Блукає осінь. Безгомінням
цвіте її очей блакить,
і у садах під вітром синім
багняний плащ її шумить.
Вона мете сумні алеї,
де пада золото руде,
і важкогривий кінь за нею
на чорнім поводі іде.
Вже на квітках іней – не роси,
і недалеко вже до дня,
як сяде осінь жовтокоса
на чорногривого коня,
Востаннє гляне на алеї
в диханні голоду й біди
і в даль поїде… А за нею
сніг замітатиме сліди…
1957





Схожі вірші:
- Володимир Сосюра – Облітають квіти, обриває вітер Облітають квіти, обриває вітер пелюстки печальні в синій тишині. По садах пустинних їде гордовито осінь жовтокоса на баскім коні. В далечінь холодну без жалю за […]...
- Володимир Сосюра – З дерев опадає убрання З дерев опадає убрання, і вітер у сурму гука. Покірна краса умирання, чому ти мені так близька? І осінь, і дим над рікою… О земле, […]...
- Леся Українка – Осінь Рветься осінь руками кривавими До далекого сонечка любого; кров на шатах препишних шаріється, оксамит і парчу залива. Так для сонечка осінь убралася, Мов цариця у […]...
- Дмитро Загул – Згадка (Хто косить під осінь отави) Хто косить під осінь отави, Осінні трави без роси, Той не жалкує минулої слави Ні полинялої краси. Не слухай, що хочуть ворожки! Не квиль на […]...
- Володимир Сосюра – Марія Задуманий вітер над городом віє, Ідуть перехожі невпинним прибоєм, І я поміж ними йду, повний тобою, горять ліхтарі, мов шепочуть: “Маріє!..” І солодко серце стискає […]...
- Володимир Сосюра – Сталін Твоє ім’я, як сурми срібний звук, В борні за день завжди ти перед нами. Тебе до зір знесли мільйони рук, Щоб ти сіяв, як прапор, […]...
- Володимир Сосюра – Марії Якби помножити любов усіх людей, ту, що була, що є й що потім буде, то буде ніч. Моя ж любов – як день, не знають […]...
- Володимир Сосюра – Дівчина Ногі босії, стерні коляться, русі коси їй комсомоляться. Як пожар, її личко міниться, очі карії україняться. 1956...
- Володимир Сосюра – Зима Сном блакитним заснули поля, і долини, і гори, й діброви. Одягла білу шубу земля, білу шубу зимову. Одлетіли давно журавлі У південні країни з журбою, […]...
- Володимир Сосюра – Васильки Васильки у полі, васильки у полі, і у тебе, мила, васильки з-під вій, і гаї синіють ген на видноколі, і синіє щасті у душі моїй. […]...
- Володимир Сосюра – Як не любить той край Як не любить той край, де вперше ти побачив солодкий дивний світ, що ми звемо життям, де вперше став ходить і квіткою неначе в його […]...
- Володимир Сосюра – У синім безгомінні У синім безгомінні задуми скрізь печать. Мелодії осінні в душі моїй звучать. А листя веремія несе свою печаль. На чорному коні я в блакитну лину […]...
- Володимир Сосюра – Іду я стежкою дзвінкою Іду я стежкою дзвінкою, так вільно й молодо мені, і Марс горить переді мною в непереборній вишині. Над далиною голубою віків гармонії печать, і наче […]...
- Володимир Сосюра – Я Вас любив, а Ви ніколи Я Вас любив, а Ви ніколи Мене любити не могли, І от погасло сонця коло, Й мої троянди одцвіли. Немов підрізані ножем, Як і моя […]...
- Володимир Сосюра – Рідна мова Вивчайте, любіть свою мову, як світлу Вітчизну любіть, як стягів красу малинову, як рідного неба блакить. Нехай в твоїм серці любові не згасне священний вогонь, […]...
- Володимир Сосюра – Сині трави Сині трави, даль кармінна. Ріки в тумані. В сяйві мрійному долини І огні, огні. Там мій дім і та шипшина, що колись я рвав. Кароока […]...
- Володимир Сосюра – Я – квітка осіння Я – квітка осіння… Дощі мене мочать, рве вітер мої пелюстки… І сонце на мене світити не хоче, тумани пливуть од ріки. Була я колись […]...
- Володимир Сосюра – Бабине літо Літо бабине, бабине літо… Серце чує осінні путі… Хтось заплутав зажурені віти в павутиння нитки золоті. Листя слухає вітру зітхання і згортає свої прапори. На […]...
- Володимир Сосюра – Мені ти приснилась давно Мені ти приснилась давно, ввійшла ти у думи мої. Я море люблю, бо воно нагадує очі твої. Розкрив я до сонця вікно й дивлюсь крізь […]...
