Хоч раз на рік ми можем не бояться –
Діду Морозе, ніс нам холоди!
Ти ж, вовче, не взувайсь у хитрі тихі капці,
І ти, лисице, ти з біноклем не ходи!
Сьогодні ми й собі йдемо, як люди, –
З капустою у Діда пироги!
І лише літо нам оте, яке ще буде,
Щоб ми до нього бігли крізь сніги.
Від ластівок вітальні телеграми
Прийшли із Африки нам, зайцям-русакам.
Вітри ж тим часом білими руками
Нам вуха труть, аж в носі коле нам!
Хоч раз в житті ми можем не бояться,
Не плутать свої заячі сліди!
Ти ж, вовче, не взувайсь в старі у вовчі капці,
І ти, лисице, ти з біноклем не ходи!
1970
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Схожі вірші:
- Микола Вінграновський – Новорічна колискова Сніг приліг на землю, льольо, Притуливсь до тебе я, І гойднулась біля болю Новорічна ніч твоя… Йди додому, старший боле, І малому накажи, Не дивіться […]...
- Микола Вінграновський – Пісня Грім грому, блискіток аркани, І ядра хмар, корогви неба змерклі. Тремтять з відбитими ногами і руками Козацькі черепи під Берестечком в церкві. Тремтять козацькі черепи […]...
- Микола Вінграновський – Щаслива пісня На тепле поле Дивився дощик, І хата в білім сні, Дорога при мені – Все при мені. І тінь крила, І золото весла, І квіти […]...
- Микола Вінграновський – Пісня про життя Заспіваю твоє ім’я, Твоє тихе ім’я вишневе, Де між хмарами обійма Свою ніжну дорогу небо. Де горить під зорею мак І говорить гроза з грозою, […]...
- Микола Вінграновський – Пісня Сіроманця Познайомився з лісом, травою, грозою, І на лапах моїх доцвітає весна. Походив по снігах, понапивався водою, Понаслухав рушниць – їм немає числа. Вийшла з дому […]...
- Микола Вінграновський – Ні жінки, ні хати тієї нема Ні жінки, ні хати тієї нема, Старі лиш валяються капці, Та вітер зі степу несе у лиман Осіннє насіння акацій. Та згорблена стежка в глухій […]...
- Микола Вінграновський – До Золотих воріт До Золотих воріт ти ходиш. Не ходи – Там з неба дощ. В горосі твоє плаття. 1975...
- Микола Вінграновський – Бабунин дощ Бабунин дощ, на клямці цяпота, І стежка в яблуках вже стежкояблуката, З котяри – іскри! З м’яти – чамрота! Пускає бульби на порозі хата… Іде […]...
- Микола Вінграновський – День Перемоги Ярами бурими, гнідими Тумани впали, поповзли, Німотні тіні заходили Сліпого попелу й золи. Який поріг? Нема порога. Де родовід? – не доведу. Цілує тихо Перемога […]...
- Микола Вінграновський – Котик, котик Котик, котик, золотий животик, а хвостик залізний – не ходи нам пізно! Не буди ще з ночі нам медвяні очі, медом, соне, ти очі нам […]...
- Микола Вінграновський – Вві сні наш заєць знову задрімав Вві сні наш заєць знову задрімав. Якби не в сні, то де б йому дрімати? На теплу землю вухонько поклав І серце своє заяче під […]...
- Микола Вінграновський – Марія На базарі рученьки ісклала, В білій хустці, в сірім піджаці, Голову на буханець поклала, Задрімала в хліба на щоці. У чоботях, в темній спідничині, В […]...
- Микола Вінграновський – Гайявата Над лиманом білять синім, Білять білим над лиманом, Над лиманом кукурудза Світлі вуса опустила. І лиманський Гайявата Щось там робить-виробляє, Душить гроно винограду – Зимувати […]...
- Микола Вінграновський – Серпень ліг під кущем смородини Серпень ліг під кущем смородини, Шепотів: дозрівай, будь ласка, – З неї вийшла на берег Кодими З голубими зубами Настка. І сміється Настуня басом Між […]...
- Микола Вінграновський – Голубі сестри людей I На Псло, на Ворсклу, на Сулу, На юні води непочаті Ліг золотий осінній сум, Поліг багрець у тихім святі На Псло, на Ворсклу, на […]...
- Микола Вінграновський – Сидів і довго думав над собою Сидів і довго думав над собою Блакитний вечір вдома навесні, Тим часом як спливалася водою Його зоря на темному веслі. Я не скажу, що я […]...
- Микола Вінграновський – Ще молодесенька Ще молодесенька. Навшпиньках не ходило Її ще серце під вікном любові. І от вона співає “Подоляночку”, Ї, над кульбабами співаючи, літа… Із відрами по березі […]...
- Микола Вінграновський – Вже ночі під листопадом ночують Вже ночі під листопадом ночують, Примерзла опустилася латать, І щуки воду слухають – не чують, І снігурі поміж сніжинами летять. Сміється заєць з морквою за […]...
- Микола Вінграновський – Осяяння В той день були мої найближчі друзі, Вони прийшли до мене на світанні І підняли на зустріч з Рафаелем. Із Мікеланджело, Джорджоне, Тіціаном… П’ятнадцять залів […]...
