“То не змія, то черв.
Тут багато такої нехарі.
А гадину зараз ви уздрите”, –
сказав брусиловцям сліпий і засвистів.
Ще не чули вояки такого свисту:
невловні переливи,
незвичні колінця,
тони скрадливі –
недобрий свист!
Почули вояки,
захитались буки і трепети,
ворухнулася стіна смерек,
і зашуміла на них умлівіч
велика змія.
Заніміли хоробрі вояки, скаменіли їх руки,
забули про зброю.
“А чого-с така люта?” – крикнув сліпий
і кинув проти неї киптар.
Полоснула по одежині і прошуміла
у темні потоки, у мертве ріща…
Зашкруміла вовна, стліла шкіра…
і вдарила канона!
Схопили вояки стрільби і побігли,
бо полоснуло вогнем,
відриваючи небо від землі…
І в ту яму
упав лицем сліпий.
Зашкруміла земля, стліло небо –
і молився сліпий, бо почувся інший свист,
який поскладав хоробрих вояків
один коло одного…
І вперше заплакав старий
видющими сльозами…
І тяжко повертався
у свої темні роки,
у їх темні потоки,
аж до мертвого ріща…
Схожі вірші:
- Герасим’юк Василь – Посипав з хвої світлий пил Посипав з хвої світлий пил. А зір – замало. І ріща із останніх сил мені палало. Я миттю переплив ріку і пісню млосну. А ти […]...
- Герасим’юк Василь – Від першої зневіри злого блуду Від першої зневіри злого блуду ставав рудим, як глиця восени. Я все це перебув. Я перебуду ще раз – тільки руку простягни. “Легка твоя рука. […]...
- Герасим’юк Василь – Це фото він Це фото * він вибрав за день чи за два до… І потім – У траурній рамці, під склом, під серпневим дощем… Котрого Івана покличуть […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Змія Змія рослинна й кущувата, змія покручена й слизька, мов мокра палиця картата, співає хлопцеві в руках. Змія, мов рожа, гребеняста росте з-під каменя кущем. Слова […]...
- Герасим’юк Василь – Ахіллесова п’ята Василеві Портяку Був такий день, коли не можна нічого тягти з лісу, бо прилізе гадина додому. Були такі слова, які вимовляти умів сліпий, викликаючи гадину […]...
- Павло Мовчан – Кілька здряпин на дні казана Ти поряд ніби Бог, і ніби Бог – далеко… Покинутий давно, та не забутий, ні… Вертаємось з життя, немов прочани з Мекки: знесилені тіла та […]...
- Герасим’юк Василь – Хтось грає за лісом на скрипці Іванові Остафійчуку Хтось грає за лісом на скрипці. Спасіте його. Чи скрипку з-за шраліса чути? Та швидше з могили. То вічний був ліс. В тому […]...
- Герасим’юк Василь – Чоловічий танець Ти мусиш танцювати аркан. Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, як тяжко рветься на цій землі древнє чоловіче коло, як тяжко зчеплені чоловічі руки, […]...
- Герасим’юк Василь – Де ви пасли, олені небесні? Де ви пасли, олені небесні? Ви почули срібний свист стріли? Ви скупались у черленім плесі чи в залізну дебрю утекли? Де ви спали, олені небесні? […]...
- Герасим’юк Василь – 26.IV.1989 Пітьма безпам’ятства, чума… Землею стане прах. Нас поховали недарма у чистих сорочках. І хто ми є, і хто є ми… Одне хоч знаєш – де, […]...
- Герасим’юк Василь – За нашу днину я тобі віддам За нашу днину я тобі віддам ці гори, ці черешні між лісами. Вони тремтять, вони цвітуть між нами, й це може називатися життям У царстві […]...
- Герасим’юк Василь – Старовинний пейзаж Спинився. Внизу ще шуміли роки навіжені… Немов у забуте століття зайшов і стоїш. Поблизу в тумані повільно бредуть прокажені. Дзвіночки про них сповіщають, сповільнюють вірш. […]...
- Василь Стус – Море – чорна грудка печалі Море – чорна грудка печалі, душа Мефістофеля наодинці. Терпне рояль під пальчиками дівочими, і в воду падає з кручі земля. Шерхлі трави вологі пасажі ловлять, […]...
- Герасим’юк Василь – Мотив Блукав і світу білого не бачив, на велелюдді, як у пущі, жив. Але почув не шепіт – легіт наче: “Згадай мотив”. І ти згадав мотив. […]...
- Микола Хвильовий – Тіні В серпанках вечори проходять біля вікон, за пічкою квилить сіренький смуток. …Сьогодні дико… …Тіні, падають тіні. Свист нагая Тьєра, Хлопці! Скоріш на коні! Коні! Коні! […]...
- Осип Маковей – Брати В темних горах, при окопах, у болоті, там зійшлися два вояки по роботі. Не зійшлися, тільки впали край дороги, поранені: сей – у плечі, той […]...
- Вінграновський Микола – Червоний светр Червоний светр, білий сміх я обійняв за плечі. Лимонний вітер задмухав понаддніпровий вечір… Так це було спочатку: ніч і зойки сойки в плавнях… Темнавнй вітер, […]...
