Так, вона залізна, наше слово – криця,
Гучнодзвонна мідь.
Над життя і згубу у космічнім віці
Вічністю бринить.
Та коли покличе й блискавкою блисне
В сяйві корогов,
Пам’ятайте серцем: наша мова – пісня,
І в словах – любов.
1968
Схожі вірші:
- Леонід Кисельов – Вона приходила щоранку Вона приходила щоранку, І нам спочатку говорили, Що то звичайна баба-бранка І поспіша до породіллі. Вона приходила щоранку, І ми спочатку уявляли, Що то була […]...
- Леонід Кисельов – Не дайте, щоб заснула край коня Ой впилася, моя матінко, від ножа, А заснула, моя матінко, край коня. Пісня Не дайте, щоб заснула край коня, То наша мати. Іншої не буде. […]...
- Леонід Кисельов – Згадаєш їжака, що я приніс Згадаєш їжака, що я приніс, І як вночі він бігав по кімнаті. А вже роки убогі і багаті, Як сніг січневий, промайнуть навкіс. Забудь ім’я, […]...
- Леонід Кисельов – Смерть ланкової Вмирає жінка. Голова її горда Вже осипається зимнім цвітом. Ще й коса золота, як той гострий орден, Що понесуть за нею на цвинтар. Вже безносу […]...
- Леонід Кисельов – Ніч у Кракові Хмари повстяні, немов кирея, На дахи лягли, на димарі. Ніч, і дощ, і вулиця – над нею В далечінь простують ліхтарі. Ніч страшна, як перша […]...
- Леонід Кисельов – Дударик Коли б тобі горенько та печаль, То ти б вийшов на вулицю та й кричав. Пісня. Голосять баби на згарищах, На труну сльозами ллють. А […]...
- Леонід Кисельов – Земля така гаряча А я тому журавлю Києм ноги переб’ю, переб’ю. Пісня. Земля така гаряча, Така руда земля. Маленький хлопчик плаче: Не бийте журавля! Притне його до себе […]...
- Леонід Кисельов – Катерина Доки буде жити Україна В теплім хлібі, в барвних снах дітей – Йтиме білим полем Катерина З немовлям, притнутим до грудей. Освятивши невимовним болем Все […]...
- Леонід Кисельов – Панове Панове, в мене маленьке прохання. Тобто це велике прохання, Маленьке ж у тому розумінні, Що неважко виконати його. Отже, в мене маленьке прохання: Я прошу […]...
- Борис Грінченко – Та де вона? Та де вона? Невже її й не мати? А вітер знов неначе повійнув: “Гей-гей, воли, не гайтеся орати!” – Далекий згук за вітром долинув. Це […]...
- Борис Грінченко – Вона! Вона! Вона! Вона! Я бачу – між кущами Рукав уже з сорочки забілів; Ще мить одна – тремтячими руками Я стан її дівочий обхопив. Ще мить […]...
- Микола Вінграновський – Вона була задумлива, як сад Вона була задумлива, як сад. Вона була темнава, ніби сад. Вона була схвильована, мов сад. Вона була, мов сад і мов не сад. Вона була […]...
- Калинець Ігор – Коли вона спала Коли вона спала я вибудував для неї терем приносив їй страви коли вона спала Звикла до несподіванок як до сходу сонця Вірила в чари крила […]...
- Леонід Кисельов – Додому Шкода Москви. Вже наче відійшов Від сподівань і пристрастей Арбату І паху бурштинової гербати У мареві тих марень, тих розмов. Додому час. До міста всіх […]...
- Леонід Кисельов – Заспівайте Заспівайте, сестро, заспівайте Про своє кохання безталанне, Бо в піснях кохання нещасливе – Нащо і співать, як не журна? В хаті тепло, а на дворі […]...
- Леонід Кисельов – Осінь Така золота, що нема зупину. Така буйна – нема вороття. В останніх коників, що завтра загинуть. Вчуся ставленню до життя. 1968...
- Леонід Кисельов – Цигарочка Закурю ото цигарочку Болгарського тютюну. А сини мої, шинкарочко, Загинули у війну. То налляй мені ще чарочку Угорського вина. А сини мої, шинкарочко, Загинули. Нема. […]...
- Леонід Кисельов – Вандея Хай Париж вигукує ідеї, Хай п’яніє від повстанчих мас – Вже селянська лагідна Вандея Ніж гострить і вдарить в слушний час. Ой, дарма кричать вони […]...
- Вірш Василя Симоненка – Вона прийшла Вона прийшла непрохана й неждана, І я її зустріти не зумів. Вона до мене випливла з туману Моїх юнацьких несміливих снів. Вона прийшла, заквітчана і […]...
- Леонід Кисельов – Мій щур такий любесенький Мій щур такий любесенький, Любесенький, дурнесенький, Співає у норі. Ніякої мелодії, Лише коти-добродії Біжать на те “крі-крі”. 1967...
