Вийшов циган на толоку,
Косить, бідний, косить –
А господар обідати
Цигана не просить,
А дав чарки понюхати,
Хліба закусити
Та й знов таки заставляє
Цигана косити.
І скривився циганюга,
Косить, бідний, косить,
А господар полуднати
Цигана не просить.
А знов чарки понюхати,
Хліба закусити
Та й знов таки заставляє
Цигана косити.
Ізнемігся бідний циган,
Косить і не косить,
Аж під вечір пан господар
Вечеряти просить.
Просить його до світлиці,
Садить на посаді,
Наливає чарку, другу…
Такий циган радий!..
От подали сироватку,
Циган уплітає,
Аж тут кума вареники
З печі висуває.
Кинув циган сироватку,
До другого взявся.
Лигав-лигав вареники,
Аж розперезався.
Далі годі! Сидить циган,
Тільки поглядає,
Аж тут кума поросятко
З печі висуває.
Гекнув циган – та й із хати,
Не хоче і ждати:
“Вміли, – каже, – наварити –
Не вміли подати!”
Схожі вірші:
- Руданський Степан – Циганський похорон У цигана вмерла мати, Нічого діяти!.. Іде циган до батюшки, Просить поховати. “А як хочеш поховати? Може, по-циганськи?” “Ні, батюшка, прошу таки Вже по-християнськи!” “Та […]...
- Руданський Степан – Спасибі Сидить циган на городі Темненької ночки, До блискавки вибирає Чужі огірочки. Та все собі промовляє: “Блисни, боже, блисни!” А господар його ззаду Як вилами свисне!.. […]...
- Руданський Степан – Циган з хроном З копійкою циганчук По ярмарку ходить І купив би, може, що, Та все не знаходить. Усе таке дороге, А в нього копійка, По копійці тільки […]...
- Руданський Степан – Місяць Нічка тиха, зорі світять, А мороз крепить; Циган сина до місяця Лицем становить. “Отак, сину мій Романе! Отак, дурню, стій Та з пазухи вийми руки, […]...
- Степан Руданський – Хмельницький і пани Стали колись Хмельницького Ляхи підмовляти, Щоби нашу Україну З Польщею з’єднати. А Хмельницький їм говорить: “Сядьте, добрі люди! Послухайте мої байки, Чи правдива буде?.. Ото […]...
- Степан Руданський – Три царі Циган, русин, третій лях Про те говорили, Якби царство хто їм дав, Що б вони робили. Циган каже: “Якби так Моє царство було, То такого […]...
- Руданський Степан – Циганський кінь Вивів циган на ярмарок Коня продавати… Посходились ярмаркові, Стали оглядати… Оглядають – кінь, як сокіл, І ганчі не має! А сам циган кругом ходить Та […]...
- Руданський Степан – Ікра Сидить москаль коло лави, Порох насипає. Аж підходить стара баба. “А що то?” – питає. “А что ж? Икра салдацкая, Став москаль брехати. – Вить […]...
- Руданський Степан – Що до кого “Хто йде їсти?” – пан питає. “Я йду!” – циган каже. “Хто йде жати?” – пан питає. “То громада скаже!”...
- Руданський Степан – Аршин Іде Мошко через ліс, Аж вовк вибігає; Мошко скочив на пеньок, Аршин підіймає. І аршином навісний До вовка цілиться – Аж тут – трах! – […]...
- Руданський Степан – Свята сім’я Лежить собі старий піп – Де йому ї..ти. Але його попадя Давай зачинати. Зачіпала і товкла Куди довелося, На остаток заскубла Попа за волосся. Не […]...
- Степан Руданський – Свиня свинею Несе мужик у ночовках Додому свячене: Яйця, паску, і ковбаси, Й порося печене. І порося, як підсвинок, Та ще й з хроном в роті. Несе, […]...
- Степан Руданський – Чорт Приглянувся ксьондз-добродій До чужої жінки. Що день божий посилає Фіги та родзинки… Посилає, все питає, Коли згода буде. Коли її чоловіка Удома не буде… Але […]...
- Степан Руданський – Pasa na dzieci Їздив біскуп по панах, Грошей налупився, Подарунків нахапав, Наївся, напився. А тут йому ще їден Гедзелу підносить І ситого на обід Ще до себе просить. […]...
- Степан Руданський – Страшний суд В страшносудную неділю Ксьондз казання говорив, Став за божий суд казати Та й, на гріх, пересолив. Слухав-слухав бідний мазур, Далі тяженько здихнув, Подивився на Jezusa […]...
- Руданський Степан – Гуменний Їздив дідич за границю, Назад повертає – От гуменний на границі Пана і вітає. Поклонився, привітався. “А що там, Іване?” А гуменний йому каже: “Та […]...
- Руданський Степан – Масло Вивіз Лейба горщик масла В місто продавати Та й пішов собі на ринок Купця відпитати. А чоловік коло воза Чекає, чекає. Далі випив півкватирки, Масло […]...
- Руданський Степан – Бородатий хусит На підсінні в малій хаті Сидить старий хусит, Вопівночі над талмудом Бородою трусить. І, як рабин, зачитався, Читає, читає!.. А з підсіння запорожець В вікно […]...
