Вивчайте, любіть свою мову,
як світлу Вітчизну любіть,
як стягів красу малинову,
як рідного неба блакить.
Нехай в твоїм серці любові
не згасне священний вогонь,
як вперше промовлене слово
на мові народу свого.
Як сонця безсмертного коло,
що кресить у небі путі,
любіть свою мову й ніколи
її не забудьте в житті
Ми з нею відомі усюди,
усе в ній, що треба нам, є,
а хто свою мову забуде,
той серце забуде своє.
Вона, як зоря пурпурова,
що сяє з небесних висот,
і там, де звучить рідна мова,
живе український народ.
Народ наш, трудар наш і воїн,
що тьму подолав у бою.
І той лиш пошани достоїн,
хто мову шанує свою.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)Схожі вірші:
- Олодимир Сосюра – Любіть Україну, як сонце, любіть Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди. Любіть Україну у […]...
- Володимир Сосюра – Туди, де в синім неба морі Туди, де в синім неба морі немов тремтить Чумацький Шлях, я понесу тебе над зорі в моїх закоханих піснях. Любові повний до нестями, мов непогасную […]...
- Іван Багряний – Рідна мова М о в о р і д н а! Колискова Материнська ніжна мово! Мово сили й простоти, – Гей, яка ж прекрасна Ти! Перше слово […]...
- Володимир Сосюра – Марія Задуманий вітер над городом віє, Ідуть перехожі невпинним прибоєм, І я поміж ними йду, повний тобою, горять ліхтарі, мов шепочуть: “Маріє!..” І солодко серце стискає […]...
- Володимир Сосюра – Марії Якби помножити любов усіх людей, ту, що була, що є й що потім буде, то буде ніч. Моя ж любов – як день, не знають […]...
- Володимир Сосюра – Сталін Твоє ім’я, як сурми срібний звук, В борні за день завжди ти перед нами. Тебе до зір знесли мільйони рук, Щоб ти сіяв, як прапор, […]...
- Володимир Сосюра – Айстри задумані, квіти останнії Айстри задумані, квіти останнії, осені пізньої сльози багрянії… Сумно шепочеться вітер над вами, і обмиває вас небо дощами. Ви як любов, що весни не зазнала […]...
- Володимир Сосюра – Так ніхто не кохав. Через тисячі літ Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання. В день такий розцвітає весна на землі І земля убирається зрання… Дише тихо і […]...
- Володимир Сосюра – Бабине літо Літо бабине, бабине літо… Серце чує осінні путі… Хтось заплутав зажурені віти в павутиння нитки золоті. Листя слухає вітру зітхання і згортає свої прапори. На […]...
- Володимир Сосюра – Люблю України коханої небо Люблю України коханої небо, що буде, люблю, й що було. Живи, моє серце, живи не для себе, для себе ж бо ти й не жило. […]...
- Володимир Сосюра – У синім безгомінні У синім безгомінні задуми скрізь печать. Мелодії осінні в душі моїй звучать. А листя веремія несе свою печаль. На чорному коні я в блакитну лину […]...
- Володимир Сосюра – Як не любить той край Як не любить той край, де вперше ти побачив солодкий дивний світ, що ми звемо життям, де вперше став ходить і квіткою неначе в його […]...
- Володимир Сосюра – Іду я стежкою дзвінкою Іду я стежкою дзвінкою, так вільно й молодо мені, і Марс горить переді мною в непереборній вишині. Над далиною голубою віків гармонії печать, і наче […]...
- Володимир Сосюра – Блукає осінь. Безгомінням Блукає осінь. Безгомінням цвіте її очей блакить, і у садах під вітром синім багняний плащ її шумить. Вона мете сумні алеї, де пада золото руде, […]...
- Володимир Сосюра – Маленьким хлопчиком додому Маленьким хлопчиком додому у полі йшов я в шумі трав і у гніздечку кам’яному сорокопудика спіймав. Тримав я міцно пташеня те, й на мене зорили […]...
- Володимир Сосюра – Чи знаєш ти світання в полі Чи знаєш ти світання в полі або в задуманих садах, коли од щастя мимоволі сіяють сльози на очах? Щебечуть птиці, вітер лине, немов дитинства дальні […]...
- Володимир Сосюра – Зима Сном блакитним заснули поля, і долини, і гори, й діброви. Одягла білу шубу земля, білу шубу зимову. Одлетіли давно журавлі У південні країни з журбою, […]...
- Володимир Сосюра – Дівчина Ногі босії, стерні коляться, русі коси їй комсомоляться. Як пожар, її личко міниться, очі карії україняться. 1956...
- Володимир Сосюра – Васильки Васильки у полі, васильки у полі, і у тебе, мила, васильки з-під вій, і гаї синіють ген на видноколі, і синіє щасті у душі моїй. […]...
