Лікарня. Гармидер і крик божевільної баби. Немає глибокого неба, ні поля з ярами, Чогось забарилась любов у вінку із барвінку… Один я на світі, мов […]

Тин із пожеж на захід упав, сонце вдавив у степи… там під житами козак умирав, кров його в землю текла крізь піски. З паном не […]

І Осінній вітер в лузі свище, Вербу хитаючи тонку; А я схиляюся ще нижче Себе побачити в струмку. Давно з чола у жінки думку Не […]

Кинув чумак село рідне, щоб шукати долі інде. В сірій свиті, йде не хутко ще й з верби пригубив дудку. Гей, гей, путь-дорога далека. Ой […]

Я вас любив, німуючи, то словом і вірив сліпо та тривожно знов, а ви боялися, щоб випадково не виявив при людях я любов. Я вас […]

Десь гори зелені та море патлате. Там жінка вродлива сина вродила. Соками повний із хмелю землі, він виріс на горах високих, мов дуб, що Дунай […]

Коли німують людські живі душі, тоді і роси кам’яніють на зелі, а очі в молоді, немов од суші, мертвіють, облітають навесні. Того, душе, на світляних […]