- Володимир Сосюра – Вже осені кругом передчуття Вже осені кругом передчуття… І павутиння срібно простяглося між саду віт. Упавши в небуття, пожовклий лист торкнув моє волосся, Немов шепнув: “Забудь, забудь про все, […]...
- Володимир Сосюра – Взяла Орися кошеня Взяла Орися кошеня Й воно подряпало їй руки І сльози падали в онучі Їх витирав з любов’ю я. “Чи будеш гнать за ним усюди І […]...
- Володимир Сосюра – Я знаю силу слова Я знаю силу слова – воно гостріш штика і швидше навіть кулі, не тільки літака. Воно проміння швидше, в нім – думка й почуття. Воно […]...
- Сосюра Володимир – Вступ до поеми “Мазепа” Навколо радощів так мало… Який у чорта “днів бадьор”, Коли ми крила поламали У леті марному до зорь. І гнів, і муку неозору Співаю я […]...
- Володимир Сосюра – Маленьким хлопчиком додому Маленьким хлопчиком додому у полі йшов я в шумі трав і у гніздечку кам’яному сорокопудика спіймав. Тримав я міцно пташеня те, й на мене зорили […]...
- Володимир Сосюра – Це було на острові Цейлоні Це було на острові Цейлоні, де цвітуть веселкові гаї. Цілував вузькі мої долоні ватажок із племені Аї. Обережно брав мене за груди, заливався з радості […]...
- Володимир Сосюра – Чи знаєш ти світання в полі Чи знаєш ти світання в полі або в задуманих садах, коли од щастя мимоволі сіяють сльози на очах? Щебечуть птиці, вітер лине, немов дитинства дальні […]...
- Володимир Сосюра – Айстри задумані, квіти останнії Айстри задумані, квіти останнії, осені пізньої сльози багрянії… Сумно шепочеться вітер над вами, і обмиває вас небо дощами. Ви як любов, що весни не зазнала […]...
- Володимир Сосюра – Люблю України коханої небо Люблю України коханої небо, що буде, люблю, й що було. Живи, моє серце, живи не для себе, для себе ж бо ти й не жило. […]...
- Володимир Сосюра – У кроках мільйонів і крок мій звучить У кроках мільйонів і крок мій звучить, і в хорі пісень моя пісня летить, у молотів дзвоні і молот мій б’є, в диханні народу дихання […]...
- Володимир Сосюра – Так ніхто не кохав. Через тисячі літ Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання. В день такий розцвітає весна на землі І земля убирається зрання… Дише тихо і […]...
- Володимир Сосюра – Туди, де в синім неба морі Туди, де в синім неба морі немов тремтить Чумацький Шлях, я понесу тебе над зорі в моїх закоханих піснях. Любові повний до нестями, мов непогасную […]...
- Володимир Сосюра – Сном блакитним заснули поля Сном блакитним заснули поля, і долини, і гори, й діброви. Одягла білу шубу земля, білу шубу зимову. Одлетіли давно журавлі у південні країни з журбою, […]...
- Володимир Сосюра – Я люблю, коли в листя зелене Я люблю, коли в листя зелене дерева одягає весна, і під вітром хитаються клени, і співає в квітках далина. Ще задумані далі безкраї зачаровують душу […]...
- Володимир Сосюра – Люблю я море в шумний час прибою Люблю я море в шумний час прибою, коли воно за валом вал жене. Але ще дужче в чарах супокою люблю я море мрійне і ясне. […]...
- Вірш Ліни Костенко – Осінь жагуча Вечірній сон закоханого літа і руки, магнетичні уночі. Вродлива жінка, ласкою прогріта, лежить у літа осінь на плечі. Дозріла пристрасть до вогню і плоду. Пашить […]...
- Герасим’юк Василь – Ця осінь, Боже, також золота Ця осінь, Боже, також золота. Світає. Вечоріє. Крик навколо. Припухлі розтулила ти уста. І день іде, і ніч іде, і голо… Земля ця восени вві […]...
- Володимир Сосюра – Любити Вітчизну, любити завжди Любити Вітчизну, любити завжди, поля її росні, зелені сади і їй не жаліти за дні молоді ні крові у битві, ні поту в труді. Любити […]...
- Микола Хвильовий – “Прийде сюди холодна, вечірня…” Прийде сюди холодна, вечірня, де метелить, метелить одуванчика пух, і запахне пожаром далеким загірним, і тебе я згадаю на возі, в степу. Упаду, упаду в […]...
- Семенко Михайль – Осінь між гір Пустіє між гір І щовечірньо осінь ходить над бухтою Зорі холонуть. Звідки звідки ти вітре холодний? Звідки твій шепіт шепіт і свист? Я чую твої […]...
- Микола Руденко – Коли осінь зірваний листок Коли осінь зірваний листок Закружля на золотім крилі, – Пам’ять, висвіти якийсь куток На моїй знедоленій землі. Може, під вербою джерело, Де корінням бавиться вода; […]...