Везе в місто мужик сіно
Якось проти свята
Та й годує в капелюсі
Малі шпаченята…
Але їде пан багатий
До костьолу, знати,
Та вже в них натура, мабуть,
Щоб покепкувати…
Іде звольна та й питає:
“Со wieziesz, Іване?”
Мужик пану поклонився:
“А що ж? Дрова, пане…”
“??esz, ga? ganie! Wieziesz siano!”
“То ж пан самі знають,
Що се сіно, а не дрова,
Нащо ж пан питають?”
Закусив пан тлусті губи:
“Z jakej wsi?” – питає…
Мужик підняв шпаченята
Та й одповідає:
“Всі не всі, вельможний пане,
Старі повтікали…
Молоді лиш половив я,
Бо ще не літали!..”
“Kto najstarszy u was we wsi?”
“Баба Терпелиха:
Пережила стара баба
Всіх дідів до лиха!..”
“Ga? gan jeste?! Kto was bije?”
“А хто ж? Бугай, пане!
То так і б’є напропале,
Кого лиш достане!..”
Хтів пан чогось допитати,
Та й не допитався…
“Со z ga? ganem! Ruszaj pr? dzej!”
І вперед погнався…
Привіз в місто мужик сіно…
Продав його зрання,
Купив собі добру миску
Драглів на снідання!..
І сидить собі на возі,
Драглі уплітає…
Аж той самий пан надходить
Та й його питає:
“Сzy nie s? ycha? do spzedania
Owsa tu, Іване?”
Мужик встав, кругом обнюхав…
“Ні, не чути, пане!”
І сів знову на драбині,
Драглі уплітає…
“Czy ty, ch? opie, nie wczorajszy?”
Пан його питає.
“Де вам, пане, я вчорашній?
Гляньте на всі боки:
То мені вже оце буде
Тридцять і два роки!”
(1 votes, average: 5,00 out of 5)