Ти чесна жінка, ти не продаєш
своєї вроди й пестощів за гроші,
нещирих поцілунків не даєш
за лакомство нещасне, за розкоші.
Ти горда жінка, ти не увійшла
в кубельце, звите дружніми руками,
найтяжчу працю ти собі взяла,
несеш мовчазно довгими роками.
Ти добра жінка, слів терпких нема
у тебе для таких, що “впали низько”,
хоч злидні перетерпіла й сама,
хоч і тобі була спокуса близька.
А ти не впала. Чом же ти чола
не можеш гордо зняти перед тими,
що продають себе задля срібла,
ганяючись за примхами пустими?
Ти щира жінка. Тим своє чоло
ти хилиш низько, про таких згадавши,
що продаються; знаєш, як було
їм гірко й солодко, в неволю впавши.
Бо продалась і ти. Не за срібло
і не за ласощі, не за дарунки,
але за те пестливеє тепло,
за любі речі та за поцілунки…
Се ж голод серця гнав тебе за тим,
у кого в очах діаманти ясні,
чий сміх тобі здавався золотим,
а кучері були, мов грона рясні.
Не тіло ти, а душу продала,
свій хист і розум віддала в неволю,
у каторгу довічну завдала, –
і гірко й солодко тобі до болю.
Схожі вірші:
- Вірш Лесі Українки – Калина Козак умирає, дівчинонька плаче: “Візьми ж мене в сиру землю з собою, козаче!” – Ой, коли ж ти справді вірная дівчина, Буде з тебе на […]...
- Вірш Лесі Українки – Одержима (Драматична поема) I Берег понад озером Гадаринським*. Далеко на горизонті ледве мріють човни коло берега і чорніє люд, що хмарою заліг далекий берег. Міріам, “одержима духом”, в […]...
- Вірш Лесі Українки – Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти, Так міцно, щільно, і закрить од світа, Я не боюсь тобі життя одняти, Ти будеш мов руїна, листом […]...
- Вірш Лесі Українки – Забута тінь Суворий Дант, вигнанець флорентійський, Встає із темряви часів середньовічних. Як ті часи, такі й його пісні, Він їх знайшов в містичнім темнім лісі, Серед хаосу […]...
- Вірш Лесі Українки – Русалка (Поема в народному стилі) 1 Коло річки, у садочку Маленька хатина, – У хатині чорнобрива Молода дівчина. Щовечора, як зіронька До місяця сходить, Молодая дівчинонька […]...
- Вірш Лесі Українки – Забуті слова То вже давно було. Мені сім літ минало, а їй, либонь, минуло двадцять літ. Сиділи ми в садку, там саме зацвітало, і сипався з каштанів […]...
- Вірш Лесі Українки – Східна мелодія Гори багрянцем кривавим спалахнули, З промiнням сонця захiдним прощаючись, – Так моє серце жалем загорiлося, З милим, коханим моїм розлучаючись. Геть понад морем, над хвилями […]...
- Микола Луків – Портрет жіночий на стіні Портрет жіночий на стіні, У грубі жевріють вуглинки, І тихо-тихо, як у сні, Пливуть за вікнами сніжинки. Пливуть за ними дні й літа, Уже і […]...
- Вірш Лесі Українки – СОН ЛІТНЬОЇ НОЧІ Посвята М. Ставиському Сон літньої ночі колись мені снився. Коротка та літняя нічка була, І сон був короткий, – він хутко змінився І зник, як […]...
- Вірш Лесі Українки – Нічка тиха і темна була Нічка тиха і темна була. Я стояла, мій друже, з тобою; Я дивилась на тебе з журбою, Нічка тиха і темна була. Вітер сумно зітхав […]...
- Вірш Лесі Українки – Слово, чому ти не твердая криця Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так гостро іскриться? Чом ти не гострий, безжалісний меч, Той, що здійма вражі голови з плеч? […]...
- Вірш Лесі Українки – КОЛИСКОВА Місяць яснесенький Промінь тихесенький Кинув до нас. Спи ж ти малесенький, Пізній бо час Любо ти спатимеш, Поки не знатимеш, Що то печаль; Хутко прийматимеш […]...
- Вірш Лесі Українки – Тиша Морська В час гарячий полудневий Виглядаю у вiконце: Ясне небо, ясне море, Яснi хмарки, ясне сонце. Певно, се країна свiтла Та злотистої блакитi, Певно, тут не […]...
- Вірш Лесі Українки – Як дитиною, бувало Як дитиною, бувало, Упаду, собі на лихо, То хоч в серце біль доходив, Я собі вставала тихо. “Що, болить?” – мене питали Але я не […]...
- Вірш Лесі Українки – СОNТRА SРЕМ SРЕRО! * Без надії сподіваюсь! (Лат.) Гетьте, думи, ви хмари осінні! То ж тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? […]...
- Вірш Лесі Українки – Де тії струни, де голос потужний Де тії струни, де голос потужний, де теє слово крилате, щоб заспівали про се лихо щастям і горем багате? Щоб понесли все приховане в мурах […]...
- Вірш Лесі Українки – Коли дивлюсь глибоко в любі очі I Коли дивлюсь глибоко в любі очі, в душі цвітуть якісь квітки урочі, в душі квітки і зорі золотії, а на устах слова, але не […]...
