Я блукав містом своєї юності, марно відшукуючи в нових кварталах вчорашні споруди, сквери, стежки, знайому ліпку на фронтонах будинків – географія втрачена. Місто покращало й […]
Василь Стус – Господи, гніву пречистого
Господи, гніву пречистого благаю – не май за зле. Де не стоятиму – вистою. Спасибі за те, що мале людське життя, хоч надією довжу його […]
Василь Стус – У Прохорівці – сни, мов ріки
У Прохорівці – сни, мов ріки напровесні: об груди б’ють, як об пороги. Думи йдуть, неначе дзвони. I великі тумани в головах ростуть. У Прохорівці […]
Василь Стус – Вечірній сон
Вечірній сон. I спогади. I дощ колише світ розпуклого ясмину. Бездомний вітер. Спи, маленький сину, спи, сину мій маленький, коли хоч. Немає мами нашої давно […]
Василь Стус – Ми сиділи за пляшкою шампанського
Ми сиділи за пляшкою шампанського в тихенькому прокуреному кафе. I вона відчувала себе царицею, Афродитою, що проминувши рибалок (за столиками забивали козла), алкоголіків, невтомних шукачів […]
Василь Стус – Сто років як сконала Січ
Сто років як сконала Січ. Сибір. І соловецькі келії. І глупа облягає ніч пекельний край і крик пекельний. Сто років мучених надій, і сподівань, і […]
Василь Стус – Чого ти ждеш?
Чого ти ждеш? Скажи – чого ти ждеш? Кого ти виглядаєш з-перед світу? Кого ти сподіваєшся зустріти, а най і стрінеш – віри не доймеш? […]
Василь Стус – Звіром вити, горілку пити
Звіром вити, горілку пити – і не чаркою, поставцем, і добі підставляти спите вірнопідданого лице. І не рюмсати на поріддя, коли твій гайдамацький рід ріжуть […]
Василь Стус – Три скелети сидять за кавою
Три скелети сидять за кавою I провадять про філософію Ніцше до них присідає рудава бестія і починає з одного кпити що той недоладно грає справжню […]
Василь Стус – Змагай, знеможений життям
Змагай, знеможений життям, знеможений, змагай. Минуле вабить вороттям i врочить i нехай. А ти, сомнамбуло, змагай, у напiвснi живи, де жовтi сходяться леви у присмерковий […]