Вірш Тараса Шевченка – Ой я свого чоловіка

Ой я свого чоловіка
В дорогу послала,
А од шинку та до шинку
Стежечку топтала.
Та до куми заходила
Пшона позичати,
Отих дітей годувати
В нетопленій хаті.
І нагодувала,
І спати поклала,
Сама пішла до дяка
Добувати п’ятака,
Та й заночувала.
А із Криму чоловік
Ледве ноги доволік.
Воли поздихали,
Вози поламались,
З батіжками чумаченьки
Додому вертались.
Увійшов у хату,
Ударивсь об поли:
Лазять діти у запічку
Голодні і голі.
“А де ваша, діти, мати?” –
Сердешний питає.
“Тату! тату! наша мати
У шинку гуляє”.

[Друга половина 1848, Косарал]



Вірш Тараса Шевченка – Ой я свого чоловіка вірш.