Тисячу танків гримить надовкола,
Жерла ригають в обличчя села.
В смертному полум’ї церква і школа,
Бібліотека, мечеть гострочола,
Хата й стодола, корова й бджола.
Тільки заручники недоторканні,
Порозлягались, на пляжі немов, –
Ні, то не їхні кишки на паркані,
Ні, то не їхня в колодязі кров!
Гордо згоряють зелені знамена
Хлопців, що стали на бій до кінця;
Крутяться мін і ракет веретена,
Із рукавів випадають рамена,
Рвуться снаряди й дитячі серця.
Тільки заручники ходить неткнуті –
Заборонила кремлівська вашбродь
Кулям, що свищуть з ненависті й люті,
Бити невинну і праведну плоть.
Гинуть собаки, і вівці, і коні,
Падають стелі на зойки жінок;
Кров’ю залиті і стіни, і скроні,
Сивий дідусь із мольбою при сконі
Помсту віщує в назначений строк.
Тільки заручники в тій веремії
Тішаться буйністю волі й життя;
За порятунок шляхетний Росії
Дякують, дякують, дякують, дя…
Все погоріло – горища й підвали,
Все обернулося в купи золи.
Та з попелища радуєвці встали,
Танків московських ланцюг обірвали,
З мертвих – на волю, в безсмертя пішли!
Тільки заручники встати не годні,
Бо воскресіння беззбройним нема:
Їх розстріляли кати благородні,
Їх не підніме з гулкої безодні
Суду страшного печальна сурма!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Схожі вірші:
- Дмитро Павличко – То внутрішня справа Росії Не сплять президенти щасливих країн, Ночами кричать, навіженці, Їх мучить хандра, надокучливий сплін – Під танками гинуть чеченці. Засніть же, добродії! То не біда – […]...
- Дмитро Павличко – “Заснути так бодай на волосок…” Заснути так бодай на волосок, Щоб зорі сивини мені не ткали, Щоб сни мої неквапно протікали Між пальцями твоїми, як пісок. Заснути так під золотим […]...
- Дмитро Павличко – Передмова “Все русскому мечу подвластно” О. Пушкін. “Кавказский пленник” “Россия – государство не торговое и не земледельческое, а военное, и призвание его быть грозою света”. Микола […]...
- Дмитро Павличко – Чечня Знов Москва розпинає народ, Що повстав за державу свою, Знов закутих в залізо заброд Зустрічає чеченець в бою. Двоголовий орел в два дзьоби П’є чеченську […]...
- Дмитро Павличко – Джохар Дудаєв Він народився у вагоні, В тюремнім темнім ешелоні, Що віз народ його в Сибір. Йому на маминому лоні Слізьми вмивали душу й зір. Колеса в […]...
- Дмитро Павличко – “А що в Москві? Панують знову білі…” II А що в Москві? Панують знову білі, Об’єднані з червоними тайком, Бо їх державницькі, найвищі цілі Утверджував насправді лиш обком; Найкращий імператор Джугашвілі Умивсь […]...
- Дмитро Павличко – “Не раз мені здається…” Не раз мені здається, що я прожив тисячу років. Заглядаючи в криницю свого життя, я не бачу маленького дзеркальця води, так далеко воно від моїх […]...
- Дмитро Павличко – Два кольори Як я малим збирався навесні Піти у світ незнаними шляхами, Сорочку мати вишила мені Червоними і чорними нитками. Два кольори мої, два кольори, Оба на […]...
- Дмитро Павличко – “Дівчино моя мила…” Дівчино моя мила, Ти блискавкою брови Сонце мені затьмила. Глянь, чаклування дівчаче, – Шукає поводиря Серце моє незряче. Може, на переходах Ти руку йому даси, […]...
- Дмитро Павличко – “Я за тобою навздогінці…” Я за тобою навздогінці Усе своє життя біжу; Я впізнаю у кожній жінці Тебе – і рідну, і чужу. Я за тобою навдогони Лечу, як […]...
