Дмитро Загул – ІІІ. “Там, де втомно в темінь тоне…”

Там, де втомно в темінь тоне
Кучерявий вечір,
Хтось невтомний дзвоном дзвонить
Про чарівні речі.
Шелестять шовкові хмари
Безчисельним шовком.
Вечір хмарами гітарить –
Марить безумовку.
Простягнулась ген з діброви
Тінь нічного духа.
Вечір сном примружив брови
І напружив вуха.
Вечір чаром зачервонив
Монотонне плесо.
Хтось в чарівнім царстві тонів
Відправляє месу.

ПОЗА ЗБІРКАМИ. POESIA MILITANS


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Дмитро Загул – ІІІ. “Там, де втомно в темінь тоне…” вірш.