Бескиди сиві, червонії скелі,
Дикі, непевні, нависли над нами.
Се, кажуть люди, злих духів оселі
Стали під хмари стінами.
З гір аж до моря уступи сягають,
Люди прозвали їх Чортові сходи;
Ходять злі духи по них та збігають
Гучні веснянії води.
Люди ж не сміють зійти по тих сходах
Геть на верхів’я, туманом повиті, –
Духи поклали по всіх переходах
Скелі, від кручі відбиті;
Хто тільки йтиме по сходах, – задушать,
Кинувши скелею в нього тяжкою,
І подоланого стогін заглушать
Духи луною гірською.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Схожі вірші:
- Леся Українка – “Красо України, Подолля!” Красо України, Подолля! Розкинулось мило, недбало! Здається, що зроду недоля, Що горе тебе не знавало! Опде балочка весела, В ній хороші, красні села, Там хати […]...
- Леся Українка – “Чом я не можу злинути угору…” Чом я не можу злинути угору, туди, на те верхів’я золоте, де місяць просвітив біляву хмарку? Я ж бачила, як хмарка та вродилась: вона повстала […]...
- Леся Українка – To be or not to be? Стій, серце, стій! не бийся так шалено. Вгамуйся, думко, не літай так буйно! Не бий крильми в порожньому просторі. Ти, музо винозора, не сліпи Мене […]...
- Леся Українка – Відгуки Пролітав буйний вітер над морем, По безмірнім, широкім просторі; Білі хвилі здіймались високо, І знялися од вітру ще вище, Загукали, як військо вороже, Заглушили вони […]...
- Леся Українка – “Часто кажуть: “ясні зорі…” Часто кажуть: “ясні зорі, То найкраще в цілім світі”. Чи гадає хто при тому, Що за світом є ще кращі? Уночі у сонних мріях Летимо […]...
- Леся Українка – Напровесні Не дивуйтесь, що квітом прекрасним Розцвілася дівчина несміла, – Так під промінням сонечка ясний Розцвітає первісточка біла. Не дивуйтесь, що думи глибокі Будять речі та […]...
- Леся Українка – “Якби оті проміння золоті…” Якби оті проміння золоті у струни чарами якими обернути, я б з них зробила золотую арфу, – в ній все було б ясне – і […]...
- Леся Українка – “Ой, здається, не журюся…” Ой, здається – не журюся, таки ж я не рада, чогось мені тяжко-важко, на серці досада. Ой кину я ту досаду геть на бездоріжжя, Зійшла […]...
- Леся Українка – Досвітні огні Ніч темна людей всіх потомлених скрила Під чорні, широкії крила. Погасли вечірні огні; Усі спочивають у сні. Всіх владарка ніч покорила. Хто спить, хто не […]...
- Леся Українка – Щастя (Легенда) Се було в початку віків. Новостворений світ сіяв чудовою красою, скрізь була гармонія, ясне, повне життя. Цвіла божа мрія, розкішна й лагідна. Людське життя […]...
- Леся Українка – У тумані Боже! куди се я плину Сим біловійним туманом? Може, я лину на безвість в вогкі летючі сніги? Може, то тільки легенда Край той, осяяний сонцем, […]...
- Леся Українка – Легенда Було колись в одній країні: Сумний поет в сумній хатині Рядами думи шикував; вони й “рівнялись”, Мов піхота, аж тут співця взяла охота – І […]...
- Леся Українка – “Сонечко встало, прокинулось ясне…” Сонечко встало, прокинулось ясне, Грає вогнем, променіє, І по степу розлива своє світлонько красне, – Степ від його червоніє. Світлом рожевим там степ паленіє, Промінь […]...
- Леся Українка – Сафо Над хвилями моря, на скелі, Хороша дівчина сидить, В лавровім вінку вона сяє, Співецькую ліру держить. До пісні своєї сумної На лірі вона приграє. І […]...
- Леся Українка – Пророк (З біблійних мотивів) Я духові серцем сказав: “Навіщо ти будиш мене серед ночі? Навіщо сі тихі уста розв’язав І речі надав їм пророчі? Оспалі тут […]...
- Леся Українка – Pontos Axeinos При березі гори в жалобі, Снігами лямовані хмари всі чорні, мов покрив на гробі, під ними узгір’я, як мари… Така тут земля. А на морі… […]...
- Леся Українка – Уривки з листа Товаришу мій! не здивуйте з лінивого вірша. Рифми, дочки безсонних ночей, покидають мене, Розмір, неначе химерная хвиля, Розбивається раптом об кожну малу перешкоду, Ви даремне […]...
- Леся Українка – Lied ohne Klang Якби мої думи німії Та піснею стали без слова, тоді б вони більше сказали, ніж вся оця довга розмова. Якби мої думи німії На струни […]...
- Вірш Василя Симоненка – Леся Українка Десь вітер грає на віолончелі, Морозні пальці приклада до скла, І ти одна в зажуреній оселі Замріяно схилилась до стола. Мов раб німий на араратській […]...