- Дмитро Павличко – “Обніми мене руками…” Обніми мене руками, Пригорни мене крильми, Вкрий цілунками-листками, У свій сон мене візьми. Спи спокійно до світання, Не тривожся, не будись, Щоб тривало в сні […]...
- Дмитро Павличко – “Молюся й думаю про людські біди…” IV Молюся й думаю про людські біди, Про сикооких згорблених бабусь, Рабинь колгоспних. Заховатись ніде Від поглядів скорботних. Не берусь Описувать на смітниках обіди Пенсіонерів […]...
- Дмитро Павличко – “Цього не видно з найвищої вежі…” Цього не видно з найвищої вежі, А тільки з окопу старого Чи з ями під гаражем Можна побачити, що небеса – Це тиша твоєї душі, […]...
- Дмитро Павличко – Овлур живий! Овлур живий! Не плачте, мамо. Веде він Ігорю коня. В майбутнє він іде так само, Як вся Джохарова рідня. Не вбили й не вб’ють ніколи […]...
- Дмитро Павличко – “Зачах, згорів я до основ…” Зачах, згорів я до основ, Та знов іде хвилина дива, Коли підкріплюється знов Душа голодна і жаждива. Це ти даєш мені життя, Це ти від […]...
- Дмитро Павличко – “При стрічі мене поклич…” При стрічі мене поклич, Посміхнися бодай. Або відвернись і, як ніч, Голосно заридай. Так, щоб тремтіли зірки, Плачучи в небесах. Так, щоб носив я віки […]...
- Дмитро Павличко – “Ти навчаєш ходить легкома…” Ти навчаєш ходить легкома Попід хмари навислі І гасити бентежність ума Клоунадою мислі. Не приймаю веселих наук, Що гіркі, мов оливи… Он життя виривається з […]...
- Дмитро Павличко – “Я в пазуху зайду тайком…” Я в пазуху зайду тайком, Неначе злодій до комори. Там пахнуть груди молоком, Мов травами гуцульські гори. Нічого більше там нема, Лиш хрестик золотий – […]...
- Дмитро Павличко – “Буває така розмова…” Буває така розмова, Що ув’язнює, наче кліть. Темрява розумова, Як бескид, міцна стоїть. Буває таке мовчання Несподіване і страшне, Що тільки вибух ридання Від смерті […]...
- Дмитро Павличко – “Коли мені не допоможуть вірші…” Коли мені не допоможуть вірші, То вже не допоможуть лікарі. У сни свої благословенні й віщі Я відійду самотньо на зорі. Тоді прийди, кохана, кроком […]...
- Дмитро Павличко – “Ти зіграла двісті ролей…” Ти зіграла двісті ролей, Різних безліч героїнь, Та найкраща ти без гриму, Божественна – без одінь. Тільки будучи нагою Граєш ти себе сама. Присягаю, що […]...
- Дмитро Павличко – “Сріблиться дощ в тоненькому тумані…” Сріблиться дощ в тоненькому тумані, Як ниточка в прозорім полотні. А сонце по його бличкучій грані Тече і душу сповнює мені. Зустрінь мене. Я повен […]...
- Дмитро Павличко – “Наша любов…” Наша любов як літак здатна нести тягарі величезні ніжно передані їй на землі тільки не здатна дотик чужого крила витерпіти в польоті незаймана незалежна висока […]...
- Дмитро Павличко – “Ти виходила з моря гола…” Ти виходила з моря гола, Нікого ж не було надовкола, Тільки явір стояв на скелі, І дивився, немов Ботічеллі, На лона твойого диво, Що його […]...
- Дмитро Павличко – “Коли на кримському базарі…” Коли на кримському базарі Тебе запродали в гарем, Ти виплакала очі карі, І в світ пішла з поводирем. Воліла нипати сліпою І жебрати біля церков, […]...