- Вірш Лесі Українки – Знов весна, і знов надії Знов весна, і знов надії В серці хворім оживають, Знов мене колишуть мрії, Сни про щастя навівають. Весно красна! Любі мрії! Сни мої щасливі! Я […]...
- Герасим’юк Василь – Якщо колгосп імені Лесі Українки Якщо колгосп імені Лесі Українки платив твоїй матері півтора карбованця на місяць, якщо із твоєї дідівщини брали щороку найбільшу копицю сіна, якщо ти, початкуючий поет, […]...
- Лист Лесі Українки до І. Я. Франка (23.10.1893 р.) 11 (23) жовтня 1893 р. Колодяжне 11/X 1893, Колодяжне Високоповажний пане! Дуже я рада, що довідалася з Вашого листа до мами Вашої адреси, а то […]...
- Павло Глазовий – Мрія про море У Мартина жінка гарна ще й молодша вдвічі. Раз вона йому сказала, дивлячись у вічі І поклавши кучеряву на плече голівку: – Купи мені, Мартиночку, […]...
- Вірш Лесі України – Нехай Так, ми раби немає гірших в світі! Феллаги, парії щасливіші від нас. Бо в них і розум, і думки сповиті, А в нас вогонь Тітана […]...
- Павло Мовчан – Власний портрет у газеті (З циклу “Фотокартки”) (З циклу “Фотокартки”) В марнотах розуму, у пізнанні неситім так праглось осягти і все збагнуть, що й не помітив, як літа прожито, крізь шибку криги […]...
- Мозолевський Борис – Портрет в червоному Я люблю тебе в червонім. Срібні чайки понад морем. Я люблю тебе в червонім! – Божевільний злет брови. У безобрійних зіницях Пролітають дикі коні, Пролітають […]...
- Микола Вінграновський – Кохана Кохана ти не знаєш що коли я приходжу від тебе я засинаю людиною а просинаюся деревом і вранці шумлю у нашому подвір’ї і сусіди дивуються […]...
- Вірш Ліни Костенко – Біль єдиної зброї Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє. Леся Українка Півні кричать у мегафони мальв – аж деренчить полив’яний світанок… Мій рідний краю, […]...
- Вірш Івана Франка – Чого являєшся мені Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, […]...
- Перебийніс Петро – Портрет батька Тато хмурився зніміло, був не майстер на слова. Усміхався так несміло, аж ламалася брова. Та коли сміявся тато, мама вишнею цвіла. Усміхалась наша хата, усміхалось […]...
- Павло Мовчан – Портрет Ван-Гога Смеркаються трави, весь день зеленивши повітря, кульбаби злітають угору, немов пухирці, скупою здається вечірня палітра: малиновий захід і луг в молоці. На спадкові віку життя […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Портрет теслі Він був закоханий в мистецтво і мистець в коханні, тесав церкви стрілчасті й чарував жінок, тесав слова натхненні й на скрипці грав квітчастій. Горіли молодиці […]...
- Вірш Ліни Костенко – Тунгуський бог Я ж тебе вистругав, боже, З такого смаглявого дерева! Я ж вороною пір’їнкою вуса тобі малював! Я ж тобі, боже, повісив буси до самого черева! […]...
- Вірш Ліни Костенко – Осінь жагуча Вечірній сон закоханого літа і руки, магнетичні уночі. Вродлива жінка, ласкою прогріта, лежить у літа осінь на плечі. Дозріла пристрасть до вогню і плоду. Пашить […]...
- Вірш Тараса Шевченка – Ми заспівали, розійшлись Ми заспівали, розійшлись, Без сльоз і без розмови, Чи зійдемося ж знову? Чи заспіваємо коли? А може, й те… Та де? Якими? І заспіваємо яку? […]...
- Юрій Федькович – Русь По “Mignon” Гете Ци знаєш, де країна тая мила, Де явір ріс і де калина цвила, Де Дністер грав, де Галич иечаліє, Де руський край, […]...
- Вірш Миколи Руденка – Світ крізь сльозу Світ крізь сльозу – то зовсім інший світ: Адже ж сльоза – не скельце і не лупа. Давно забута мазанка-халупа Від тебе раптом зажадає звіт. […]...
- Борис Грінченко – Не сумуйте Низько, низько похилилась Наша рідна хата: Не єдна любов до краю Більше з братом брата; Там, де кров лилась річками За свою країну, Там недбалість […]...
- Леся Українка – Ворогам (Уривок) …Вже очі ті, що так було привикли Спускати погляд, тихі сльози лити, Тепер метають іскри, блискавиці, – Їх дикий блиск невже вас не лякає? І […]...
- Роман Купчинський – Лісова пісня Чи знаєш ти найкращу в світі пісню, Як ліс шумить і грає темний бір? Чи знаєш ти цю тишу благовісну, Як ліс мовчить і молиться […]...
- Павло Глазовий – Побалакали Кадр із фільму у журналі жінка розгляда: На коні сидить панянка, гарна, молода. Клича жінка чоловіка, каже: – Подивись! Я хоч раз отак проїхать мріяла […]...
- Дмитро Загул – “Де взяти слів таких жагучих…” Де взяти слів таких жагучих, Таких нечуваних проклять? І біль тих ран моїх пекучих В слова співучі переллять. Щодня, щовечора, щоранку Зітхає серце те слабе […]...