Козак умирає, дівчинонька плаче:
“Візьми ж мене в сиру землю з собою, козаче!”
– Ой, коли ж ти справді вірная дівчина,
Буде з тебе на могилі хороша калина.
“Ой, що ж тобі, милий, з того за потіха,
Щоб я мала червоніти серед мого лиха?
Ой, що ж тобі, милий, з того за відрада,
Щоб я мала процвітати, як мені досада?
Чи то ж тобі стане миліш домовина,
Як я буду зеленіти – німа деревина?”
– Як упадуть роси на ранні покоси,
То не в мою домовину, а на твої коси,
Як припече сонце веснянії квіти,
Хай не в’ялить моїх костей, тільки твої віти.
Ой, так не затужить і рідная ненька,
Як ти, моя калинонько, моя жалібненька…
Ой, ще ж над миленьким не зросла й травиця,
Як вже стала калиною мила-жалібниця.
Дивуються люди і малії діти,
Що такої пригодоньки не видали в світі:
“Чия то могила в полі при дорозі,
Що над нею калинонька цвіте на морозі,
Що на тій калині листя кучеряві,
А між цвітом білесеньким ягідки криваві”.
Шуміла калина листом зелененьким:
“Ой, що ж се я німа стою над моїм миленьким?
Поки ніж не крає, дерево не грає.
А хто вріже глибоченько, тому заспіває.
А хто вріже гілку, заграє в сопілку,
То той собі в серце пустить калинову стрілку”.
Схожі вірші:
- Вірш Лесі Українки – Східна мелодія Гори багрянцем кривавим спалахнули, З промiнням сонця захiдним прощаючись, – Так моє серце жалем загорiлося, З милим, коханим моїм розлучаючись. Геть понад морем, над хвилями […]...
- Вірш Лесі Українки – Русалка (Поема в народному стилі) 1 Коло річки, у садочку Маленька хатина, – У хатині чорнобрива Молода дівчина. Щовечора, як зіронька До місяця сходить, Молодая дівчинонька […]...
- Вірш Лесі Українки – Жіночий портрет Ти чесна жінка, ти не продаєш своєї вроди й пестощів за гроші, нещирих поцілунків не даєш за лакомство нещасне, за розкоші. Ти горда жінка, ти […]...
- Вірш Лесі Українки – Одержима (Драматична поема) I Берег понад озером Гадаринським*. Далеко на горизонті ледве мріють човни коло берега і чорніє люд, що хмарою заліг далекий берег. Міріам, “одержима духом”, в […]...
- Вірш Лесі Українки – Забута тінь Суворий Дант, вигнанець флорентійський, Встає із темряви часів середньовічних. Як ті часи, такі й його пісні, Він їх знайшов в містичнім темнім лісі, Серед хаосу […]...
- Вірш Лесі Українки – СОН ЛІТНЬОЇ НОЧІ Посвята М. Ставиському Сон літньої ночі колись мені снився. Коротка та літняя нічка була, І сон був короткий, – він хутко змінився І зник, як […]...
- Вірш Лесі Українки – Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти, Так міцно, щільно, і закрить од світа, Я не боюсь тобі життя одняти, Ти будеш мов руїна, листом […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Калина Калина похилилась вниз, мов ягода росте червоне слово. Весні окриленій молись, карбуй на камні пісню калинову! Та промінь сонця, мов стріла, проколе слово і проріже […]...
- Вірш Лесі Українки – КОЛИСКОВА Місяць яснесенький Промінь тихесенький Кинув до нас. Спи ж ти малесенький, Пізній бо час Любо ти спатимеш, Поки не знатимеш, Що то печаль; Хутко прийматимеш […]...
- Вірш Лесі Українки – Тиша Морська В час гарячий полудневий Виглядаю у вiконце: Ясне небо, ясне море, Яснi хмарки, ясне сонце. Певно, се країна свiтла Та злотистої блакитi, Певно, тут не […]...
- Вірш Лесі Українки – Як дитиною, бувало Як дитиною, бувало, Упаду, собі на лихо, То хоч в серце біль доходив, Я собі вставала тихо. “Що, болить?” – мене питали Але я не […]...
- Вірш Лесі Українки – Забуті слова То вже давно було. Мені сім літ минало, а їй, либонь, минуло двадцять літ. Сиділи ми в садку, там саме зацвітало, і сипався з каштанів […]...
- Вірш Лесі Українки – Де тії струни, де голос потужний Де тії струни, де голос потужний, де теє слово крилате, щоб заспівали про се лихо щастям і горем багате? Щоб понесли все приховане в мурах […]...
- Вірш Лесі Українки – СОNТRА SРЕМ SРЕRО! * Без надії сподіваюсь! (Лат.) Гетьте, думи, ви хмари осінні! То ж тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? […]...
- Вірш Лесі Українки – Нічка тиха і темна була Нічка тиха і темна була. Я стояла, мій друже, з тобою; Я дивилась на тебе з журбою, Нічка тиха і темна була. Вітер сумно зітхав […]...
- Вірш Лесі Українки – Коли дивлюсь глибоко в любі очі I Коли дивлюсь глибоко в любі очі, в душі цвітуть якісь квітки урочі, в душі квітки і зорі золотії, а на устах слова, але не […]...
- Вірш Лесі Українки – Слово, чому ти не твердая криця Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так гостро іскриться? Чом ти не гострий, безжалісний меч, Той, що здійма вражі голови з плеч? […]...
