Розділ VIII Степи і ніч. І хвища над степами. Полтавський шлях сніги перемели. Вороже військо ломиться у брами. Глухі ворота. І мовчать вали. Стоїть обоз […]
Вірш Ліни Костенко – Майже переклад з провансальскої
Я лицар і поет, не схожий на ханигу. Я не служу чужому королю. У відблиску меча читаю древню книгу і даму серця здалеку люблю. І […]
Вірш Ліни Костенко – За чорно-синьою горою
За чорно-синьою горою, на схилку радісного дня, Малює хмари пурпурові якесь веселе чортеня. Зеленим пензликом тополі – кривенькі кігтики в крові. Пасуться коні нетипові у […]
Ліна Костенко – … І не дивуй, що я прийду зненацька
… І не дивуй, що я прийду зненацька. Мені ще ж побороти переляк. На штурм Бастилій – просто. На Сенатську. А от до тебе – […]
Ліна Костенко – Проща
Розділ VI. …Чьвяхкотіла земля у старих постолах, похилилися верби в осінному шматті. Повезли мою матір на білих волах, неоплакану матір, неоплакану матір. Спочивай, моя мамо, […]
Вірш Ліни Костенко – Перш, ніж півень запіє
Петро – не Юда. Він любив Учителя. І вуст він зроду був би не отверз. …Коли вели Ісуса до мучителя, була сльота. Петро апостол змерз. […]
Вірш Ліни Костенко – Чомусь пам’ятаю, що річка звалася Леглич
Чомусь пам’ятаю, що річка звалася Леглич. Було в ній каміння – як сто бегемотячих спин. А той цибатий, на клуні, звався лелечич. А те запахуще […]
Ліна Костенко – Сніг у Флоренції. Дія 1
ДІЙОВІ ОСОБИ Джованфранческо Рустичі (Старий) Флорентієць Двоє ченців Брат Домінік Три статуї святих у глибині саду Дев’ять муз, Вони ж – в подобі карнавальних флорентійок, […]
Вірш Ліни Костенко – Ой ні, ще рано думати про все
Ой ні, ще рано думати про все. Багато справ ще у моєї долі. Коли мене снігами занесе, тоді вже часу матиму доволі. А поки що […]
Вірш Ліни Костенко – Не треба класти руку на плече
Не треба класти руку на плече. Цей рух доречний, може, тільки в танці. Довіра – звір полоханий, втече. Він любить тиху паморозь дистанцій. Він любить […]