Дмитро Загул – “І невже ж це правда, що напередодні…”

Схожі вірші:

1. Вірш Олександра Олеся – “Невже твої уста-коралі…” Невже твої уста-коралі У моря щастя я знайду?.. Невже твої гадюки-руки Мене, як лози, обів’ють?.. Невже мене чекають знову Зітхання, зустрічи, пісні, Квітки надій в […]...
2. Дмитро Загул – Вечірнє Мить по заході сонця. Монотонно шумить очерет, І трава, мов сонна, Хилиться, клониться… Спить степ. Зеленою лінню, Розтопленим оловом Пливе повновода Рось… І хочеться теплим […]...
3. Дмитро Загул – “З глибин руїни і пустелі…” З глибин руїни і пустелі, З долини смутку і плачу В краї надзоряні, веселі На крилах пісень і я лечу. Думками лину над землею. Мені […]...
4. Іван Франко – “Всюди нівечиться правда…” Всюди нівечиться правда, Всюди панує брехня, В ваших лиш серцях, о браття, Най не постане вона! Там ви для правди святої Сильний збудуйте опліт, Там […]...
5. Дмитро Загул – ІІ. “Вороногривий кінь…” Вороногривий кінь Махнув розхристаним хвостом. На землю впала чорна тінь, Лежить земля хрестом. Хрестом – З опльованим Христом. Зареготався день, Заграв громами судних сурм – […]...
6. Василь Стус – Невже ти народився, чоловіче Невже ти народився, чоловіче, щоб зазирати в келію мою? Невже т в о є життя тебе не кличе? Чи ти спізнав життєву путь свою на […]...
7. Дмитро Загул – “Пісня – то мрія про щастя майбутнєє…” Пісня – то мрія про щастя майбутнєє, Полумінь перших огнів, – Перше кохання вовік незабутнєє, Пісня – то щастя зрадливе, облуднеє, Повне привабливих снів. Пісня […]...
8. Дмитро Загул – “Десь високо над землею…” Десь високо над землею носить доля наше щастя, Та ніколи нам не вдасться опинитись там. Ми споріднені з землею, розрослися в ній корінням, Ми лиш […]...
9. Дмитро Загул – Над морем Похмурий, гордий кобзарю, Море понурих дум! Шумом летить попід хмару Рокіт розгойданих струн. Ні, то не Чорне море, Не біла пінява хвиль! То струн голубих […]...
10. Дмитро Загул – ІV. “Очі заплющу і бачу…” Очі заплющу – і бачу: Летить чорнокрилий птах, Що хоче кров гарячу Точити по степах. Уха затичу – і чую: – Волі доволі! Я йду! […]...
11. Дмитро Загул – “Коли на долоню наклоню чоло…” Коли на долоню наклоню чоло, То все привиджається рідне село. І стежечка кожда і кождий куточок, Хатинка старенька і темний садочок, Де серце, не знаючи […]...
12. Дмитро Загул – Спомин І Скільки, скільки довгих років, Років горя і турботи, Проминуло з того часу, Як по горах я ходив! Чотирнадцять довгих років… А в душі моїй […]...
13. Дмитро Загул – Згадка (Бувало: в сутінку вечірнім) І Бувало: в сутінку вечірнім, Як обрій кров’ю догорить, Стаю невпевненим, покірливим… І туга пережитих літ Закряче вороном настирливим: Не варто марити про цвіт! Хіба […]...
14. Дмитро Загул – Будівля майбутнього Праця титанів, Зоряних сердець! Не перестане Їх вільний герць. Високо тоне В повітрі, мов птах; Хто ж тобі, доме, Виведе дах? Тендітні й слабі Проклинають […]...
15. Дмитро Загул – Гімн-прокламація Благословенний піт, Благословенний труд, Благословенна рука Трудівника. В поті чола здобуваємо хліб, – Надії його не дадуть. Ти до праці прилипла, Як той поліп, Роботяща […]...
16. Дмитро Загул – Бабине літо Упали приморозки ранні На молоду озимину… Берези в білому убранні Гудуть мелодію сумну. В ці дні, задумливо-багряні, Я свого серця не збагну. Снується біле павутиння; […]...
17. Микола Хвильовий – “Та невже ніколи не забуду…” Та невже ніколи не забуду Ці шляхи, цю тирсу, широчінь, Не заб’ю в собі зміюку люту, Що хитренько про степи сичить? Як орган в костьолі, […]...
18. Дмитро Загул – “Вечірньою годиною за мрією огнистою…” Вечірньою годиною за мрією огнистою Душа моя, окрилена, здіймається, летить За білою хмаринкою, хмаринкою вовнистою, Що крилами незримими прорізує блакить. Хмаринка вже до обрію рожевого […]...
19. Дмитро Загул – HEIMWEH Десь до осель далеких, Аж за Дністер і Збруч, Летить наш тужний клекіт, Як журавлиний ключ, Летить, як той трикутник, Над зеленню озер, До друзів […]...
20. Дмитро Загул – Сурмач Не крик архангельської сурми (Не вірю я в небесний суд), А тут ідуть народи бурні, Червоні маєва несуть. Хіба ж не це жертовна барва? В […]...
