Як почну сповідатися
На руки твої єдвабні,
Не матимеш з того радості,
Легкої, мов пух кульбаби.
Буде важко тобі дослухати,
Дочекатись нової години:
Слова мої, наче ті слупи,
Обвуглені, щоб не гнити.
Обгорілі вони й закопані
В землю, – а над землею,
Як щогли вільні високо,
Підносять сонячні леза.
Стою, проводи тримаючи,
І, може, аж від Тараса
Біжить моє світло майське,
Моя неподільна радість.
Будь же мені підпорою,
Та не в кам’янім поліні;
Будь ластівкою на дроті
Непоборної лінії!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Схожі вірші:
- Дмитро Павличко – “Зеленим вогнем береза…” Зеленим вогнем береза, Як свічка, в полі горить. Ні вітер, ні блискавок леза Не можуть її погасить. Коли сумовитим дзвоном Осіння блакить загуде, Те полум’я […]...
- Дмитро Павличко – “Твого погляду вітер…” Твого погляду вітер піднімає з землі моє серце наче кленовий листок і я вже лечу над світом і лоскотно мені від польоту та в мереживі […]...
- Дмитро Павличко – Молитва Молюся за чеченські трави, За терни, за карагачі, За листя ніжне і шемраве, Що обернулося в мечі. Молюся за чеченську хвою, За смеречину, за сосну, […]...
- Дмитро Павличко – Вердикт Назвати зрадником вітчизни Героя вольної Чечні За те, що він од московизни Рятує рідний край… – та ні, Таке не приверзеться в сні На дні […]...
- Дмитро Павличко – “Так, ти одна, моя любове…” Так, ти одна, моя любове, Даєш мені снагу обнови, Народжуєш мене щодня Інакшим, іншим, ніби з дна Душі кремнистої моєї Виборсуєш нові камеї З моїм […]...
- Дмитро Павличко – “Ми вийдем з тобою на листя опале…” Ми вийдем з тобою на листя опале, Де синє повітря, як сиві опали, Ми станем з тобою, як олень і ланя, Вслухатися в лісу бентежне […]...
- Дмитро Павличко – “Біжить під зливою лошиця…” Біжить під зливою лошиця, Крізь темні хащі – напролом; Дощ прогинається, ятриться Крильми над золотим хребтом. Вона, мов блискавка червона, Летить крізь памороку віт. Вода […]...
- Дмитро Павличко – “Я за тобою навздогінці…” Я за тобою навздогінці Усе своє життя біжу; Я впізнаю у кожній жінці Тебе – і рідну, і чужу. Я за тобою навдогони Лечу, як […]...
- Дмитро Павличко – “Я буду на світі…” Я буду на світі, Допоки незнане світло І обличчі твоєму світить. Я житиму доти, Допоки горіти буде Долоні твоєї дотик....
- Дмитро Павличко – “В блакитному дощі…” В блакитному дощі Під злотом блискавок Пучки як прохачі Обійми як замок У пазусі вода Електрика в воді В руці тремка звізда Дівочої груді Будь […]...
- Дмитро Павличко – “В тобі одній люблю я безліч…” В тобі одній люблю я безліч Жінок, дівчаток і бабусь. Числа твоїх облич і масок Я, наче космосу, боюсь. Боюсь одкинути завісу Над безміром твого […]...
- Дмитро Павличко – Шапка Яндарбієва Гримить стотанкова й стоорда Навала хижої Москви. О, не впади ж ти, сива й горда Чеченська шапко, з голови Вождя повстанців Зелімхана, Засліплюй окупантам зір, […]...
- Дмитро Павличко – “На трибуні ти говорила…” На трибуні ти говорила схвильовано, але якось інакше, якось краще ти хвилювалась перед очима народу. Я відкрив тебе знов сьогодні, як зорю, яку пам’ятаю з […]...
- Дмитро Павличко – Джохар Дудаєв Він народився у вагоні, В тюремнім темнім ешелоні, Що віз народ його в Сибір. Йому на маминому лоні Слізьми вмивали душу й зір. Колеса в […]...
- Дмитро Павличко – “Стерня, наче сніг, біліла…” Стерня, наче сніг, біліла В сяйві молодика. Нечутна, мов переболіла, Текла біля нас ріка. Зоря, вклоняючись небу, Падала в комиші. Земля відчувала потребу Лягати під […]...
- Дмитро Павличко – “Стояли ми на темній оболоні…” Стояли ми на темній оболоні, Немов два дерева в однім гіллі. Мої долоні на твоєму лоні Тремтіли, мов на лампі мотилі. Лампада сонця в молодому […]...
- Дмитро Павличко – На безголов’я Москва – тепер коричнево-червона, І споконвік така вона, як є, За голову Джохара півмільйона Американських доларів дає! Це новина! Це ринок! Добра плата! І добра […]...
- Дмитро Павличко – “Я згадую тебе, хоч ти – переді мною…” Я згадую тебе, хоч ти – переді мною. Я збуджую в собі неткнутий сивиною Дівочий образ твій – вставай, моя душе, І світло засвіти, і […]...
- Дмитро Павличко – “Не бійся сивини моєї…” Не бійся сивини моєї – Вона тебе не забруднить – Ця біла, наче цвіт лілеї, Ця, наче небо, синя нить. В ній голова моя зігріта, […]...