- Іван Драч – Б’ють кропом у ніздрі осінні базари Б’ють кропом у ніздрі осінні базари, І яблука тяжко на зиму пашать. Дні мчать у непам’ять, як темні хозари, Принишклим морозом цвіте сіножать. Блакитний мороз […]...
- Герасим’юк Василь – Зіпершись о стіну Зіпершись о стіну з гнилих бервен, він солов’їні згадує рулади: “О будь благословен! Навік спасен, хто йшов з тобою в роки страху й зради”. Він […]...
- Герасим’юк Василь – Білого гриба запах сниться Білого гриба запах сниться – тулиш до листя губи припухлі свої – націловані… Прокидайся! Небо, всмоктане стромом взору, стискає птицю. Не відпускає. Запах один – […]...
- Герасим’юк Василь – Ностальгія На єдиному березі його безпросвітної, старості його заморської сива ходить вівця… А вовну її першу повезли в бесагах за море, і другу її вовну в […]...
- Віслава Шимборска – Монолог для Касандри (в перекладі Марти Тарнавської) Wis? awa Szymborska Monolog dla Kasandry (To ja, Kasandra…) То я, Касандра. А це – моє місто під попелом. А це – моя палиця і […]...
- Герасим’юк Василь – Варіації 1 Стих водоспад. Коли вляглася піна, побачив я над прірвою жінок. І ліс уздрів їх. Відступив на крок і впав перед жінками на коліна. З […]...
- Павло Глазовий – От колись були дівчата! Дорікає дід онуці: – Дивні нині діти. Вже дівчата розучились навіть червоніти. А колись були, голубко, дуже соромливі. Скажеш слово: червоніли, як той мак на […]...
- Василь Стус – Сто дзеркал спрямовано на мене Сто дзеркал спрямовано на мене, в самоту мою і німоту. Справді – тут? Ти справді – тут? Напевне, ти таки не тут. Таки не тут. […]...
- Василь Стус – Сидимо біля погаслого вогнища Сидимо біля погаслого вогнища, перетрушуємо в долонях попіл, розтираємо витухлі геть вуглини: а що як зажевріє раптом жар? Тут темно і темно там і ще […]...
- Василь Стус – Вік би не бачити й не чуть Вік би не бачити й не чуть про тебе, скрипко чорна, а вірші йдуть, і йдуть, і йдуть, неначе кров із горла, і пахнуть рутою, […]...
- Герасим’юк Василь – Є різні ватри. Є ватрИ Є різні ватри. Є ватрИ, що з довгими прийшли ночами. Горять в снігах під небесами на голому джубрі гори, горять немов між нами. Ти – […]...
- Василь Стус – Вертання Перерізане світлом вікно вулиці – біле по білому аж до болю. Насип. Далеке шосе. Машини. I небо вологе – над. Шлях у себе: вабить (уже […]...
- Леся Українка – To be or not to be? Стій, серце, стій! не бийся так шалено. Вгамуйся, думко, не літай так буйно! Не бий крильми в порожньому просторі. Ти, музо винозора, не сліпи Мене […]...
- Леся Українка – “Ще не вдарив мороз…” Ще не вдарив мороз, а вже втомлений лист в’яне, жовкне… Спів цикади дзвінкий перейшов в тихий свист – хутко вмовкне…...
- Герасим’юк Василь – Фантастичний етюд На ту стаєньку вийшов я вночі. За мною – голий ліс. Пора – квітнева. Та зацвіла вже гілка черешнева й світила, заховавшись у кущі. Ще […]...
- Герасим’юк Василь – Тремтіли коні на стерні Тремтіли коні на стерні, в тумані сивім. У старовинному вбранні ти йшла на сиглін. У плесі, ніби у душі, ховала небо. Із двох ущелин два […]...
- Василь Стус – То все не так. Бо ти не ти То все не так. Бо ти не ти, I не живий. А тільки згадка минулих літ. Черед мости віків блага маленька кладка. А небо корчиться […]...
- Микола Хвильовий – На позиції Які простори – Буревій! Іде із лісу – Буревій! І сосни на узліссі стогнуть. Рішуча ніч – і буде морок, і упаде на груди стріл, […]...
- Маркіян Шашкевич – Місяченько круглоколий закрився хмарою Місяченько круглоколий закрився хмарою; Чи так тобі зо мнов любо, як мені з тобою? Ой лісами, берегами білі сніги спали, Очі мої сивенькії сльозоньки залляли. […]...
- Герасим’юк Василь – Кроки на смерековім помості Орестові Новаківському Стережіться, щоб ви не погордували ні одним із малих сих, бо їх ангели у небі видять лице Отця мого, що на небі. (Мтв. […]...
- Герасим’юк Василь – Коса Я сказав собі так: “Ти не зодчий цих стін. Ти народжений жінкою в муках, ти син нерозумний, що падав і падав”. І було мені так: […]...
- Леся Українка – “Було се за часів святої Германдади…” Було се за часів святої Германдади: Кати-ченці взяли єретика і повели його до Торквемади на інквізицію. І чутка є така: Спочатку мученик мовчав, І тільки […]...
- Василь Сухомлинський – Я був на далекій чужині Я був на далекій чужині, Там небо таке ж голубе, Та тільки нема Батьківщини, Нема там, Вітчизно, тебе, Бо в ріднім краю над землею Чистіша […]...