- Леся Українка – “Кров твоя – рубін коштовний…” “Кров твоя – рубін коштовний, Кров твоя – зоря світання, Кров із серця для поета Надгорода і придбання”. Так поету люди кажуть. Звик він вірить […]...
- Леся Українка – На човні Нічко дивна! тобі я корюся. Геть всі темнії думи сумні! Не змагаюся вже, не борюся, Потопаю в сріблястому сні. Люда сидять, спить, і людськеє лихо, […]...
- Леся Українка – “Хотіла б я піснею стати…” Хотіла б я піснею стати У сюю хвилину ясну, Щоб вільно по світі літати, Щоб вітер розносив луну. Щоб геть аж під яснії зорі Полинути […]...
- Леся Українка – Камінний господар (6) Світлиця для бенкетів у командоровій оселі. Не дуже велика, але гарно прикрашена різьбленими шафами, мисниками з дорогим начинням, арматурами тещо. Посередині довгий стіл, накритий до […]...
- Леся Українка – На Земмерінгу Кучері темні уквітчала хмарка цвітом з гранати огнистим, Лине туди, де здалека біліє шпиль своїм чолом пречистим. Лине і щедро квітки розсипає геть по всім […]...
- Леся Українка – Примара Я бачу їх, як вони йдуть, здалека, з правіку, йдуть без упину і без кінця, довгою зграєю. Початок тої зграї згубився вдалині, кінця не видко […]...
- Леся Українка – Пророчий сон патріота Що за диво, що за нове чудо!.. Перед світом у святу неділю Вельми дивний сон мені приснився, Що немов я опинився в Римі, Там я […]...
- Леся Українка – Re (Пісня. Вrioso) Реве-гуде негодонька, Негодоньки не боюся, Хоч на мене пригодонька, Та я нею не журюся. Гей ви, грізні, чорні хмари! Я на вас збираю чари, Чарівну […]...
- Леся Українка – “Далі, далі від душного міста!” Далі, далі від душного міста! Серце прагне буять на просторі! Бачу здалека, – хвиля іскриста Грає вільно по синьому морі. Тож сповнилось мені те бажання, […]...
- Леся Українка – Ра-Менеїс Ра-Менеїс була горда цариця, дочка фараонів, Гарна й страшна, мов Урея, змія золотая, Що обвивала подвійний вінець двох Єгиптів, Мала чоло діамантове й темні рубінові […]...
- Леся Українка – Письмо та пам’ятники В перській державі було, як відомо, багато державних мов. В малоазійській Греції уживали грецької мови, в Сірії, Палестині та Каппадокії арамейської (сірійської), в Єгипті мови […]...
- Леся Українка – Поет під час облоги У місті панує велика тривога. Туманом окутала вража облога, І голод грозиться страшною рукою, Від шпигів ворожих немає спокою. Збирається в місті за радою рада, […]...
- Леся Українка – Дочка Ієфая Пусти мене, мій батеньку, на гори, Де ряст весняний золотом жаріє, Де вітер цвіт в мигдалів обсипає, – Хай він мене дощем рожевим скропить, Оплаче […]...
- Леся Українка – Вітряна ніч Чорна-чорна та глибока ніч – (Є такі тут погляди жіночі) – Вітер мчить шалено із півночі, Мов тікає від погоні пріч. Розігрівся щось вітрець мій […]...
- Леся Українка – Іранці. Зороастр Іранцями звуться народи арійської сім’ї, що займали велику країну між морем Каспійським, річкою Оксусом, морем Ерітрейським, між Тигром та Індом. Назвисько Іран єсть перекручене назвисько […]...
- Леся Українка – Веселий пан Далебі не стане мочі, – Подуріли мужики! Лізуть в очі поторочі, Пащекують про страйки… Чи дадуть мені ті хами хоч годину чисту? Гей, підіте приведіте […]...
- Леся Українка – Кассандра (4) Частина майдану коло Скейської брами оточена муром. Праворуч, трохи в глибині, – храм, ліворуч – брама. Смеркає. Довгі тіні простягаються через майдан. Невеличкий гурток троянців […]...
- Леся Українка – Безсонна ніч Цілу ніч до зорі я не спала, Прислухалась, як море шуміло, Як таємная хвиля зітхала – І як серце моє стукотіло. Ночі темної дивні почвари […]...
- Леся Українка – Веснянка (Сестрі Олесі) Як яснеє сонце Закине свій промінь ясний До тебе в віконце, – Озвись на привіт весняний. Олесю, серденько, Співай веселенько! Весняного ранку Співай, […]...
- Леся Українка – Кассандра (7) Великий майдан з храмом посередині на чималому підвищенні. Праворуч в глибині двір царя Пріама, ближче до сцени різні інші будови міста Іліона. Ліворуч близько до […]...
- Леся Українка – “В холодну ніч самотній мандрівець…” В холодну ніч самотній мандрівець В глухім бору знайшов старе кострище; При місяці білів холодний попілець, Чорніло вколо нього пожарище, Стреміло скілька цілих ще дровець, […]...