- Дмитро Павличко – “Дівчино моя мила…” Дівчино моя мила, Ти блискавкою брови Сонце мені затьмила. Глянь, чаклування дівчаче, – Шукає поводиря Серце моє незряче. Може, на переходах Ти руку йому даси, […]...
- Дмитро Павличко – Збуди Немає правди на землі й не буде, Допоки не зійде Чечня з хреста, Допоки Ти в її пробиті груди, Всевишній Боже, не вкладеш перста, Не […]...
- Дмитро Павличко – “Ми цілувались на морозі…” Ми цілувались на морозі У різдвяну блакитну ніч. До сіна в польовому стозі Ішла сарна з гірських узбіч. Ішла високонога, чала, Із карим поглядом сарна. […]...
- Дмитро Павличко – “Не пригадуй, що було! Не треба…” Не пригадуй, що було! Не треба Дотикатись до заглухлих ран. Вже душа не б’ється в креші неба, Як розбитий громом океан. Благодать зійшла на темні […]...
- Дмитро Павличко – “Ти оживаєш у мені…” Ти оживаєш у мені як голос весни в деревині Я не можу тебе забути як не може забути дерево вкритися листям Коли ти відлітаєш я […]...
- Дмитро Павличко – “Хочу тебе цілувати. Рятунок…” Хочу тебе цілувати. Рятунок Є в поцілунках від смерті. Бери Келех негайно, бо звітріє трунок – Більше на нього не буде пори. Це невагомість. Легкі […]...
- Дмитро Павличко – “А що в Москві? Панують знову білі…” II А що в Москві? Панують знову білі, Об’єднані з червоними тайком, Бо їх державницькі, найвищі цілі Утверджував насправді лиш обком; Найкращий імператор Джугашвілі Умивсь […]...
- Дмитро Павличко – “Розплелись, розсипались, розпалились…” Розплелись, розсипались, розпалились, Наче коси, вересневі дні. Ми з тобою ще не накупались, А вже грає осінь у вікні. Віднесла вода ласкаві зорі, Що все […]...
- Дмитро Павличко – “Твої груди, наче свічі…” Твої груди, наче свічі, Палахтять. Дві долоні чоловічі Вже горять. То горять мої долоні, І на грудях, і на лоні – Пальців сто – не […]...
- Дмитро Павличко – “Я пригорнувсь до тебе…” Я пригорнувсь до тебе Серцем і небесами, Плечима пагорбів рідних І доріг поясами. Я пригорнусь до тебе Мислею і землею, Темнотами чернозему І туманами глею. […]...
- Дмитро Павличко – Чечня Знов Москва розпинає народ, Що повстав за державу свою, Знов закутих в залізо заброд Зустрічає чеченець в бою. Двоголовий орел в два дзьоби П’є чеченську […]...
- Дмитро Павличко – Прометей Смерть із Москви летить, Джохаре, На поклик брата-холуя. Вона як блискавка із хмари; Ти ждав її. Вона твоя. Тепер впади на рідне листя І серце […]...
- Дмитро Павличко – “На цій землі жили ми споконвік…” На цій землі жили ми споконвік, Лише обличчя змінювали трохи. (Так змінює своє русло потік, Але вода клекоче крізь епохи Одна і та ж!) Одна […]...
- Дмитро Загул – Отчизно дорога! Пам’яті Володимира Кобилянського Отчинзно моя дорога, Мріє великої туги! Чи колись моя трудна нога До тебе навернеться вдруге? Чи на скелях, на грудях твоїх, Змучене […]...
- Дмитро Павличко – “Ти спиш, і на твоїм обличчі…” Ти спиш, і на твоїм обличчі Малюється печальний вираз… Яку ж біду, яке нещастя Ти бачиш поглядом заснулим? Можливо, знов перед тобою Палають українські ниви, […]...
- Дмитро Павличко – На могилі Овлура Дудаєва Опівночі Овлур свиснув за рікою. Слово про полк Ігорів Плаче Україна, За Овлуром плаче, Руки до неба простягає, Вбивцю кляне-проклинає, Землю чеченську слізьми поливає, До […]...
- Дмитро Павличко – “Згадав я Чигирин. Моя печале…” VI Згадав я Чигирин. Моя печале, Ти народилась там і там зросла; Ти заглядала, ніби сонце чале, Богданові у вікна. Як бджола, Сідала на розквіття […]...
- Дмитро Павличко – “Чому так важко бути нам собою…” I Чому так важко бути нам собою, Коли нема для духу заборон, Коли його не стиснуто скабою, Коли він сам собі суддя й закон, Коли […]...
- Дмитро Загул – Молодим співцям Сонячні панелі, ранки золоті, – Що ж ви невеселі, друзі молоді? Звідки в вас ті жалі? Звідки той мотив? Вам одкриті далі неймовірних див. Ні […]...
- Дмитро Павличко – “Нема, нема… І раптом: з’ява!…” Нема, нема… І раптом: з’ява! Дівчатко миле, ще дитя, Стоїть і дивиться на мене Із досвітку мого життя. Тієї дівчинки на світі Немає вже, а […]...
- Дмитро Загул – Осінній мотив І знов я стою У пожовклім гаю, Що серцю про старість нагадує, А зісохле і тлінне Листя осіннє Крутиться й падає, Крутиться й падає… В […]...