Розплелись, розсипались, розпалились,
Наче коси, вересневі дні.
Ми з тобою ще не накупались,
А вже грає осінь у вікні.
Віднесла вода ласкаві зорі,
Що все літо кликали в ріку.
З птицями на білій крутогорі
Горобину пробуєм гірку.
Може б, нам полинути у вирій –
За літами молодості вслід.
Чом же крила в позолоті щирій
Важко піднімати на політ?
Я тобі зимові дні сріблясті
Заплету в сивіючу косу;
Тільки зорі, викупані в щасті,
З моря я назад не принесу.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Схожі вірші:
- Дмитро Загул – “Далеко від рідного краю…” Далеко від рідного краю, На лоні розлогих степів Злітає у далеч безкраю Журбою окрилений спів. Як пташка за літом у вирій, Летять і кигичуть пісні […]...
- Дмитро Павличко – “На трибуні ти говорила…” На трибуні ти говорила схвильовано, але якось інакше, якось краще ти хвилювалась перед очима народу. Я відкрив тебе знов сьогодні, як зорю, яку пам’ятаю з […]...
- Дмитро Павличко – “У хмарах бозу, що висить, як грона…” У хмарах бозу, що висить, як грона, Над позолотою старих церков, Є затишок один – зелений схов Для крові, що палає, мов корона. Ти там […]...
- Дмитро Павличко – “Як почну сповідатися…” Як почну сповідатися На руки твої єдвабні, Не матимеш з того радості, Легкої, мов пух кульбаби. Буде важко тобі дослухати, Дочекатись нової години: Слова мої, […]...
- Дмитро Павличко – “Я згадую тебе, хоч ти – переді мною…” Я згадую тебе, хоч ти – переді мною. Я збуджую в собі неткнутий сивиною Дівочий образ твій – вставай, моя душе, І світло засвіти, і […]...
- Дмитро Павличко – “Наша любов…” Наша любов як літак здатна нести тягарі величезні ніжно передані їй на землі тільки не здатна дотик чужого крила витерпіти в польоті незаймана незалежна висока […]...
- Дмитро Павличко – “На перших мітингах і вічах…” На перших мітингах і вічах, Коли вставали ми з могил, Була ти в тлумах чоловічих Без ореола і без крил. Та я любив тебе зчорнілу, […]...
- Дмитро Павличко – “Коли мені не допоможуть вірші…” Коли мені не допоможуть вірші, То вже не допоможуть лікарі. У сни свої благословенні й віщі Я відійду самотньо на зорі. Тоді прийди, кохана, кроком […]...
- Дмитро Павличко – Бранка Бідна Європо, на небо поглянь – В небі розсипалась кров, наче грань; Битва за волю відбилась вгорі; Зорі ридають, немов матері. Тяжко висить над тобою […]...
- Дмитро Павличко – “Я прилітав до тебе…” Я прилітав до тебе як бджола до черешні розквітлої я від сяйва й запаху крони твоєї знесилено падав я сліпнув од радості квітучого простору і […]...
- Дмитро Павличко – “В тобі одній люблю я безліч…” В тобі одній люблю я безліч Жінок, дівчаток і бабусь. Числа твоїх облич і масок Я, наче космосу, боюсь. Боюсь одкинути завісу Над безміром твого […]...
- Дмитро Павличко – “Найліпше любитись в надрання…” Найліпше любитись в надрання, Як никне нічна каламуть, Як сон переходить в кохання, І крила на плечах ростуть. Як я до грудей твоїх злину, Торкнувшись […]...
- Дмитро Павличко – “Мені твоїх поцілунків…” Мені твоїх поцілунків Вовік не буде доста, Тож підпливай до мене, Сирено злотохвоста. Я маю трохи дивні, Та все ж чудові клешні, Вони тебе зігріють, […]...
- Дмитро Павличко – “Ти оживаєш у мені…” Ти оживаєш у мені як голос весни в деревині Я не можу тебе забути як не може забути дерево вкритися листям Коли ти відлітаєш я […]...
- Дмитро Павличко – “Пахне хлібом трава…” Пахне хлібом трава, Що купала мене з дитяти, Пахнуть хлібом слова, Що мене їх навчила мати. Пахне хлібом терпка Пісня батькової стодоли, Пахне хлібом рука, […]...
- Дмитро Павличко – “Море з моря ткалось гладко…” Море з моря ткалось гладко, Шовком слалося до стіп. А по ньому йшло дівчатко, Голе й чисте, наче хліб. Море крила піднімало, Відлітало в ніч, […]...
- Дмитро Павличко – “Все не те, коли нема любові…” Все не те, коли нема любові. Почуття й слова – тріски дубові, Дні – болящі, немічні старці, Магістралі – темні манівці, Яблуневий цвіт – зола […]...
- Дмитро Павличко – “Хочу тебе цілувати. Рятунок…” Хочу тебе цілувати. Рятунок Є в поцілунках від смерті. Бери Келех негайно, бо звітріє трунок – Більше на нього не буде пори. Це невагомість. Легкі […]...
- Дмитро Павличко – “Я роздягнув тебе в уяві…” Я роздягнув тебе в уяві, І вивів голу на поля… Як діти, колоски тужаві До тебе бігли віддаля. Твоє чоло було безхмарне, Як свічки лик […]...
