Дмитро Загул – “Покотилися по заріночку…”

Покотилися по заріночку
Та бистресенькі хвилі,
Зажурилися, мій легінчику,
Твої сестроньки милі.
“Хто ж то буде нам на сопілочку
Коло кичери грати?
А хто ж буде там у неділечку
Нас увечері ждати?”
Розіслалися полониною
Та біленькі тумани,
Ой зісталася сиротиною
Твоя дівчина в мами.

ІЗ ЗБІРКИ “З ЗЕЛЕНИХ ГІР”, КОЛОМИЙКИ



Дмитро Загул – “Покотилися по заріночку…” вірш.