Мені з тобою добре як ніколи.
За вікнами осінній дощ шумить.
І коли міг би – зупинив би мить, –
Мені з тобою добре як ніколи.
Мені з тобою добре. Я мовчу.
Боюся словом тишу сполошити.
Але без слів неважко зрозуміти,
Чому з тобою і про що мовчу.
Я вимкну світло, й запалю свічу,
І принесу із саду пізні квіти,
І дощ до ранку буде шепотіти
Святі слова, які я промовчу.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Схожі вірші:
- Микола Луків – Запросини Серед саду біла хата, Білий цвіте, будь за свата. Плинь за тихою водою, Повертайся з молодою. Хай вона у сад загляне, Бо за нею серце […]...
- Микола Луків – Половина саду квітне Половина саду квітне, Половина в’яне. Серед яблунь стану квітнем, Огорни, тумане. Може, вийде опівночі, Де колись ходила, – Чорні брови, карі очі, – Не забута, […]...
- Микола Луків – Весна Весна. Квітують вишні у саду. Прийшла пора свята, благословенна. Люблю тебе, красиву, молоду. Кохана, Наречена. Спливли вінки Купала по річках, війнуло літо духом рути-м’яти. Люблю […]...
- Микола Луків – Ідуть і йдуть у Києві дощі Ідуть і йдуть у Києві дощі. Намокли парасольки і плащі. Пливе на річку схожий тротуар, – Ані зірок, ні сонця із-за хмар. Майдани, парки, вулиці, […]...
- Микола Луків – Приходь до мене Приходь до мене. Я сьогодні сам. Приходь до мене, опівнічна зірко. Чогось на серці ніжно так, аж гірко. Приходь до мене. Я сьогодні сам. Я […]...
- Микола Луків – Портрет жіночий на стіні Портрет жіночий на стіні, У грубі жевріють вуглинки, І тихо-тихо, як у сні, Пливуть за вікнами сніжинки. Пливуть за ними дні й літа, Уже і […]...
- Микола Вінграновський – В Іллі на дачі лиє дощ В Іллі на дачі лиє дощ, І троє гусеняток, Хоч так, чи так, чи як там хоч, Скубуть траву з-під лапок. І пішаки, як мамлюки, […]...
- Микола Луків – Не вимовлю ні слова Не вимовлю ні слова. Помовчу. А дощ іде. А вітер хилить клени. На серці так бентежно – до плачу. Присядь, кохана, ближче біля мене. Отак. […]...
- Микола Луків – Не молодиця ще, уже й не дівчина Не молодиця ще, уже й не дівчина, В очах глибока, чиста доброта. Ніким за тридцять років не помічена, Несе вона незаймані вуста. Хода її легка […]...
- Микола Вінграновський – Присвячую Олександру Довженкові Сосновий день хиливсь в сосновий вечір, І помідорне сонце обливалось під краном у блакитному саду, Ще тінь сіріла, ще бриніли квіти, – червона кофта поливала […]...
- Микола Луків – Матері За все, що маю, дякую тобі, За все, що маю і що буду мати… Ночами сняться зорі голубі І вишні білі на причілку хати. Немов […]...
- Микола Луків – Не повертайтесь на круги своя Не повертайтесь на круги своя, Нічого це, крім болю, не приносить. Але душа не вірила, і я Таки поїхав. І для мене досить. Я те […]...
- Микола Руденко – Океан не випити до дна Океан не випити до дна. Вічність є одна, лише одна. То чого ж я зморено тремчу, Коли бачу спалену свічу? Чом живу із відчуттям вини, […]...
- Микола Луків – Балада про покликання Капітанові сорок років, Розумієте – сорок років. Це немало вже – сорок років, Та яких іще сорок літ! Океани його гойдали, Білі чайки над ним […]...
- Микола Луків – Весняний день Весняний день. Вологий вітер. Хмари. Гримлять струмки. Ламаються льоди. Граки в садах влаштовують базари. В полях – озера талої води. То дощ. То сніг. То […]...
- Микола Луків – Весняні дощі Пам’яті Володимира Сосюри Голубі опівнічні дощі, Оповите туманами місто. У під’їздах – ніде ні душі, З-поміж хмар переблискує місяць. А дощі плюскотять, плюскотять, По асфальту […]...
- Микола Луків – Приїжджайте частіше додому Приїжджайте частіше додому, Щоб не мучила совість потому. Ні грошей не привозьте, ні слави, – Будьте з рідними ніжні й ласкаві. Бо не вічні ні […]...
- Микола Луків – Не печалься, не журися, мила Не печалься, не журися, мила, Усміхнись і не корись жалю. Напинає доленька вітрила, Шепчуть губи: я тебе люблю. Дмуть вітри і підіймають хвилі, Океан житейський […]...
- Бажан Микола – На луг лягло благословіння снігу На луг лягло благословіння снігу – Хитливий переплив і перелив сніжин, – І я мовчу, немов читаю книгу Великих, тихих, лагідних таїн. В п’янливому, сповільненому […]...
