Півпуда бринзи і корзина перцю,
І сірий дощик скаче в казані…
Як доведеться, то вже й доведеться
З тобою й. помирати тут мені.
Напечемо солодкої цибулі,
Із підчеревини нашкваримо шкварок…
Під тихий крок зорі, під води призаснулі
На цей пісок і ми вкладем свій крок.
Ми станемо тут жити та любити,
Під темним летом темних кажанів
Тут будем колисати свої діти
Й варить їм сірий дощик в казані.
1966
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Схожі вірші:
- Микола Вінграновський – На лист, на сніг, на квіт, на тіні На лист, на сніг, на квіт, на тіні, У шелест і нешелестінь Стелить в душевному тремтінні Солодку, юну вашу тінь. І в світанковім сумовинні Прощально […]...
- Микола Вінграновський – Сміятись вам, мовчати вами Сміятись вам, мовчати вами, Вашим ім’ям сповнять гортань І тихотихими губами Проміння пальчиків гортать… На лист, на сніг, на квіт, на тіні, У шелест і […]...
- Микола Вінграновський – Приспало просо просеня Приспало просо просеня, Й попростувало просо, Де в ямці спало зайченя І в сні дивилось косо. Йому сказало просо: спи, Заплющ косеньке око. Залізли коники […]...
- Микола Вінграновський – Вона була задумлива, як сад Вона була задумлива, як сад. Вона була темнава, ніби сад. Вона була схвильована, мов сад. Вона була, мов сад і мов не сад. Вона була […]...
- Микола Вінграновський – Поснув сірий лід Поснув сірий лід горою сніг. Ще б трохи мені, пам’яті: з грозою Біжить руда вечірня череда. 1975...
- Микола Вінграновський – Ти плачеш. Плач Ти плачеш. Плач. Сльозам немає влади. Нема закону, перешкод нема. Ти плачеш. Плач. Втішати я не ладен. Душа моя холодна і німа. Дорогоцінні дні я […]...
- Микола Вінграновський – Мизатий хлопчик, як горобчик Мизатий хлопчик, як горобчик, З таким, як сам, до річки йде. Іде над хлопчиками дощик, Іде над ними й більш ніде. А фіолетове, а синьо […]...
- Сеньйорито акаціє… – Микола Вінграновський Сеньйорито акаціє, добрий вечір. Я забув, що забув був вас, Але осінь зійшла по плечі, Осінь, ви і осінній час, Коли стало любити важче, І […]...
- Микола Вінграновський – Поїду з Києва Поїду з Києва. Важке, підтале серце На води і на зорі понесу – Поїдьмо з Києва! Потрохи пронесеться, Заміниться на тульку й ковбасу, На кофти […]...
- Микола Вінграновський – І те, і те: як птах ранковий І те, і те: як птах ранковий Раптово випурхне з трави, Як сон перерваний раптовий – Мені не йдеш ти з голови. Мені ідеш ти […]...
- Микола Вінграновський – У лісі темно У лісі темно. В лісі ніч. Сидить навпочіпки світання, І дотліва вогнева тліч, Жовтіє в сніг дорога санна. Під верболоззям в казані Чорти різдвяне тісто […]...
- Микола Вінграновський – Щаслива пісня На тепле поле Дивився дощик, І хата в білім сні, Дорога при мені – Все при мені. І тінь крила, І золото весла, І квіти […]...
- Микола Вінграновський – Сільська поема На сірому крилі, на скіфській сірій ночі, Де все жага, і доля, і мана, – Лілова тінь весни, грози вишневі очі, І ти, моя любове, […]...
- Микола Вінграновський – Сонет Зоря над містом піднімає весла. Зоря чекає, доки тиша скресне, Доки присплять дівчата свої весни, Доти зоря над містом не шелесне. Зоря над містом зібрана […]...
- Володимир Сосюра – Любити Вітчизну, любити завжди Любити Вітчизну, любити завжди, поля її росні, зелені сади і їй не жаліти за дні молоді ні крові у битві, ні поту в труді. Любити […]...
- Микола Вінграновський – Щока та тінь, та тінні очі Щока та тінь, та тінні очі, І ми самі на самоті… І дощ цілує опівночі Кульбаби очі золоті. Десь кінь ірже – його не чути, […]...
- Микола Вінграновський – Моя осінь Шепоче дощ про тебе у траві, Ріку читає сірими очима. Ідуть з роботи землі степові, Лежить гора з сосною за плечима. Сухе намокло небо і […]...
- Микола Вінграновський – Бабунин дощ Бабунин дощ, на клямці цяпота, І стежка в яблуках вже стежкояблуката, З котяри – іскри! З м’яти – чамрота! Пускає бульби на порозі хата… Іде […]...
- Микола Вінграновський – Вже сказано “ні” в одлетілому літі Вже сказано “ні” в одлетілому літі, Хоч вчора-звечора було іще “так”, Червоно та біло у жовтому житі Зацвів та опався знервований мак. Ідеш чи стоїш, […]...