- Володимир Сосюра – Я – квітка осіння Я – квітка осіння… Дощі мене мочать, рве вітер мої пелюстки… І сонце на мене світити не хоче, тумани пливуть од ріки. Була я колись […]...
- Володимир Сосюра – Я Вас любив, а Ви ніколи Я Вас любив, а Ви ніколи Мене любити не могли, І от погасло сонця коло, Й мої троянди одцвіли. Немов підрізані ножем, Як і моя […]...
- Володимир Сосюра – Сині трави Сині трави, даль кармінна. Ріки в тумані. В сяйві мрійному долини І огні, огні. Там мій дім і та шипшина, що колись я рвав. Кароока […]...
- Володимир Сосюра – Вже осені кругом передчуття Вже осені кругом передчуття… І павутиння срібно простяглося між саду віт. Упавши в небуття, пожовклий лист торкнув моє волосся, Немов шепнув: “Забудь, забудь про все, […]...
- Сосюра Володимир – Вступ до поеми “Мазепа” Навколо радощів так мало… Який у чорта “днів бадьор”, Коли ми крила поламали У леті марному до зорь. І гнів, і муку неозору Співаю я […]...
- Володимир Сосюра – З дерев опадає убрання З дерев опадає убрання, і вітер у сурму гука. Покірна краса умирання, чому ти мені так близька? І осінь, і дим над рікою… О земле, […]...
- Володимир Сосюра – Мені ти приснилась давно Мені ти приснилась давно, ввійшла ти у думи мої. Я море люблю, бо воно нагадує очі твої. Розкрив я до сонця вікно й дивлюсь крізь […]...
- Володимир Сосюра – Взяла Орися кошеня Взяла Орися кошеня Й воно подряпало їй руки І сльози падали в онучі Їх витирав з любов’ю я. “Чи будеш гнать за ним усюди І […]...
- Володимир Сосюра – Це було на острові Цейлоні Це було на острові Цейлоні, де цвітуть веселкові гаї. Цілував вузькі мої долоні ватажок із племені Аї. Обережно брав мене за груди, заливався з радості […]...
- Володимир Сосюра – Я знаю силу слова Я знаю силу слова – воно гостріш штика і швидше навіть кулі, не тільки літака. Воно проміння швидше, в нім – думка й почуття. Воно […]...
- Володимир Сосюра – У кроках мільйонів і крок мій звучить У кроках мільйонів і крок мій звучить, і в хорі пісень моя пісня летить, у молотів дзвоні і молот мій б’є, в диханні народу дихання […]...
- Володимир Сосюра – Люблю я море в шумний час прибою Люблю я море в шумний час прибою, коли воно за валом вал жене. Але ще дужче в чарах супокою люблю я море мрійне і ясне. […]...
- Володимир Сосюра – Сном блакитним заснули поля Сном блакитним заснули поля, і долини, і гори, й діброви. Одягла білу шубу земля, білу шубу зимову. Одлетіли давно журавлі у південні країни з журбою, […]...
- Володимир Сосюра – Я люблю, коли в листя зелене Я люблю, коли в листя зелене дерева одягає весна, і під вітром хитаються клени, і співає в квітках далина. Ще задумані далі безкраї зачаровують душу […]...
- Володимир Сосюра – Облітають квіти, обриває вітер Облітають квіти, обриває вітер пелюстки печальні в синій тишині. По садах пустинних їде гордовито осінь жовтокоса на баскім коні. В далечінь холодну без жалю за […]...
- Володимир Сосюра – Любити Вітчизну, любити завжди Любити Вітчизну, любити завжди, поля її росні, зелені сади і їй не жаліти за дні молоді ні крові у битві, ні поту в труді. Любити […]...
- Микола Вінграновський – Сонет Зоря над містом піднімає весла. Зоря чекає, доки тиша скресне, Доки присплять дівчата свої весни, Доти зоря над містом не шелесне. Зоря над містом зібрана […]...
- Степан Руданський – Чужая дитина не то що рідна Ой не тая, мій синоньку, Година настала, Щоб чужая дитинонька За рідную стала. Народна пісня Журилися муж з жоною, Що дітей не мали; Далі взяли […]...
- Володимир Сосюра – Ой сніги мої, сніги Ой сніги мої, сніги срібні та пухнасті, наче все, що навкруги, потонуло в щасті. Діаманти, де не глянь, скрізь переді мною розкидає осіянь щедрою рукою. […]...
- Сингаївський Микола – Мова Ми з правіку народжені бути, І в собі відкривати світи. Та примножувать серцем здобуте, Та святині свої берегти. Промовляти – одвічне жадання, Наче бачити чисту […]...
- Леся Українка – “Сторононько рідна! коханий мій краю!” Сторононько рідна! Коханий мій краю! Чого все замовкло в тобі, заніміло? Де-не-де озветься пташина несміло, Немов перед бурею в темному гаю, І знову замовкне… як […]...