Ой ішов я до дівчини –
Од воріт вернувся:
Піду лучче до шинкарки
Горілки нап’юся!
Нехай добрі люде славлять,
Що в шинку ночую, –
Що за тиждень загорюю –
За ніч прогайную.
Лучче мені од громади
Наругу приймати,
Аніж собі вольні руки
Навіки зв’язати.
Твою чари, дівчинонько,
Я по людях знаю:
Тому щастю, тому раю
Віри не діймаю.
Ой коли б нас не в’язано –
Може б нам жилося,
Що волею моє серце
З твоїм понялося.
Ой яке там щастя-доля,
Де в хаті неволя?
Моя доля – серед поля
Нев’язана воля!
Ой заграй мені кобзарю,
Про ті часи давні,
Як у Січі проживали
Наші предки славні.
Ой заграй мені, кобзарю,
Нехай я заплачу,
Нехай долю – вольну волю
Крізь сльози побачу.
Ой заплачу-заридаю,
Рутою утруся…
До любої дівчиноньки
Повік не вернуся.
(1861)
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Схожі вірші:
- Вірш Пантелеймона Куліша – До Тараса за річку Ахерон Недоспів твій доспівую, мій брате… Насліддє дороге, клейнодами багате, Лишив єси мені в твоїй тридцятиструнній, В твоїй поезії високій, многодумній, Дуброві запашній, широкошумній. Тарасе! попроси […]...
- Вірш Пантелеймона Куліша – Дума-пересторога А що завидні вам розкоші дукачів, Людських, мовляв, п’явок, ненаситних драконів (Як чуєте ви се від тих сліпих вождів, Від голосних клепал і пустодзвонних дзвонів), […]...
- Вірш Пантелеймона Куліша – До Шевченка O pie? ni gminna! ty stoisz na stra? y Narodowego pami? tek ko? cio? a, Z archanielskiemi skrzyd? ami i g? osem Tu czasem miewasz […]...
- Вірш Пантелеймона Куліша – Lago Maggiore Хожу берегами, Та й не нахожуся; Дивлюсь на сади зелені, Та й не надивлюся, Сади-виногради В воду поринають; Поуз берег ясні смуги, Як срібло, сіяють. […]...
- Вірш Пантелеймона Куліша – Національний ідеал Як налягло на Русь татарське лихоліттє, Зісталося в Києві немовби тілько сміттє. На Клязьму й на Москву позабігали люде І визирали, хто з Киян туди […]...
- Вірш Пантелеймона Куліша – Земляцтво Тогда какой-то злобний гений Стал часто навещать меня. А. Пушкин Мене сей злобний геній навіщає Усякий раз, як я на Україну, Де дурень дурня в […]...
- Вірш Пантелеймона Куліша – Люлі-люлі Ходжу-блуджу по городу Великому, великому Одкрив би я своє серце, Та нікому, так нікому. Цвіте воно, як Божий рай, Потай миру, потай миру; Ні любощам, […]...
- Вірш Павла Тичини – Хтось гладив ниви, все гладив ниви Хтось гладив ниви, все гладив ниви, Ходив у гніві і сіяв співи: О, дайте грому, о, дайте зливи! – Нехай не сохнуть злотисті гриви. Хтось […]...
- Вірш Тараса Шевченка – На улиці невесело На улиці невесело, В хаті батько лає, А до вдови на досвітки Мати не пускає. Що ж мені робити, Де мені подітись? Чи то з […]...
- Гребінка Євген – Ні, мамо, не можна нелюба любить – Ні, мамо, не можна нелюба любить, Нещасная доля із нелюбом жить. Ох тяжко, ох важко з ним річ розмовляти Хай лучче буду я ввесь […]...
- Вірш Тараса Шевченка – Утоптала стежечку Утоптала стежечку Через яр. Через гору, серденько, На базар. Продавала бублики Козакам, Вторговала, серденько, П’ятака. Я два шаги, два шаги Пропила, За копійку дудника Найняла. […]...
- Вірш Тараса Шевченка – Полюбилася я Полюбилася я, Одружилася я З безталанним сиротою Така доля моя! Люде гордії, злі Розрізнили, взяли Та повезли до прийому Оддали в москалі! І московкою я, […]...
- Іван Франко – N. N. (“Будь здорова, моя мила…”) Будь здорова, моя мила, Я не твій! Розлучила Нас могуча сила. Де поставить кого доля, Там і стій! Моя ж доля – Вітер серед поля. […]...
- Вірш Лесі Українки – Де тії струни, де голос потужний Де тії струни, де голос потужний, де теє слово крилате, щоб заспівали про се лихо щастям і горем багате? Щоб понесли все приховане в мурах […]...
- Павло Грабовський – Квітка, що ногою Квітка, що ногою Стоптана в пилу; Гук, що вмер луною, Пронизавши млу; Огник серед поля, Що блиснув і згас,- Се – та світла доля, Що […]...
- Степан Руданський – Хто кого лучче Бився Мошко із Гаврилом Та й потім хвалився: “Ото,- каже,- на ярмарку Я з Гаврилом бився! Він на мене із ломаком По плечах махало. А […]...
- Вірш Павла Тичини – Розкажи, розкажи мені, поле Розкажи, розкажи мені, поле: Чого рідко ростуть колосочки? – Ой дощів мені б треба, дощів, а не поту, Бо той піт прилипа до брудної сорочки, […]...
