Семенко Михайль – Улиця

Сьогодні знов піду на її вулицю
Буду чекать і мріять колисанок
Сьогодні ніч безкрила зорі туляться
І такий бездумно-ласкавий світанок
Сьогодні знов піду на її вулицю

Зараз я вже стриманий і не такий безладний
Багато думав я і зважував дрібниць
Губозміцнивсь рішучий став і владний
Лиш був би я поменше згадний
І мав би серце з криці.

Ви будете сидіть на тім що вчора місці
Але не буду я такий як вчора сам
Так було зле мені і боляче до злісті
Сьогодні я скажу як ми будемо вмісті
Все що незрозуміло вам.

Скоріш скоріш на тиху рідну вулицю
Я хочу цю ніч спати я хочу колисанок
Жду не діждусь як наші душі стуляться
І закружляють в хаосі –
день і ніч і ранок
Сьогодні ввечері я йду на її вулицю.

27. VIII. 1916. Владивосток


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Семенко Михайль – Улиця вірш.