Борис Грінченко – Та де вона?

Та де вона? Невже її й не мати?
А вітер знов неначе повійнув:
“Гей-гей, воли, не гайтеся орати!” –
Далекий згук за вітром долинув.

Це там орач оре велику ниву
Серед твердих незайманих степів
І заклика на працю неліниву –
Я в тих словах одмову зрозумів.

Так, се вона, відмова на питання!
Зникають геть зневіра та вагання,
Що душу всю вже змучили украй.

Одмова тут – і проста й зрозуміла:
Працюй, борись, аж поки буде сила,
І всіх людей до праці закликай!

1888


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Борис Грінченко – Та де вона? вірш.