- Микола Руденко – Ой, наковталися горя ми Ой, наковталися горя ми, Начудувались химерами!.. Дихати хочу зорями І захмеліти озерами. Згиньте, недобрі привиди, Беріївські прислужники! А шахраї та паливоди, Йдіть прибирати нужники. Цю […]...
- Микола Вінграновський – Серпнева елегія З Лівіу Даміана Ніжне творіння, тебе я не завжди докликую, Наче ту пару з небачених чаш із віків, Вдень ти малою стаєш, і стаєш уночі […]...
- Микола Вінграновський – Погасло на ніч світло Погасло на ніч світло, лиш Десна Вустами темними Свій берег п’є і хоче. 1975...
- Микола Вінграновський – І є народ На сизих пагорбах рясне село горіє, І сірі вітряки докрилюють свій вік. В брунатних берегах ріка багряна мріє, І гай засмучений стоїть, як чоловік. Ні […]...
- Микола Вінграновський – Далекими світами Далекими світами Вночі і по ночах Горбатими морями Летів додому птах. Його мала голівка Боялась над крилом – Та зацвітала гілка Блакитно-білим сном. І птах […]...
- Микола Вінграновський – Слава художнику В небо піднявшись, осінь прощалася в небі з Москвою, Падали стиглі червінці на скроні землі молодої. Тихо стояли ми всі перед очима учителя свого. Тихо […]...
- Микола Вінграновський – Може бути Може бути, що мене не буде, Перебутній час я перебув, Але будуть світанкові губи Цілувати землю молоду. І моєю літньою судьбою На Поділля, Галич і […]...
- Микола Вінграновський – Рябко, і дощ, і з вітром цвіт Рябко, і дощ, і з вітром цвіт, І мамалига, й небо з богом, І пізній розум з ранніх літ, І ранні рани за порогом. Усе, […]...
- Микола Вінграновський – Пророк З Пушкіна Духовним присмерком жахливим Гнітився я, йдучи один. І з Серафимом шестикрилим Зустрівся в плинності годин. Ступили крок, ступили другий, І наші погляди сплелись. […]...
- Вірш Тараса Шевченка – Туман, туман долиною Туман, туман долиною, Добре жити з родиною. А ще лучче за горою З дружиною молодою. Ой піду я темним гаєм, Дружиноньки пошукаю. “Де ти? Де […]...
- Я дві пори в тобі люблю… – Микола Вінграновський Я дві пори в тобі люблю. Одну, коли сама не знаєш, Чого ти ждеш, чого бажаєш – Уваги, ревнощів, жалю? В гірчичнім світлі днів осінніх, […]...
- Микола Вінграновський – Вас так ніхто не любить Вас так ніхто не любить. Я один. Я вас люблю, як проклятий. До смерті. Земля на небі, вечір, щастя, дим, Роки і рік, сніги, водою […]...
- Микола Вінграновський – Чорна райдуга Не дівчина, не мати, не сестра – Богине віри і добра богине… Блискуча маско віри і добра! Ваш крик, і крок, і кров для мене […]...
- Микола Руденко – Зелена ліра Ні, не людину і не звіра До мене привела весна: Під вишкою стояла ліра – Погнута, здвоєна сосна. І впало здогадом на мене – Нежданим […]...
- Микола Вінграновський – Блакитно на душі Блакитно на душі… забув, коли мовчав… Вже гасли пальці, билася дорога, А тут тобі і нате: молочай При березі, в камінні, на порогах… Кричало серце […]...
- Микола Вінграновський – Моєму морю Прийшла моя пора тебе зустріти, Ступить на твій клекочучий поріг! Відмічений суворим правом жити, – З тобою розминутись я не міг! Мене ти кликало своєю […]...
- Микола Вінграновський – Повернення до Львова I Десь далеко-далеко, що лиш слово домове, Десь глибоко-глибоко в стародавньому дні, Обізвався твій голос, моє місто-любове, Твоє ніжне крило пролітає в мені. В цьому […]...
- Микола Вінграновський – Вінок на березі юності 1 Твій берег я пройшов, моя ріка!.. Вже згадки дихають в обличчя, наче коні… Вони біжать, ночами-днями повні. Мені легка хода їх і важка… Далекі […]...
- Микола Вінграновський – Хліб Присвячую Корольову З-поза чого, з далекого незгоддя, – Заснув у глині шумерійський серп, – Дорогою століть в очах мого народу Іде на вітрі чорноплечий степ. […]...
- Павло Грабовський – Темна ніч, вітрець тихесенький Темна ніч, вітрець тихесенький Зашумів в моїм вікні; Дощик капає дрібнесенький, В серце падає мені. Ні, се мрія доторкнулася І навіки утекла; Ти до мене […]...
- Микола Вінграновський – Відпахла липа Відпахла липа, білим цвітом злита, І з літа покотилася гроза. Ти виглядаєш іншого вже літа, Тобі ж цього я ще не доказав… Ще пахне хвиля […]...