- Вірш Пала Тичини – Зразу ж за селом Зразу ж за селом всіх їх розстріляли, всіх пороздягали, а мертвих насміхали, били їм чолом. Випала ж зима! Що тепер всім воля, врізали вам поля, […]...
- Вірш Тараса Шеченка – До Основ’яненка Б’ють пороги; місяць сходить, Як і перше сходив… Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив! Нема Січі; очерети У Дніпра питають: “Де то наші […]...
- Вірш Тараса Шевченка – Тарасова ніч На розпутті кобзар сидить Та на кобзі грає; Кругом хлопці та дівчата – Як мак процвітає. Грає кобзар, приспівує, Вимовля словами, Як москалі, орда, ляхи […]...
- Вірш Володимира Самійленка – “Як ми ждали її, віковічні раби…” Як ми ждали її, віковічні раби, Як бажали, знесилені в час боротьби, Щоб хоч промінь один серед темної ночі Засвітив нам у змучені очі. О […]...
- Вірш Тараса Шевченка – Ой по горі роман цвіте ФЕДОРУ ІВАНОВИЧУ ЧЕРНЕНКУ На пам’ять 22 сентября 1859 року Ой по горі роман цвіте, Долиною козак іде Та у журби питається: “Де та доля пишається? […]...
- Вірш Тараса Шевченка – І золотої й дорогої І золотої й дорогої Мені, щоб знали ви, не жаль Моєї долі молодої: А іноді така печаль Оступить душу, аж заплачу. А ще до того, […]...
- Дмитро Загул – Над морем Похмурий, гордий кобзарю, Море понурих дум! Шумом летить попід хмару Рокіт розгойданих струн. Ні, то не Чорне море, Не біла пінява хвиль! То струн голубих […]...
- Микола Руденко – Одна умова є між нами Одна умова є між нами: Якщо ти мій надійний друг, Умій прийняти грізні злами, В яких скресає вільний дух. Не відвертай від них обличчя, – […]...
- Вірш Ліни Костенко – Затінок, сутінок, день золотий Затінок, сутінок, день золотий. Плачуть і моляться білі троянди. Може це я, або хто, або ти ось там сидить у куточку веранди. Може, він плаче, […]...
- Вірш Тараса Шевченка – Нудно мені, тяжко – що маю робити? Нудно мені, тяжко – що маю робити? Молитися богу? Так думка не та! Не рад би єй-богу, не рад би журитись, Та лихо спіткало, а […]...
- Вірш Олександра Олеся – “Нехай мене чарують квіти…” Нехай мене чарують квіти, Нехай життя їм віддаю: Ніяк я барвами досхочу Своїх очей не напою. Нехай і так… але довіку Я не лишуся в […]...
- Вірш Тараса Шевченка – На батька бісового я трачу На батька бісового я трачу І дні, і пера, і папір! А іноді то ще й заплачу, Таки аж надто. Не на мир І на […]...
- Вірш Івана Франка – Сипле, сипле, сипле сніг Сипле, сипле, сипле сніг. З неба сірої безодні Міріадами летять Ті метелики холодні. Одностайні, мов жура, Зимні, мов лихая доля, Присипають все життя, Всю красу […]...
- Вірш Павла Тичини – Душа моя – послухай! Душа моя – послухай! – Як яблуня в цвіту. Моє життя, – кохана, – Мов срібнотканий сон. Життя моє – молитва Всевладниці Красі, Горіння – […]...
- Вірш Тараса Шевченка – Нащо мені женитися? Нащо мені женитися? Нащо мені братись? Будуть з мене, молодого, Козаки сміятись. Оженився, вони скажуть, Голодний і голий, Занапастив, нерозумний, Молодую волю. Воно й правда. […]...
- Вірш Лесі Українки – СОН ЛІТНЬОЇ НОЧІ Посвята М. Ставиському Сон літньої ночі колись мені снився. Коротка та літняя нічка була, І сон був короткий, – він хутко змінився І зник, як […]...
- Леонід Кисельов – Дударик Коли б тобі горенько та печаль, То ти б вийшов на вулицю та й кричав. Пісня. Голосять баби на згарищах, На труну сльозами ллють. А […]...
- Павло Мовчан – Архип Тесленко в Харківцях Диму, диму сьогодні в мене в хаті було. З листа до М. Грінченка В холодній хаті протяги та цвіль, сухар щербатий, смуток звідусіль. В холодній […]...
- Осип Маковей – Налетіла куля з поля Налетіла куля з поля, забриніла, як пчола, – дійся, дійся, божа воля, як така козацька доля, – куля в груди застрягла. Впав козак, не може […]...
- Вірш Миколи Руденка – Геродот і таври Реміння, звившись, мов руда змія, Над веслами по голих спинах ляска. У колеса історії своя – З людської крові видобута змазка. Та все ж веселка […]...
- Вірш Івана Франка – Декадент Я декадент? Се новина для мене! Ти взяв один з мого життя момент, І слово темне підшукав та вчене, І Русі возвістив: “Ось декадент!” Що […]...
- Вірш Тараса Шевченка – Муза А ти, пречистая, святая, Ти, сестро Феба молодая! Мене ти в пелену взяла І геть у поле однесла. І на могилі серед поля, Як тую […]...
- Вірш Ліни Костенко – Очима ти сказав мені: люблю Очима ти сказав мені: люблю. Душа складала свій тяжкий екзамен. Мов тихий дзвін гірського кришталю, несказане лишилось несказанним. Життя ішло, минуло той перон. гукала тиша […]...