Антонич Богдан-Ігор – Три строфи з записника

Мов птах, співає телефонна трубка,
мов чорний птах в ліщині срібній дроту.
Коли покине друг і зрадить любка,
що вибереш: зненавість чи скорботу?

О квітко звуків в чорнім шовку сяєв!
Музика б’є в обличчя, мов зле птаство.
Життя нам юний захват відбирає,
мов скнара, заздрий на своє багатство.

Вже вмієш зорі на слова міняти,
вже висловиш вогонь душі страдальний –
наприкінці на досвід став багатий:
життя трудне мистецтво ненавчальне.



Антонич Богдан-Ігор – Три строфи з записника вірш.