- Олена Теліга – Безсмертне Упало світло ліхтарів На день конаючий і тихий, Та перед смертю він зустрів Посмертні свічі – дивним сміхом. І, мабуть, кожний з нас відчув Той […]...
- Микола Вінграновський – Відпахла липа Відпахла липа, білим цвітом злита, І з літа покотилася гроза. Ти виглядаєш іншого вже літа, Тобі ж цього я ще не доказав… Ще пахне хвиля […]...
- Дмитро Павличко – “Я добре знаю, ти пішла б…” Я добре знаю, ти пішла б На поклик мій, Та я мовчу, бо я – твій раб, Слуга німий. Поклич мене сама, поклич, Поклич сама, […]...
- Микола Руденко – Дороги Молюся вам, оті дороги, Донецькі, чорні, кам’яні, Що ранили дитячі ноги І лікували у стерні; Отим стежкам, які водили По мінах у ворожий тил, Щоб […]...
- Вірш Олександра Олеся – Айстри Опівночі айстри в саду розцвіли… Умились росою, вінки одягли, І стали рожевого ранку чекать, І в райдугу барвів життя убирать… І марили айстри в розкішнім […]...
- Герасим’юк Василь – Злива була у Ворохті давнього дня Злива була у Ворохті давнього дня. Пізні дощі гори товкли і місили. Сивий гуцул просив над трупом коня: “Боже, дай мені сили”. Ті, що і […]...
- Микола Вінграновський – І є народ На сизих пагорбах рясне село горіє, І сірі вітряки докрилюють свій вік. В брунатних берегах ріка багряна мріє, І гай засмучений стоїть, як чоловік. Ні […]...
- Микола Вінграновський – Щаслива пісня На тепле поле Дивився дощик, І хата в білім сні, Дорога при мені – Все при мені. І тінь крила, І золото весла, І квіти […]...
- Микола Вінграновський – Синій сон у небесному морі Синій сон у небесному морі, Сплять часи, і віки, і літа. Я лечу у сіянні прозорім, Труться зорі німі об літак. Спить жадання якесь таємниче […]...
- Микола Вінграновський – Сестри білять яблуні в саду Сестри білять яблуні в саду. Мати білять хату та у хаті. Біля хати білий батько на канапі Вигріває війни та журбу. Мати білять яблуні в […]...
- Семенко Михайль – П’єро кохає Я мовчу До тихих затонів своєї душі прислухаюсь Про те що мовчу не признаюсь не признаюсь Я смутний Я смутний Я смутний Бо щось душу […]...
- Вірш Тараса Шевченка – Заросли шляхи тернами Заросли шляхи тернами На тую країну, Мабуть, я її навіки, Навіки покинув. Мабуть, мені не вернутись Ніколи додому? Мабуть, мені доведеться Читати самому Оці думи? […]...
- Вірш Олександра Олеся – “Нехай мене чарують квіти…” Нехай мене чарують квіти, Нехай життя їм віддаю: Ніяк я барвами досхочу Своїх очей не напою. Нехай і так… але довіку Я не лишуся в […]...
- Микола Вінграновський – Повернення до Львова I Десь далеко-далеко, що лиш слово домове, Десь глибоко-глибоко в стародавньому дні, Обізвався твій голос, моє місто-любове, Твоє ніжне крило пролітає в мені. В цьому […]...
- Микола Вінграновський – Слава художнику В небо піднявшись, осінь прощалася в небі з Москвою, Падали стиглі червінці на скроні землі молодої. Тихо стояли ми всі перед очима учителя свого. Тихо […]...
- Дмитро Павличко – “Ти зіграла двісті ролей…” Ти зіграла двісті ролей, Різних безліч героїнь, Та найкраща ти без гриму, Божественна – без одінь. Тільки будучи нагою Граєш ти себе сама. Присягаю, що […]...
- Микола Вінграновський – Канни Канни цвітуть над морем… Канни – червоні чайки! Зором своїм червоним Палахкотять над морем, Наче вони не канни – Квіти червоноброві, Наче з моєї крові […]...
- Вірш Лесі Українки – Нічка тиха і темна була Нічка тиха і темна була. Я стояла, мій друже, з тобою; Я дивилась на тебе з журбою, Нічка тиха і темна була. Вітер сумно зітхав […]...
- Микола Вінграновський – Над чорнобривцями в саду Над чорнобривцями в саду Останнє яблуко висить. Останній лист упав на чорнобривці вчора. 1964...
- Семенко Михайль – Сніг у саду Місяці жду. Мені без нього лячно. Сніг забіліє в самотнім саду – Серце заб’єсь доброзичливо і вдячно. Пусто і тоскно ніччю в селі. Я тут […]...
- Леся Українка – “Уста говорять: “він навіки згинув!…” Уста говорять: “він навіки згинув!” А серце каже: “ні, він не покинув!” Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча? Тремтить-бринить, немов сльоза гаряча, Тут в […]...