Дмитро Павличко – “Море з моря ткалось гладко…”

Схожі вірші:

1. Дмитро Павличко – “Вночі ти входила в море…” Вночі ти входила в море – Під місяця оком вовчим, І море ставало деревом, А ти – забороненим овочем. Я хвилю твою колихливу До себе […]...
2. Дмитро Павличко – “Ти виходила з моря гола…” Ти виходила з моря гола, Нікого ж не було надовкола, Тільки явір стояв на скелі, І дивився, немов Ботічеллі, На лона твойого диво, Що його […]...
3. Дмитро Павличко – “Посеред ночі дощ пішов…” Посеред ночі дощ пішов, Зашелестів, як збіжжя, в полі. Ми вийшли під його покров З-під явора чи з-під тополі. Він увільнив нас від одеж – […]...
4. Семенко Михайль – Море Я сьогодні був коло моря Купався й почуваю що прохолонув. От не хватало ще горя – А чому ж здорові Цехмистрюк і Рибаков? Година була […]...
5. Дмитро Павличко – “У дверях на летовищі стояла…” У дверях на летовищі стояла, Перевіряла авіаквитки, Аеродинамічні ноги мала, Литки в польоті, наче літаки. Вони летіли під спідничку – вгору, Поблискуючи золотом панчіх, Вогнем […]...
6. Дмитро Павличко – “Твоя краса, як усміх сатани…” Твоя краса, як усміх сатани, Що богові показує в пустелі Майбутнього картини невеселі, Печальний дим над струпами війни. Але не відвертайся, а вжахни Мій дух, […]...
7. Дмитро Павличко – “Дівочих непорочних ліній…” Дівочих непорочних ліній Довершеність – літак і лук. Вона прийшла у день осінній, Вся повна чародійних мук. На грудях, на стрункому лоні Одежу тихо розпина. […]...
8. Яновський Юрій – Романтика моря І Над морем летіла хмара, І крапля упала в море… О море, простий товариші Ой крапля, яка ти скора! Засмаглі твої плечі, Аж колють – […]...
9. Дмитро Павличко – “При стрічі мене поклич…” При стрічі мене поклич, Посміхнися бодай. Або відвернись і, як ніч, Голосно заридай. Так, щоб тремтіли зірки, Плачучи в небесах. Так, щоб носив я віки […]...
10. Богдан Лепкий – Чого ж ти, море, та розхиталося Чого ж ти, море, та розхиталося, Мов колиска новенька, Чого ж ти, серце, та розридалося, Мов дитина маленька? Як тяжко море та уговорити, Щоб більше […]...
11. Дмитро Павличко – “Як би я знав, де ти живеш…” Як би я знав, де ти живеш, Дивився б крізь вікно знадвору, Як ти виходиш із одеж, І входиш в мрію снів прозору. Я там […]...
12. Володимир Сосюра – Люблю я море в шумний час прибою Люблю я море в шумний час прибою, коли воно за валом вал жене. Але ще дужче в чарах супокою люблю я море мрійне і ясне. […]...
13. Дмитро Загул – “Співи мої легкокрилі…” Співи мої легкорилі, Воркотливі голуб’ята, Вас родила в тужні хвилі Доля-мачуха проклята. Невеселі мої пісні, Діти смутку та й недолі, Тихим вітром понесіться І розсійтеся […]...
14. Дмитро Павличко – “Боже, яка ти в цілунку глибока…” Боже, яка ти в цілунку глибока, Наче безодня в тремтячій сльозі Із всевидющого божого ока! Боже, яка ти в торканні спрагненна, Наче пустеля, що мріє […]...
15. Дмитро Павличко – Співчуття Де ви, грузини, де ж ви, дагестанці? Чечня розп’ята вже; прийдіть вночі Поглянути, бо скоро (завтра вранці) І вас розпнуть на крицянім мечі. Вгородять довгі […]...
16. Дмитро Павличко – “Це неправда, що ми помрем!…” Це неправда, що ми помрем! Ти – земля, а я – твій сівач. Плуг іде – під його тягарем Ти возрадуйся і не плач. Сокруши […]...
17. Дмитро Павличко – “Візьми мене, як арфу, поміж ноги…” Візьми мене, як арфу, поміж ноги, І грай, і грай, та струни не порви, Бо я прийшов з далекої дороги, Подібний до згорілої трави. Моя […]...
18. Дмитро Павличко – “Щось у мені тремтить…” Щось у мені тремтить, Як зимове повітря. Несхопне, наче мить, Студене, наче вістря. То я тобою вщерть Наповнив душу, мила, Ти ж думала про смерть, […]...
19. Дмитро Павличко – “Я відчуваю над твоїм чолом…” Я відчуваю над твоїм чолом Прозорої матерії наявність, Я знаю, то незримий ореол Показує, що ти – осердя світла. Ти – світлоносиця, а я – […]...
20. Дмитро Павличко – “Та мить, яка надходить після болю…” Та мить, яка надходить після болю, Тобою завданого, – ніжна мить… Я все стерплю, я все тобі дозволю – Не бійсь боляче серце надломить. Надламане, […]...