- Леонід Кисельов – Тато оповідають Я в село приїхав дурний. Бригадир загадає копать траншеї. а ввечері поперек ниє страшенно. чвалиш додому вже сам не свій. А мій господар тягне з […]...
- Леонід Кисельов – Як у нашому селі Як у нашому селі Кращі в світі ковалі. Що майстри вже, то майстри: Ремонтують трактори, Лагодять поїльні, А ще на дозвіллі Івану Безрукому Викували залізну […]...
- Леонід Кисельов – Похорон Офелії Вулиця довга, немов життя моє. Ридання оркестру і рип чобіт. Попереду цвинтар хрести заламує, Обабіч городи, паркани, дріт. Зима, і вулиця снігом всипана, Провулки чорні […]...
- Леонід Кисельов – Не йму віри політикам Не йму віри політикам, Ані тим, що підтримують існуючі суспільні лади, Ані тим, що базікають про нові І нишком колючий дріт припасають Для своїх кібернетичних […]...
- Леонід Кисельов – Ти полинеш сиза Ти полинеш сиза, наче птах. Твій полинний присмак вабить серце. Ти по липню вибіжиш у серпень, мов по линві, бгаючи мій страх. Питиму розлуку, як […]...
- Леонід Кисельов – І мати молода, і сонце юне І мати молода, і сонце юне, І в неї на колінах немовля. В прозорому повітрі, наче струни, Гудіння оксамитного джмеля. Прислухаюсь – співає колискову, Не […]...
- Леонід Кисельов – Тільки двічі живемо Тільки двічі живемо. Раз – у світі білім-білім. Тож сумуємо і квилим, Як до іншого йдемо. А тоді ще в другий раз, В світі чорнім […]...
- Леонід Кисельов – В зорянім серпневім павутинні В зорянім серпневім павутинні Нап’яли блискуче полотно. Просто неба, у дворі правління Леніна показує кіно. Чорно-білий фільм, але багряні Юрми, революція і рік. І до […]...
- Леонід Кисельов – Він був як полум’я. Його рядки Він був як полум’я. Його рядки – Дзвінкі і небезпечні, наче криця, Переживуть і жито, і пшеницю, І хліб, і сіль, і війни, і віки. […]...
- Леонід Кисельов – Відлине день без’язикий Відлине день без’язикий І чути в тиші нічній: Люди, дерева, ріки Тужно кричать: “Не бий!”. Затулити вуха. Заплющити очі. А втім не варто, бо я […]...
- Леонід Кисельов – В камені, в дереві, на папері В камені, в дереві, на папері, У бронзі, в мармурі, в небутті… А вже на крицевій небесній сфері Літавці карбують його путі. На ритинах, на […]...
- Леонід Кисельов – Я ніхто для тебе, як Улліс Я ніхто для тебе, як Улліс – Пам’ятаєш – в давнім грецькім міті, Шерхлими вустами непомітно До її волосся доторкнись. Я ніхто для тебе. І […]...
- Леонід Кисельов – Стати б хоч на менти лічені Стати б хоч на менти лічені Характерником мені – Подарую кожній дівчині Лицаря на коні. А тоді ще дати мусив би, Щоб раділи всі живі, […]...
- Леонід Кисельов – З листа Джонатана Яреми Свіфта Я не хочу лежати в цій рабській землі, Радше спатиму в лондонській твані! Чи ж повірю, що тут, в світанковій імлі, Не розтане мій подих […]...
- Леонід Кисельов – Завтра буде світ такий, як завше Завтра буде світ такий, як завше, – Білий, жовтий, трохи вороний. І зависне небо. наче зашморг. Як і має бути восени. Сон, мов смерть, настигне […]...
- Семенко Михайль – Вона Вона мене оболесила, вона мене занадсонила – Мені ж здавалось, що підійме мене до вершин! Ах, невже вона навіки серце моє розореолила! Ах, невже, невже […]...
- Леонід Кисельов – На терасах дерев тільки вітер, вітер, вітер На терасах дерев тільки вітер, вітер, вітер У прозорих пазурах листя дере. Чорнопері круки, як химернії квіти, На терасах дерев, На терезах дерев. На терезах […]...
- Леонід Кисельов – Рано ще, рано Рано ще, рано. Ще і мати не вставали І до мене не гукали: Вставай, сину! Ще і батько не вставали І до мене не гукали: […]...
- Борис Грінченко – Вона співа Вона співа – і серця поривання У згуки ті вона перелива, Горять огнем безмірного кохання Її пісень пекучії слова. Вона співа – і очі молодії […]...
- Герасим’юк Василь – Вона не знає: живий він чи ні! Вона не знає: живий він чи ні! Одного разу вже таке було, але в сорок сьомому прийшов лист, і тоді вона дізналася, де він і […]...