- Микола Вінграновський – Фуга Сутеніло. Сатаніло. Погляд сходив кров’ю… В скафандрі хмар ішло землею небо. Сутеніло. Бомбами, бомбами, бомбами Бийте свободу в лоб!.. Праворуч кинувсь я, я кинувся ліворуч… […]...
- Сингаївський Микола – Пісня в росах Темно-сиза ожина Гляне гронами з гаю. Тут моя Батьківщина, Сонце отчого краю. Ген привітна домівка, Що мене колисала, Та ромашка-журливка, Що на луг виглядала. Що […]...
- Микола Хвильовий – Пісня з тракту Битий шлях. Життя. Тюпали верхів’я …тюпали, потюпали – далі. Похнюпливі коні поштові, пісок і батіг в колесо …Чи то – передок, чи то – човен, […]...
- Микола Хвильовий – Народна пісня Ой зацвіла папороть, зацвіла на Купала в темряву між дерев. А у лісі реготом лісовик прокидає шелести і жахи. Ой як хочеться, хочеться взяти скарб […]...
- Микола Вінграновський – Український прелюд Останній міст проплив у далині, Колеса змащені росою голубою – І Київ на Богдановім коні Пливе навстріч дніпровою водою… Вже серце під колесами петля!.. Упало […]...
- Микола Вінграновський – Триптих 1 Тут все говорить із прадавніх пір, Тут вічність диха тихо серед гір. Це не легенда лине давниною І не мара злітає із пітьми… Човни […]...
- Микола Вінграновський – Не чіпай наші сиві минулі тривоги! Не чіпай наші сиві минулі тривоги! Ми далеко тепер від інтриг і халеп! Мені сяють – твій ніс, твої плечі і ноги, І ворушиться вгрітий […]...
- Микола Вінграновський – Вінок на березі юності 1 Твій берег я пройшов, моя ріка!.. Вже згадки дихають в обличчя, наче коні… Вони біжать, ночами-днями повні. Мені легка хода їх і важка… Далекі […]...
- Микола Вінграновський – Вогненна людина Не в кам’яній, не в дерев’яній ері – Зустрілися ми в атомній добі, В жахких реакціях негаснучих матерій, У плоті вогненній з’являюся тобі. Я – […]...
- Микола Вінграновський – Золоті ворота 1 Підіймаються грози на тлі вечорів, У тих грозах серця позливались з громами. Блискотять паровози в очах матерів, Рвуться сльози на крила, узяті вітрами, І […]...
- Леся Українка – Лісова пісня (Дія третя) Хмарна, вітряна осіння ніч. Останній жовтий відблиск місяця гасне в хаосі голого верховіття. Стогнуть пугачі, регочуть сови, уїдливо хававкають пущики. Раптом все покривається протяглим сумним […]...
- Микола Вінграновський – Піч Зірок запізнілі курчата Розбіжаться від мене в ніч – Вибігай за село стрічати, Моя посивіла піч! Приголублю твою затулу, І під струнами рогози У кімнату […]...
- Микола Вінграновський – Сон Вночі, під ранок, у гнізді У комишах при мамі Проснулось каченя собі І глянуло в тумані На срібне мамине перо, На срібне небо повне… Перевернулось […]...
- Микола Вінграновський – Мак і кіт Та ще змалечку-змалку, З-за маленьких часів Біля білого ранку Мак червоний розцвів. Чорні вуса котячі У старого кота. Чорні вуса ледачі Кіт наставив і став. […]...
- Микола Вінграновський – Прадід Заколисує вітер ліс, Його душу наповнює снами. А над нами – Чумацький Віз, Без волів і коліс над нами. У тім Возі мій прадід спить: […]...
- Микола Вінграновський – Оксані І Оксану, мою зорю, Мою добру долю… Т. Шевченко В ніч кам’яну, коли темно воді і дорозі, Коли темно траві і нічого не видно мені, […]...
- Микола Вінграновський – Людина і ніч Усе роздягнено, і все напоготові. Ніч повертає голову: пора! Гармата – бух! І горобці – ура! Розквітли океани малинові. Півлюдства дивиться півлюдству в темні очі. […]...
- Микола Вінграновський – Прелюд № 13 За віком вік – до Курської дуги. Від пірамід – до атомної згуби. Завіса! Все, товариші боги! Мені не смішно. В мене змерзли губи. Комедія […]...
- Микола Вінграновський – До себе Не дивись у сніги на дорогу оту, Не дивися на заячий слід у сльоту, Не дивись на крило, не дивись на стебло, Не дивися на […]...
- Микола Вінграновський – Синє Червоні ружі синьою водою В саду учителя я поливав. Тремтіли мушки чорні наді мною, Благеньку хмару вітер колисав. На вікна вився виноград зелений, Немов землі […]...
- Микола Вінграновський – Мерані З Ніколоза Бараташвілі Без дороги-сліду мчить мене Мерані. Сивий ворон карка в чорному тумані. Мчи ж мене, Мерані, в чорному тумані, Сині мої думи ворону […]...