Руданський Степан – Згадай мене, мила

Згадай мене, мила,
Ранньою весною,
Як зав’яне квітка
В тебе під ногою
І засохне до весни, –
Тоді мене, мила, спом’яни!

Згадай мене, мила,
Як пташка заб’ється
В залізную клітку,
Сама розіб’ється
І загине без вини, –
Тоді мене, мила, спом’яни!

Згадай мене, мила,
В тяжкую пригоду,
Як твоя обручка
Звалиться на воду
І не вийде з глибини, –
Тобі мене, мила, спом’яни!



Руданський Степан – Згадай мене, мила вірш.