Семенко Михайль – Грамофонний туш

Літхар самотній пустинним вечором
Не сполохує повільні рипи –
Як вона ходить з повітовим фельдшером
Де квітнуть і пахнуть липи.

Нерухомі, вслухаються в голоси мовчанні –
Про кохання, про єднання душ.
І на зло викине з вікна,
у безвідраднім спочуванні,
Стара панна грамофонний туш.


Семенко Михайль – Грамофонний туш вірш.