Запахли яблука у сіні – на молодість, на перший гріх. Містечка галицькі осінні. Є щось феллінівське у них. Когось повік не розшукати. Губити щось, як […]
Герасим’юк Василь – І не повернешся повік
І не повернешся повік з пустелі у гаї. Цей рік, твій тридцять третій рік, припав на рік змії. Не сатана тебе терзав, скоряв не Азазель. […]
Герасим’юк Василь – Мою смереку хто послав на муки?
Мою смереку хто послав на муки? Сніг а неї обтрусив – ховав свій слід. І пада сніг з її колючих віт на голову мою. В […]
Герасим’юк Василь – Неправда, що деспот засліпить поета
Неправда, що деспот засліпить поета, й поета, який прикривав криваву стіну, як барвиста верета, бо в того поета у грудях трепета – він душу чужу […]
Герасим’юк Василь – Кроки на смерековім помості
Орестові Новаківському Стережіться, щоб ви не погордували ні одним із малих сих, бо їх ангели у небі видять лице Отця мого, що на небі. (Мтв. […]
Герасим’юк Василь – В якім одінні ти зійшла на кручу?
В якім одінні ти зійшла на кручу? Я бачу тільки музику в імлі. Я чую тільки тишу неминучу, заховану, як церква у золі. Звучати мусять […]
Герасим’юк Василь – Ранкова пастораль
Розвиднювалось. Ми пішли косити за грунь. А нам навстріч несли трембіти чоловіки з присілка – хтось помер. Була ще тиша. Та ранкова тиша, Коли трава […]
Герасим’юк Василь – Де ті царі, що підуть з пастушками
Де ті царі, що підуть з пастушками, коли зоря засвітить ув очу? Мовчать сніги над нами і під нами. На стіл різдвяний ставимо свічу. Нам […]
Герасим’юк Василь – Те найменше звіря
Те найменше звіря, що в смереках проскаче, та найменша зоря, що на сіні заплаче, Те найменше маля, що хлюпоче в потоці, та найменша земля з […]
Герасим’юк Василь – Кому сьогодні не до первородства
Кому сьогодні не до первородства, не де свідоцтва роду на землі? Як не крути, збуваються пророцтва: й погублені, й голублені, і злі. Батожить час! Рубцями […]