- Лист Лесі Українки до І. Я. Франка (23.10.1893 р.) 11 (23) жовтня 1893 р. Колодяжне 11/X 1893, Колодяжне Високоповажний пане! Дуже я рада, що довідалася з Вашого листа до мами Вашої адреси, а то […]...
- Вірш Лесі Українки – Знов весна, і знов надії Знов весна, і знов надії В серці хворім оживають, Знов мене колишуть мрії, Сни про щастя навівають. Весно красна! Любі мрії! Сни мої щасливі! Я […]...
- Герасим’юк Василь – Якщо колгосп імені Лесі Українки Якщо колгосп імені Лесі Українки платив твоїй матері півтора карбованця на місяць, якщо із твоєї дідівщини брали щороку найбільшу копицю сіна, якщо ти, початкуючий поет, […]...
- Василь Стус – На колимськім морозі калина На колимськім морозі калина зацвітає рудими слізьми. Неосяжна осонцена днина, і собором дзвінким Україна написалась на мурах тюрми. Безгоміння, безлюддя довкола, тільки сонце і простір, […]...
- Вірш Лесі України – Нехай Так, ми раби немає гірших в світі! Феллаги, парії щасливіші від нас. Бо в них і розум, і думки сповиті, А в нас вогонь Тітана […]...
- Вірш Володимира Самійленка – Україні Ти звеш мене, й на голос милий твій З гарячою любов’ю я полину; Поки живуть думки в душі моїй, Про тебе, ненько, думати не кину. […]...
- Вірш Тараса Шевченка – Ми восени таки похожі Ми восени таки похожі Хоч капельку на образ божий, Звичайне, що не всі, а так, Хоч деякі. Крутий байрак, Неначе циган чорний, голий, В діброві […]...
- Маркіян Шашкевич – Поза тихий за Дунай Поза тихий за Дунай, Де мій сокіл пробував, Лети, гадко, в чужий край, Де го туга обгортає. Неси душу там мою, Легкокрилий вітроньку, Руську пісню […]...
- Вірш Тараса Шевченка – Подражаніє 11 псалму Мій боже милий, як то мало Святих людей на світі стало. Один на другого кують Кайдани в серці. А словами, Медоточивими устами Цілуються і часу […]...
- Дмитро Загул – “Ти приходиш до мене щоночі…” Ти приходиш до мене щоночі В ту хвилину, як міцно я сплю, Зазираєш в заплакані очі І шепочеш: не плач… я люблю!.. Я слова твої […]...
- Вірш Тараса Шевченка – У неділеньку та ранесенько У неділеньку та ранесенько, Ще сонечко не зіходило, А я, молоденька, На шлях, на дорогу Невеселая виходила. Я виходила за гай на долину, Щоб не […]...
- Вірш Івана Франка – Твої очі, як те море Твої очі, як те море Супокійне, світляне; Серця мого давнє горе, Мов пилинка, в них тоне. Твої очі, мов криниця Чиста на перловім дні, А […]...
- Вірш Василя Симоненка – Ошукана могила Отут, де сумно опустили віти Стрункі тополі на твердий обліг, В пропахле димом сорок третє літо Він за неправду у бою поліг. Його селянки в […]...
- Вірш Василя Симоненка – “Чорні від страждання мої ночі…” Чорні від страждання мої ночі, Білі від скорботи мої дні Впали у твої свавільні очі, Жадібні, глибокі і чудні. Я тебе не хочу обминути, Я […]...
- Вірш Миколи Руденка – Що ж далі? Що ж далі? Задубіння жил, Подагра, пам’яті судома. Від того, чим ти досі жив, Тобі лишилась тільки втома. Навчись дивитися на світ, Мов він тобі […]...
- Маркіян Шашкевич – Вірна Зашуміла дубровонька, листом зашуміла, Затужила дівчинонька, серцем затужила. Тужить нічку, тужить нічку, тужить і день білий, Бо із війни за три роки не вертає милий. […]...
- Вірш Олександра Олеся – “Невже твої уста-коралі…” Невже твої уста-коралі У моря щастя я знайду?.. Невже твої гадюки-руки Мене, як лози, обів’ють?.. Невже мене чекають знову Зітхання, зустрічи, пісні, Квітки надій в […]...
- Вірш Тараса Шевченка – Заросли шляхи тернами Заросли шляхи тернами На тую країну, Мабуть, я її навіки, Навіки покинув. Мабуть, мені не вернутись Ніколи додому? Мабуть, мені доведеться Читати самому Оці думи? […]...
- Вірш Олександра Олеся – “Душа моя – пустка холодна й німа…” Душа моя – пустка холодна й німа… Нічого в тій пустці самотній нема: То вітер розвіяв, то хвилі зірвали, То, граючись, діти малі розібрали. Душа […]...
- Вірш Василя Симоненка – “Земле рідна! Мозок мій світліє…” Земле рідна! Мозок мій світліє, І душа ніжнішою стає, Як твої сподіванки і мрії У життя вливаються моє. Я живу тобою і для тебе, Вийшов […]...
- Вірш Івана Світличного – Тюрма В тюрмі, за гратами, в неволі Мені приснилася… тюрма. Але не ця. Ні грат нема, Ні варти. І всього доволі. І світ – ідилія сама. […]...
- Броніслав Грищук – Райцентрівський кайф Глухий готель, німа кімната, брусочок сиру на столі, і пляшка, щойно розпочата, і дощик при віконнім склі. Нема з тобою, слава Богу, ні того, хто […]...
- Вірш Івана Франка – Ой ти, дівчино, з горіха зерня Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Чом твої устонька – тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва? Чом […]...