- Дмитро Павличко – Імперія З домовини встає упириця, Вовча паща на людськім єстві, Гострі зуби і кігті, мов криця, Очі – темні дірки в голові. З домовини підводиться постать […]...
- Дмитро Павличко – “Ніч була ясна, я стежками біг…” Ніч була ясна, я стежками біг. Стопи опікав кам’яний моріг. Линула зоря на круті плаї, Як метелика, я впіймав її. Під вікном твоїм я відкрив […]...
- Дмитро Павличко – “Моя любове, ти як Бог…” Моя любове, ти як Бог, – Я вже не вірю, що ти є. У безлічі земних тривог Згубилося ім’я твоє. Та я належу ще тобі, […]...
- Дмитро Павличко – “Заснути так бодай на волосок…” Заснути так бодай на волосок, Щоб зорі сивини мені не ткали, Щоб сни мої неквапно протікали Між пальцями твоїми, як пісок. Заснути так під золотим […]...
- Дмитро Павличко – “Не знаю, хто мене зробив орлом…” Не знаю, хто мене зробив орлом, Хто кігті дав і дзьоб тяжкий, мов лом, Хто наказав летіти в темну хлань, В безодню, повну стогону й […]...
- Дмитро Павличко – “Зостаньсь на цілу ніч!…” Зостаньсь на цілу ніч! І я зоставсь до ранку… Над раном сонця ждав, І відхиляв фіранку Для перших променів, Та сонце не зійшло, Стояла ніч […]...
- Дмитро Павличко – “Якщо дивитись в небеса…” Якщо дивитись в небеса Вночі, як зір стоїть яса, – В космічних безмірів величчя, Зринає там твоя коса, Твоє чоло, твоє обличчя… Та я не […]...
- Дмитро Павличко – На руїні Палац Дудаєва – в руїні! Радій же, кам’яна Москво, Будуй палати і святині, Звеличуй імперське єство Своєї темної гордині І не соромся – в тій […]...
- Дмитро Павличко – “Та мить, яка надходить після болю…” Та мить, яка надходить після болю, Тобою завданого, – ніжна мить… Я все стерплю, я все тобі дозволю – Не бійсь боляче серце надломить. Надламане, […]...
- Дмитро Павличко – Тримайся, Джохаре! Тримайся, Джохаре, хай знає Москва, Що воля не вмерла і правда жива; Став прахом Єрмолов, зотліє Грачов – Ніколи ж не стліє твоя корогов; Оглянься, […]...
- Дмитро Павличко – Чечня Знов Москва розпинає народ, Що повстав за державу свою, Знов закутих в залізо заброд Зустрічає чеченець в бою. Двоголовий орел в два дзьоби П’є чеченську […]...
- Дмитро Павличко – “Ми різко зійшлися в танці…” Ми різко зійшлися в танці – Аж гудзики відірвались Од плаття твого тонкого, Відскочили й засвітили Над полем, немов ракети, Які провіщають наступ. Ти скинула […]...
- Дмитро Павличко – “Не бійся сивини моєї…” Не бійся сивини моєї – Вона тебе не забруднить – Ця біла, наче цвіт лілеї, Ця, наче небо, синя нить. В ній голова моя зігріта, […]...
- Дмитро Павличко – “Чому так важко бути нам собою…” I Чому так важко бути нам собою, Коли нема для духу заборон, Коли його не стиснуто скабою, Коли він сам собі суддя й закон, Коли […]...
- Дмитро Павличко – Джохар Дудаєв Він народився у вагоні, В тюремнім темнім ешелоні, Що віз народ його в Сибір. Йому на маминому лоні Слізьми вмивали душу й зір. Колеса в […]...
- Дмитро Павличко – “Ми вбогими були й жили в печалі…” V Ми вбогими були й жили в печалі, Все заборонено рабам, та все ж, Мов благодать, в бібліотечній залі Свободу для ума свого знайдеш; Оті […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Батьківщина Жовті косатні цвітуть на мокрих луках, як за днів дитинства, в кучерявій млі. Вилітають ластівками стріли з лука, білі стріли літ. Оси золоті в чарках […]...
- Дмитро Павличко – “Згадав я Чигирин. Моя печале…” VI Згадав я Чигирин. Моя печале, Ти народилась там і там зросла; Ти заглядала, ніби сонце чале, Богданові у вікна. Як бджола, Сідала на розквіття […]...
- Дмитро Павличко – “Молюся й думаю про людські біди…” IV Молюся й думаю про людські біди, Про сикооких згорблених бабусь, Рабинь колгоспних. Заховатись ніде Від поглядів скорботних. Не берусь Описувать на смітниках обіди Пенсіонерів […]...
- Дмитро Павличко – “А що в Москві? Панують знову білі…” II А що в Москві? Панують знову білі, Об’єднані з червоними тайком, Бо їх державницькі, найвищі цілі Утверджував насправді лиш обком; Найкращий імператор Джугашвілі Умивсь […]...
- Дмитро Павличко – За нас За нас, оспалих і німих, За нас, навиклих до кормиг, За нас, розсварених нікчем, За нас, шматованих бичем, За нас, повсталих із труни, За нас, […]...