії слова, що без вас моя туга німа? Розточилися ви, як весняна вода по ярах, по байраках, по балках. Чом не станете […]...
- Леся Українка – Кассандра (3) Покій Андромахи. Рабині прядуть і тчуть, деякі гаптують і шиють. Андромаха тче великий білий плат, обходячи навколо високі кросна. Андромаха (до рабинь) Підіть на браму […]...
- Леся Українка – Дим “Для нас у ріднім краю навіть дим Солодкий та коханий…” Так колись Казав старий Гомер: сліпії очі, Либонь, не гриз тоді легенький дим з багаттів […]...
- Леся Українка – Єдина держава. Саул Після полону і повороту Скрині Заповіту Самуїл зібрав люд ізраельський в місто Міспа (Масіфат), казав їм постувати цілий день, покинути службу чужим богам і знищити […]...
- Леся Українка – “Хто дасть моїм очам потоки сліз?” Хто дасть моїм очам потоки сліз? Ні, нащо сльози, то ж не сніг нагірний, а туга щонайглибша має литись гіркими хвилями. Нагірний сніг ще може […]...
- Леся Українка – Дитячі гри, пісні й казки Передмова Всі оці дитячі гри, співи та казки зібрані серед народу на Волині, в Звягельському, Луцькому та Ковельському повітах; при записуванні задержана вимова, властива кожному […]...
- Леся Українка – Така її доля (Образок з життя) Невелика хата у Пріськи Чугаїхи, але зате порядна, біла, не гірш, як у людей. Та й нащо їй велика хата? Сама вона […]...
- Леся Українка – “Ні, ти не вмреш, ти щастя поховаєш…” Ні, ти не вмреш, ти щастя поховаєш Під білим покривом несправджених надій, кришталі сліз над ним порозсипаєш, убрані в іскри любих, марних мрій; І буде […]...
- Леся Українка – Бояриня (1) Садок перед будинком не дуже багатого, але значного козака з старшини, Олекси Перебійного. Будинок виходить у садок великим рундуком, що тягнеться вздовж цілої стіни. На […]...
- Леся Українка – Жалібний марш Вмер батько наш! Та й покинув нас! Ох, і смутний настав час! Сиротою наша мати зосталась! Звідки ж тебе виглядати? Чи по степах, чи по […]...
- Леся Українка – “Якби я знав, що їм нема рятунку…” Якби я знав, що їм нема рятунку, що близько смерть і згуба неминуча, то я благав би марева в пустині: хто мусить погибати на безвідді, […]...
- Леся Українка – Саргоніди Недалеко від руїн Ніневії, біля міста Хорсабаду знайдено великий дворець царя Саргона. Всі мури в тому дворці вкриті барельєфами, брами і передні мури прикрашені статуями […]...
- Леся Українка – Ave regina! Безжалісна музо, куди ти мене завела? Навіщо ти очі мені осліпила згубливим промінням своїм? Навіщо ти серце моє одурила, привабила маревом щастя? Навіщо ти вирвала […]...
- Леся Українка – Віла-посестра Гей, на бога, що за дивне диво? Не знайшов юнак з ким побрататись, не знайшов між хлопців побратима, не знайшов межи дівчат посестри, а надибав […]...
- Леся Українка – Біда навчить Був собі горобець. І був би він нічого собі горобчик, та тільки біда, що дурненький він був. Як вилупився з яйця, так з того часу […]...
- Леся Українка – Дарій На дорозі з Багдаду в Тегеран, на землі давньої Мідії стоїть скеля 456 метрів заввишки, зветься вона Бегістун. Скеля та гостро обтесана і на ній […]...
- Леся Українка – У пущі Драматична поема Діячі: Річард Айрон – скульптор. Едіта – його стара мати. Крістабель – його сестра, вдовиця. Деві – син Крістабелі, підліток. Джонатан – скульптор, […]...
- Леся Українка – “Мої любі, до мене ходіть! я сама” Мої любі, до мене ходіть! я сама. Поговоримо думами тихо. Межи мною і вами нікого нема – не розлучить ні щастя, ні лихо, я спокійна, […]...
- Леся Українка – “Було се за часів святої Германдади…” Було се за часів святої Германдади: Кати-ченці взяли єретика і повели його до Торквемади на інквізицію. І чутка є така: Спочатку мученик мовчав, І тільки […]...
- Леся Українка – “В холодну ніч самотній мандрівець…” В холодну ніч самотній мандрівець В глухім бору знайшов старе кострище; При місяці білів холодний попілець, Чорніло вколо нього пожарище, Стреміло скілька цілих ще дровець, […]...
- Леся Українка – До товариша Чи згадали хоч раз ви про мене в тюрмі, Як про вас я спогадую, хвора? Як ростинам бракує життя в вогкій тьмі, Так обом нам […]...