Альби 1 Ми підійшли до церковних стіл і стояли до рана. А потім я лишився один. Я тут один, кохана. Я зостаюсь, моя золота. Тому, […]
Герасим’юк Василь – Вона несе мені малиннику
Вона несе мені малиннику і гасить ватри – хто наврочив, мамо? Лише її одну, лише таку я кличу обгорілими губами, і руки простягаю на краю, […]
Герасим’юк Василь – Змалку вдихнув
Змалку вдихнув те, що вдихнув, решту – із книжки, Пишуть, що ми – люди із тьми, браття-опришки. Пишуть: не знав. Пишуть: продав. Пишуть: заспався. Недослужив. […]
Герасим’юк Василь – Вирвалася з ночі коляда!
Вирвалася з ночі коляда! Вилетіла з лісу мовчазного! Сніг летить, на голови сіда, неузримі, бо ніде нікого. Скрізь ніде нікого. Ліс і сніг. Пахне хвоя. […]
Герасим’юк Василь – Удосвіта – вірші
Удосвіта – вірші. Слова молоді, хоча й непривітні. І ти прошепочеш отак, як тоді: в сімнадцять, у квітні. І знову запахнуть, і знов зазвучать твої […]
Герасим’юк Василь – Зимувала у стайні між овець білих
Зимувала у стайні між овець білих, серед білих і сивих. І носила отаву і на хвою стелила, над ягням голосила. А сніжок задихався, на грудях […]
Герасим’юк Василь – У храмі
Ти, вигнана Богом, стоїш при свічі на чорній землі, питаєшся в Нього: для кого мечі кують ковалі? Не каже, для кого. У чорні ліси, на […]
Герасим’юк Василь – Коли пішли зі світу газди перші
Коли пішли зі світу газди перші, ти був поблизу – допоміг дійти. А потім сів на їхній відумерші, та їхні полонини і грунти для тебе […]
Герасим’юк Василь – Я не зрубав її, небогу
Я не зрубав її, небогу, я тільки шепотів: “Пади… і перегороди дорогу, смереко, перегороди. Ми ж молимось одному богу, з одної глини і води. Щоб […]
Герасим’юк Василь – Анна
Нині не так схне, як учора. А сіна – з краю у край. Сонця нема. Громадільниня хвора. Анно! Боже помагай! Веріт, ліжників повна комора. Більш […]