Вірш Ліни Костенко – Я хочу на озеро Світязь

Схожі вірші:

1. Вірш Ліни Костенко – Очима ти сказав мені: люблю Очима ти сказав мені: люблю. Душа складала свій тяжкий екзамен. Мов тихий дзвін гірського кришталю, несказане лишилось несказанним. Життя ішло, минуло той перон. гукала тиша […]...
2. Вірш Ліни Костенко – Ми виїхали в ніч Ми виїхали в ніч. І це було шаленство. Збиралось на грозу. Ми виїхали в ніч. Притихлі явори стояли безшелесно. І зблиснула гроза – як вихопила […]...
3. Вірш Ліни Костенко – У присмеркові доброї дібровості У присмеркові доброї дібровості пшеничний присмак скошеного дня. На крутосхилах срібної дніпровості сідлає вічність чорного коня. Киреї хмар на плечах має вічність. Вони пливуть кудись […]...
4. Вірш Ліни Костенко – Пливли ми ввечері лиманом Пливли ми ввечері лиманом. Моторчик чахкав спроквола. Десь там за морем, за туманом Уже Туреччина була. Співали пісню ми про Байду І про турецького царя, […]...
5. Вірш Ліни Костенко – Притча про ріку Давно колись була ріка Діала. І цар персидський на імення Кір. І лотоси біліли, мов піали. І берег грав вогнями, як факір. То царське військо […]...
6. Вірш Ліни Костенко – Чомусь пам’ятаю, що річка звалася Леглич Чомусь пам’ятаю, що річка звалася Леглич. Було в ній каміння – як сто бегемотячих спин. А той цибатий, на клуні, звався лелечич. А те запахуще […]...
7. Вірш Ліни Костенко – А затишок співає, мов сирена А затишок співає, мов сирена. Не треба воску, я не Одіссей. Вже леви ждуть, і жде моя арена. Життя, мабуть,- це завжди Колізей. І завжди […]...
8. Вірш Ліни Костенко – На конвертики хат літо клеїть віконця, як марки На конвертики хат літо клеїть віконця, як марки. Непогашені марки – біда ще не ставила штамп. Пролітають над ними віки, лихоліття і хмарки. Я там […]...
9. Вірш Ліни Костенко – Двори стоять у хуртовині айстр Двори стоять у хуртовині айстр. Яка рожева й синя хуртовина! Але чому я думаю про Вас? Я Вас давно забути вже повинна. Це так природно […]...
10. Вірш Тараса Шевченка – Не хочу я женитися “Не хочу я женитися, Не хочу я братись, Не хочу я у запічку Дітей годувати. Не хочу я, моя мати, За плугом ходити, Оксамитові жупани […]...
11. Вірш Ліни Костенко – Доля Наснився мені чудернацький базар: під небом у чистому полі, для різних людей, для щедрих і скнар, продавалися різні Долі. Одні були царівен не гірш, а […]...
12. Вірш Ліни Костенко – Тунгуський бог Я ж тебе вистругав, боже, З такого смаглявого дерева! Я ж вороною пір’їнкою вуса тобі малював! Я ж тобі, боже, повісив буси до самого черева! […]...
13. Вірш Ліни Костенко – Псалом 16 Єдиний Боже! Все обсіли хами. Веди мене шляхетними шляхами. І не віддай цим людям на поталу,- вони вже іншу віру напитали. Одплач в мені, одплач […]...
14. Вірш Ліни Костенко – Я кину все. Я вірю в кілометри Я кину все. Я вірю в кілометри – обвітрені, задихані і злі. Багато їх у матінки Деметри, Котра була богінею землі. О, розмотай шляхи мені, […]...
15. Вірш Ліни Костенко – Ображений Торквемада Я інквізитор. Ну, і що із того? Чи то такі вже злочини страшні? Я не хвалюся. Віку золотого, звичайно ж, не було і при мені. […]...
16. Вірш Ліни Костенко – Заворожи мені, волхве! “Заворожи мені, волхве! Заворожи мені, волхве…” Сидить по мавпі на зорях, на місяцях, Респектабельні пілігрими в комфортабельних “Волгах” “ходять” по шевченковських місцях. Вербують верби у […]...
17. Вірш Ліни Костенко – І скаже світ І скаже світ: – Ти крихта у мені. Ти світлий біль в тяжкому урагані. Твоя любов – на грані маячні і віра – у наївності […]...
18. Вірш Ліни Костенко – І я не я, і ти мені не ти І я не я, і ти мені не ти. Скриплять садів напнуті сухожилля. Десь грає ніч на скринці самоти. Десь виє вовк по нотах божевілля. […]...
19. Вірш Ліни Костенко – Коректна ода ворогам Мої кохані, милі вороги! Я мушу вам освідчитись в симпатії. Якби було вас менше навкруги,- людина може вдаритись в апатію. Мені смакує ваш ажіотаж. Я […]...