- Дмитро Павличко – “В землі, мов клубень бараболі…” В землі, мов клубень бараболі, Росте моя снага крута, А ти летиш в прозорій льолі, Неначе птиця золота. І стать моя стримить, мов колос, Мов […]...
- Дмитро Павличко – “Якби могла прийти до мене цеї миті…” Якби могла прийти до мене цеї миті Та дівчинка моя, що в сяєві блакиті Приходила колись, весела, як струмок, І вся вливалася в ріку моїх […]...
- Дмитро Павличко – “Ми вбогими були й жили в печалі…” V Ми вбогими були й жили в печалі, Все заборонено рабам, та все ж, Мов благодать, в бібліотечній залі Свободу для ума свого знайдеш; Оті […]...
- Дмитро Павличко – “Твої груди, наче свічі…” Твої груди, наче свічі, Палахтять. Дві долоні чоловічі Вже горять. То горять мої долоні, І на грудях, і на лоні – Пальців сто – не […]...
- Дмитро Павличко – “Розплелись, розсипались, розпалились…” Розплелись, розсипались, розпалились, Наче коси, вересневі дні. Ми з тобою ще не накупались, А вже грає осінь у вікні. Віднесла вода ласкаві зорі, Що все […]...
- Дмитро Павличко – “Між персами твоїми – жолобок…” Між персами твоїми – жолобок, Задолина життя і пропадання, Туди, немов нитки в один клубок, Збігаються мої думки й жадання. Там погляд мій свої стежки […]...
- Дмитро Павличко – “Ти пахнеш, наче конюшина біла…” Ти пахнеш, наче конюшина біла, Я ж підійшов до тебе, ніби кінь, Губами доторкнувся твого тіла, Де повно ніжних, тайних тремкотінь. Тебе не бачив я, […]...
- Дмитро Павличко – “Десь далеко в полі, біля стежки…” Десь далеко в полі, біля стежки, Кароокий соняшник стоїть. Там згубила ти свої сережки На землі розпеченій, як мідь. Там шукали ми твоєї згуби Ночами […]...
- Дмитро Павличко – “Ніч була ясна, я стежками біг…” Ніч була ясна, я стежками біг. Стопи опікав кам’яний моріг. Линула зоря на круті плаї, Як метелика, я впіймав її. Під вікном твоїм я відкрив […]...
- Дмитро Павличко – Прометей Смерть із Москви летить, Джохаре, На поклик брата-холуя. Вона як блискавка із хмари; Ти ждав її. Вона твоя. Тепер впади на рідне листя І серце […]...
- Дмитро Павличко – “Спадала вниз оголена вода…” Спадала вниз оголена вода Просяяна, весела, молода, Як дівчина, що вибігла з ріки: Ряхтіли в сонці стегна і литки, Сміялась проть прозора і нага, Біліла […]...
- Дмитро Павличко – “Над нашим вітом і під нашим світом…” Над нашим вітом і під нашим світом Є ще світи великі і малі. Туди ми долітаєм тільки світлом І музикою темної хемлі. Туди мене хтось […]...
- Дмитро Павличко – “Ти спиш, і на твоїм обличчі…” Ти спиш, і на твоїм обличчі Малюється печальний вираз… Яку ж біду, яке нещастя Ти бачиш поглядом заснулим? Можливо, знов перед тобою Палають українські ниви, […]...
- Дмитро Павличко – “Чому так важко бути нам собою…” I Чому так важко бути нам собою, Коли нема для духу заборон, Коли його не стиснуто скабою, Коли він сам собі суддя й закон, Коли […]...
- Дмитро Павличко – “Не знаю, хто мене зробив орлом…” Не знаю, хто мене зробив орлом, Хто кігті дав і дзьоб тяжкий, мов лом, Хто наказав летіти в темну хлань, В безодню, повну стогону й […]...