Дмитро Павличко – Свято

Нарешті вийшла з пуп’янків листва,
Ростуть чеченські прапори зелені;
Москва (бійці в гарячці та в гангрені)
Жде гостей на травневі торжества.

Побєда! (Брешете, Чечня жива!)
І там, де бігали царі скажені,
Ідуть юрмою (совість у кишені)
У масках всі – біля глави глава.

Сміються. Пильно витирають ноги.
Заходять під склепіння золоте,
П’ють келихи за радість перемоги,

Але в слідах за ними… щось не те,
Підошва ловить щось липке й густе –
Сочиться кров з кремлівської підлоги.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Дмитро Павличко – Свято вірш.