Герасим’юк Василь – Під дулами конвойних автоматів

Під дулами конвойних автоматів
жили, вмирали, навіть з домовин
вставали.

Як страждальців божий син

Підніме?

Як судитиме розп’ятий

Їх, що приймали суд, як глум,

Бо в стрім

Одвічного гріха

Пройшли крізь грати.

Все знає бог. Але не може знати,
за що, коли і як воздати їм.
Написано: устануть неживі.
Написано: спасуться божі діти.
Вони ж не будуть райський сад білити,
немов і їхні руки у крові…


Герасим’юк Василь – Під дулами конвойних автоматів вірш.