- Руданський Степан – Лошак Напосілися злодії Раз на мужика І, чи з поля, чи із стайні Вкрали лошака. Мужик ходить, ломить руки, На святе дає; Коли чує – аж […]...
- Руданський Степан – Куций Ходить піп коло крамниці Та й чогось питає. Аж до нього такий хитрий Жидок підбігає: “Добродзею, добродзею!” – Просить почекати Та й новому ножикові Ім’я […]...
- Руданський Степан – Пан і Іван у дорозі Ізійшлися пан з Іваном, По світі мандрують… Разом їдять, розмовляють. Разом і ночують… На кождому через плечі Висить по торбині… Лиш пан таки у чемерці, […]...
- Степан Руданський – Пущі Відвів воли попів наймит, Оком не стикає… Лежить, бідний коло груби… Все за них гадає… А піп лежить з попадею Та собі жартує. То за […]...
- Руданський Степан – Не кидай мене Не кидай мене, Моя чарочко! Не жени мене Ти, шинкарочко! Не жени мене, Дай упитися. В тебе, бридкую, Улюбитися! Не без жінки я, Не без […]...
- Степан Руданський – Най хоть по-християнській Стоїть москаль на квартирі, Зиму пробуває… Служить щиро господині, Та й сам не дрімає… Лиш господар куди з хати При лихій годині, Москалина помаленьку – […]...
- Руданський Степан – Моя смерть Прийшла смерть моя, Легке точиться… Ти мори, маро, Коли хочеться. Я віддам землі Всі кісткі мої, А на світ пушу Лиш щілки мої! Не умруть […]...
- Степан Руданський – Сам поїду! Що заслабне, було, жид І рабина просить, Рабин тілько з-за дверей Палицю виносить Та й пахолка свого шле З нею до слабого… От пахолок курував […]...
- Руданський Степан – Барабанщик Не кидає цам господар Ні жінки, ні хати, А тут москаль перехожий Аж гвалт пої..ти. І вхитрився ж так, шельма, Настругав цеглини. Розтер пороху чимало, […]...
- Степан Руданський – Камінний святий Раз обходили ляхи Навкруги костьола, Захопили хто що міг, Ходять наокола. Ото мазур і собі, З набожництва свого, Перед себе захопив З каменя святого. І […]...
- Руданський Степан – Хлопці-молодці Хлопці-молодці, Пийте, гуляйте! Жваві дівчата, Хлопців кохайте! Бо весна одна – Згадайте, люди! І в нас другий раз Весни не буде!.. Шумує вино, І мед […]...
- Руданський Степан – Запорожці у короля Приїхали запорожці, Короля вітають, Король просить їх сідати, Козаки сідають. Сидять собі. В них жупани Все кармазинові, І самі такі храбренні, Вуса прездорові. Задивились на […]...
- Степан Руданський – Шляхтич Мша кінчилась у костьолі, Люд порозсипався, У костьолі тілько шляхтич Убогий зостався. Та ще десь за образами Захристиян лазить, То святих там заслоняє, То в […]...
- Руданський Степан – Де спійняли? “А чи знаєш ти, Романе, Батько під судом: Іспійняли неборака Над чужим добром…” “Мого батька?.. Де спійняли?” Циганчук спитав. “Таки в нашії ж коморі – […]...
- Павло Глазовий – Ізюм Ішла кума зніматися, говорив їй кум: – Як почнуть тебе знімати, ти шепчи: Ізюм, І роби отак губами, наче п’єш компот. Вийде в тебе на […]...
- Степан Руданський – Сховалась По ордані 1, як звичайне У людей буває, Ходить батюшка з кропилом Хати окропляє. І, звичайне, як батюшка, – Чого ж тут боятись? Але одна […]...
- Степан Руданський – Набожний ксьондз В’їхав біскуп у село, Мазура здибає. “A czy w domu teraz ksiądz?” * – Ласкаво питає. “Ні, не вдома, – каже той, – Пішов на […]...
- Степан Руданський – Ой питоньки-питоньки Лежить дідич на постелі, Як барило, грубий… Його локай сухощавий Заснув коло груби… Заснув локай коло груби, Води не напився… Як захтілось йому пити – […]...
- Руданський Степан – Мініх Ходить сокіл коло моря, Крила розпускає; Ходить Мініх коло двору Та й думу гадає. Він гадає, промовляє В лихую годину: “Ой Біроне ти, Біроне, Розпревражий […]...
- Степан Руданський – Сама учить Біжить дівка; в руках курка, Сито під пахвою. Аж дивиться – спочиває Козак під вербою. Розпалилася дівчина, Гвалтом чогось хоче: То підійде, то загляне Козакові […]...
- Степан Руданський – Понизив П’є-гуляє у неділю На коршомці Гарасим; З Гарасимом п’є-гуляє І сусід його Трохим. А обидва стрільці жваві. От перечка і пішла… Далі Трохим розходився, Підійнявся […]...
- Руданський Степан – Богдай тебе Колись я із тяжкої туги На лаві дубовій лежав, Останній карбованець срібний В пустії калитці держав. Аж тут навинулась дівчина, І я свою тугу забув; […]...