21. Дмитро Павличко – “Все не те, коли нема любові…” Все не те, коли нема любові. Почуття й слова – тріски дубові, Дні – болящі, немічні старці, Магістралі – темні манівці, Яблуневий цвіт – зола […]...
22. Дмитро Павличко – “Твоя протилежність – пісок…” Твоя протилежність – пісок, Пустиня безплідна й сумна. Ти народжуєш колосок, Наче нива, з мого зерна. Ти плекаєш його сама, Ти даєш йому мови дар, […]...
23. Дмитро Павличко – “Ти, мов яблуко з галузки…” Ти, мов яблуко з галузки, Впала в трави молоді. Я звільнив тебе від блузки, Клавши руку на груді. Я звільнив тебе від льолі І від […]...
24. Дмитро Павличко – Бранка Бідна Європо, на небо поглянь – В небі розсипалась кров, наче грань; Битва за волю відбилась вгорі; Зорі ридають, немов матері. Тяжко висить над тобою […]...
25. Вірш Івана Франка – Твої очі, як те море Твої очі, як те море Супокійне, світляне; Серця мого давнє горе, Мов пилинка, в них тоне. Твої очі, мов криниця Чиста на перловім дні, А […]...
26. Дмитро Павличко – “Мріє, наче сніг здалека…” Мріє, наче сніг здалека, Ночі літньої блакить. З ватри голуба смерека Виростає і шумить. На пахучім сріблі сіна Чарка любощів терпка. Дико блиснули коліна, Як […]...
27. Дмитро Павличко – “Ти пахнеш, як листя весняне…” Ти пахнеш, як листя весняне, Як дитинство моє полотняне, Як тепла малинова стежка, Як мамина срібна сережка. Ти пахнеш, як пломінь живиці, Як біленький дзвінок […]...
28. Дмитро Павличко – “Ти – як дощ. А я – мов явір…” Ти – як дощ. А я – мов явір. Хочу листям тебе зловить. Але в кроні, як сни в уяві, Крапелини твої – лиш мить. […]...
29. Дмитро Павличко – “Не бійся сивини моєї…” Не бійся сивини моєї – Вона тебе не забруднить – Ця біла, наче цвіт лілеї, Ця, наче небо, синя нить. В ній голова моя зігріта, […]...
30. Дмитро Павличко – “Ми вбогими були й жили в печалі…” V Ми вбогими були й жили в печалі, Все заборонено рабам, та все ж, Мов благодать, в бібліотечній залі Свободу для ума свого знайдеш; Оті […]...
31. Леся Українка – “Вже сонечко в море сіда…” Вже сонечко в море сіда; У тихому морі темніє; Прозора, глибока вода, Немов оксамит, зеленіє. На хвилях зелених тремтять Червонії іскри блискучі І ясним огнем […]...
32. Дмитро Павличко – Син Там, де Лаври золота кантата Височіє в гомоні століть, Мати Невідомого солдата На могилі, наче тінь, стоїть. Б’є вогонь з-під сивого граніту, Полум’я кипить, мов […]...
33. Дмитро Павличко – “Горить суницями поляна…” Горить суницями поляна, Як запаска. Гуде бджола І так літає, наче п’яна Від запахущості й тепла. Сховавшись у гілля зелене, Чекаю на своє дівча. Воно […]...
34. Василь Стус – Море – чорна грудка печалі Море – чорна грудка печалі, душа Мефістофеля наодинці. Терпне рояль під пальчиками дівочими, і в воду падає з кручі земля. Шерхлі трави вологі пасажі ловлять, […]...
35. Павло Глазовий – Мрія про море У Мартина жінка гарна ще й молодша вдвічі. Раз вона йому сказала, дивлячись у вічі І поклавши кучеряву на плече голівку: – Купи мені, Мартиночку, […]...
36. Дмитро Павличко – “Ти спиш, і на твоїм обличчі…” Ти спиш, і на твоїм обличчі Малюється печальний вираз… Яку ж біду, яке нещастя Ти бачиш поглядом заснулим? Можливо, знов перед тобою Палають українські ниви, […]...
37. Дмитро Павличко – “Коли до тебе прилечу…” Коли до тебе прилечу, Засяє в сонці все навкруг, Як після теплого дощу В росі важкій зелений луг. Ти руку покладеш мені На очі, сповнені […]...
38. Дмитро Павличко – “Сонце намальоване циноброю…” Сонце намальоване циноброю, На вітрилах вечора пливло. В золотій спечаленості обрію Ти світилась, як небесне тло. За зорею рідною й далекою Ти тужила на моїм […]...
39. Микола Руденко – Голос моря Голос моря – звукове явище над поверхнею моря. Люди­на голосу моря не чує. Мож­ливо, його чують деякі мор­ські тварини. УРЕ Вставало море стоголово, Кипіли білі […]...
40. Дмитро Павличко – “Буває така розмова…” Буває така розмова, Що ув’язнює, наче кліть. Темрява розумова, Як бескид, міцна стоїть. Буває таке мовчання Несподіване і страшне, Що тільки вибух ридання Від смерті […]...