21. Дмитро Загул – Нурець “Хто зважиться, лицар чи джура який, Пірнути в глибінь аж на дно? Я келих укинув туди золотий, Вже чорна безодня ковтнула його. А хто мені […]...
22. Василь Стус – Напередодні свята Напередодні свята, коли люди метнулися по крамницях, виносячи звідти шпроти, смажену рибу, шинку і горілку з перцем, якийсь дивак, обутий в модні черевики (такі тиждень […]...
23. Герасим’юк Василь – Невже празниковий розходиться люд? Невже празниковий розходиться люд? Не свято, а битва. Я можу молитись Тобі тільки тут, хоч це – не молитва. Не треба трембіт. Люд пішов, як […]...
24. Дмитро Загул – “Чорна хмара сонце вкрила…” “Чорна хмара сонце вкрила, Грім гуркоче з-за гори… Ніч простерла чорні крила; В’ються вихрами вітри. Я злетів би понад села І пігнав з вітрами вмить… […]...
25. Олена Теліга – Напередодні Олегові Ш. I Коли приходиш ніжний і шумкий, І дзвоном слів перетинаєш спокій, Мені здається – весняних потоків Пливуть бурхливі і ясні струмки. Тоді вдаряють […]...
26. Дмитро Загул – “Пісні не списані…” Пісні не списані, Сни заколисані, Лийтесь рядком на папір! Думи весняні, Мрії кохані, Нумо, летімо до зір! Найдемо доленьку, Найдемо воленьку, Найдемо щастя і рай! […]...
27. Дмитро Загул – “Я йду в країну мрій…” Я йду в країну мрій, Де жив перед віками, Де перший крок дрібний Несмілими ночами до щастя вів. А в тій країні мрій Несправними руками […]...
28. Дмитро Загул – “Віє казкою чудною…” Віє казкою чудною З зачарованих гаїв… Ти ходила враз зі мною, Ти співала, я радів. Ти співала так чудово, Чарувала той гайок, Заплітала слово в […]...
29. Дмитро Загул – “Ти приходиш до мене щоночі…” Ти приходиш до мене щоночі В ту хвилину, як міцно я сплю, Зазираєш в заплакані очі І шепочеш: не плач… я люблю!.. Я слова твої […]...
30. Дмитро Загул – “Зеленими листками шумлять старі ліси…” Зеленими листками шумлять старі ліси, Десь линуть над вершками таємні голоси. Вітри лісам шепочуть казки зелених гір, Тихесенько бренькочуть на струнах срібних лір. Я в […]...
31. Дмитро Загул – “Тихше, серце моє! Хай остання хвилинка кохання…” Тихше, серце моє! Хай остання хвилинка кохання Пролетить, прошумить непомітно! Хай останняя пісня-зітхання Згомонить і пропаде безслідно!.. Тихше, серце моє! Тихше, серце моє! То не […]...
32. Дмитро Загул – “На трави місяць сипав перли…” На трави місяць сипав перли, З листками легіт шелестів, Кругом луги, ліси завмерли, Горою нісся тихий спів… До зірки зіронька всміхалась І в парі міряли […]...
33. Дмитро Загул – “Грай, легкокрилий вітре, на полі…” Грай, легкокрилий вітре, на полі, Думку тужливу, сумну, Я ж защебечу, як пташка на волі, Пісню веселу – чудну! Що мені доля, та мачуха люта? […]...
34. Дмитро Загул – “Ніби гріб, хатинка низька…” Ніби гріб, хатинка низька, Де на світ родився я; Там була моя колиска, Там живе рідня моя. Я родився серед смутку, Виростав я в морі […]...
35. Павло Мовчан – Невже ж навіки? Схлинання співу калинового, спливання крові в золоте, кричання зручене з тривогою: щось в святі чиниться не те… Римується вже відчай з вічністю, у горлі крик […]...
36. Дмитро Загул – “В моїй груді дужа сила…” В моїй груді дужа сила В’ється, б’ється, пресь надвір. Вже ростуть легенькі крила, Щоб летіти на простір. Я окроплю їх росою, Змию з себе бруд […]...
37. Дмитро Загул – “Розвійтеся з вітром, думки невеселі…” Розвійтеся з вітром, думки невеселі! До мене назад не вертайте! Повійтеся в гори між бори та скелі І там, кілько воля, гуляйте! В душі молодій […]...
38. Дмитро Загул – Дивлюсь у далеч Дивлюсь у далеч буйних вод, де біла чайка хвиль черкає, і думка – молодий пілот – женеться з вітром у безкрає… О, скільки радісних пригод […]...
39. Дмитро Загул – Геліополіс Де в сивій млі холодних літ Спинився скандінавський глетчер І північний, одвічний лід Розлився, як бурхлива течінь, Де вбогий, темний трогладіт Лякливо зустрічав свій вечір, […]...
40. Борис Грінченко – До праці Праця єдина з недолі нас вирве: Hумо до працi, брати! Годі лякатись! За діло святеє Сміло ми будему йти! Праця єдина нам шлях уторує, Довгий […]...