20. Ліна Костенко – Астральний зойк Добридень, люди! Вбитий на снігу, я спам’ятався в зоряній пустелі. І все, що має на землі вагу, осипалось, як мертві імортелі. Там, на землі, щось […]...
21. Вірш Ліни Костенко – Виходжу в сад, він чорний і худий Виходжу в сад, він чорний і худий, йому вже ані яблучко не сниться. Шовковий шум танечної ходи йому на згадку залишає осінь. В цьому саду […]...
22. Вірш Ліни Костенко – Ой ні, ще рано думати про все Ой ні, ще рано думати про все. Багато справ ще у моєї долі. Коли мене снігами занесе, тоді вже часу матиму доволі. А поки що […]...
23. Вірш Ліни Костенко – Ісус Христос розп’ятий був не раз Ісус Христос розп’ятий був не раз. Там, на Голгофі, це було уперше. Умер од смерті, може,- від образ, і за життям не пожалів, умерши. А […]...
24. Вірш Ліни Костенко – Біль єдиної зброї Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє. Леся Українка Півні кричать у мегафони мальв – аж деренчить полив’яний світанок… Мій рідний краю, […]...
25. Вірш Ліни Костенко – Музики Ішли музики із весілля. Цимбали, бубон і скрипаль. Місток вузенький над потічком! З якої тут ступить ноги? Тут як не ступиш, то не втрапиш. Іще […]...
26. Вірш Ліни Костенко – Хуртовини Циферблат годинника на розі хуртовини снігом замели… Нам з тобою, видно, по дорозі, бо ішли й нікуди не прийшли. Знов ті самі вулиці незрячі і […]...
27. Вірш Ліни Костенко – Між іншим Коли я буду навіть сивою, і життя моє піде мрякою, а для тебе буду красивою, а для когось, може, й ніякою. А для когось лихою, […]...
28. Вірш Ліни Костенко – Лист На одному з малих полустанків я чекаю поїзда зранку. Влаштувалась в кутку на лаві, щоб мене не знайшли цікаві. Протяг має в’їдливий присмак паровозного сизого […]...
29. Семенко Михайль – Я хочу Я хочу кожний день все слів нових Нових нових пісень ідей нових Я хочу кожний час новожиття Горіть палать в екстазі почуття Нових нових пісень […]...
30. Вірш Ліни Костенко – Старий годинникар Ще пароплавчики чаділи, наче праски, ще ми шукали крем’яхи в піску, – на пограниччі дійсності і казки стояв той дім за хмарами бузку. Там жив […]...
31. Вірш Ліни Костенко – Плем’я тода Біда, коли є цитруси і кава, коли в землі є золото,- біда! Біда, коли земля така ласкава, коли така правічна й молода. Тоді її пригорнуть […]...
32. Вірш Ліни Костенко – Скіфська баба Ти, скіфська баба, кам’яна незграба, стоїш в степах… Курай і бугила… Яка ж ти баба, ну яка ж ти баба?! За сто віків дитя не […]...
33. Вірш Ліни Костенко – Осінь жагуча Вечірній сон закоханого літа і руки, магнетичні уночі. Вродлива жінка, ласкою прогріта, лежить у літа осінь на плечі. Дозріла пристрасть до вогню і плоду. Пашить […]...
34. Вірш Ліни Костенко – Причмелені гномики В пивничці на лото сиділи п’яні гномики. Вони кричали: – Хто поруйнував нам домики? Вони горлали: – Ми всіх наб’ємо, налупимо! Хтось усміхався: – Хми,- […]...
35. Вірш Ліни Костенко – Перш, ніж півень запіє Петро – не Юда. Він любив Учителя. І вуст він зроду був би не отверз. …Коли вели Ісуса до мучителя, була сльота. Петро апостол змерз. […]...
36. Вірш Ліни Костенко – Червоні краплі глоду Блюстителі, халтура – ваше хоббі. Ви, фабріканти вір і недовір, зробити вам би по духовній пробі – вас забракує кожен ювелір. Номенклатурні дурні, бюрократи, пласкі […]...
37. Вірш Ліни Костенко – За чорно-синьою горою За чорно-синьою горою, на схилку радісного дня, Малює хмари пурпурові якесь веселе чортеня. Зеленим пензликом тополі – кривенькі кігтики в крові. Пасуться коні нетипові у […]...
38. Вірш Ліни Костенко – Майже переклад з провансальскої Я лицар і поет, не схожий на ханигу. Я не служу чужому королю. У відблиску меча читаю древню книгу і даму серця здалеку люблю. І […]...
39. Вірш Ліни Костенко – Що ж, авторучка – це не шабля із піхов Що ж, авторучка – це не шабля із піхов. Ворожа кров не бризне з-під пера. І лиє дощ. І гетьман не приїхав. Неслушний час. І […]...
40. Вірш Ліни Костенко – Пелюстки старовинного романсу Той клавесин і плакав, і плекав чужу печаль. Свічки горіли кволо. Старий співак співав, як пелікан, проціджуючи музику крізь воло. Він був старий і плакав […]...