Максим Рильський – Як солодко в північній тишині

Як солодко в північній тишині
Давно прочитані книжки перегортати
І знову – з радістю і сумом – зустрічати
Все те, що снилося в напівзабутим сні.

Тоді весна по серцю б’є крилом,
І давня музика сплітається і тане,
І новим променем виблискує в тумані
Те, що здавалося напівзабутим сном.


Максим Рильський – Як солодко в північній тишині вірш.