Леся Українка – Веснянка

(Сестрі Олесі)

Як яснеє сонце

Закине свій промінь ясний
До тебе в віконце, –

Озвись на привіт весняний.
Олесю, серденько,

Співай веселенько!

Весняного ранку

Співай, моя люба, веснянку!

Як бідну первістку,

Дочасну, морози поб’ють.
І кущик любистку

Холоднії роси поллють, –
Не плач, моя роже,

Весна переможе!

Весняного ранку

Співай, моя люба, веснянку!

Як дрібнії дощі

Заслонять нам світ навесні,
Як нам молодощі

Пов’ються у хмари сумні, –
Не тратьмо надії

В літа молодії!

Весняного ранку

Співаймо, сестрице, веснянку!

Ховаю я сльози,

Співаю пісні голосні,
Хоч люті морози

Прибили мене навесні.
Ти ж, сестро, гуляєш,

Ти лиха не знаєш, –

Весняного ранку

Співай, моя люба, веснянку!

На літо зелене

Поїду я геть в чужий край,
Згадай же про мене,

Як підеш по квіти у гай.
Спогадуй, Олесю,

Сестру свою Лесю!

Весняного ранку

Даю тобі сюю веснянку!

[6 квітня 1890 p.]


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Леся Українка – Веснянка вірш.