Біжить під зливою лошиця,
Крізь темні хащі – напролом;
Дощ прогинається, ятриться
Крильми над золотим хребтом.
Вона, мов блискавка червона,
Летить крізь памороку віт.
Вода звисає, як попона,
І б’ється об тугий живіт.
Гуркочуть брили грому в скалах,
Мов неба колеться горіх;
Полум’яніє гриви спалах
Над сполохом очей і ніг.
Вона стрясає дотик тучі,
Води, що в пахи затекла;
А як же їй знести палючі,
Нещадні лоскоти сідла?!
Як винести залізну ласку
Вудил, що розпинають рот,
Слухняності й вуздечки маску
І світ у шорах, наче грот?!
Як може покоритись потім
Душа бентежна і нага
Колючим шпорам, і чоботям,
І блискавиці батога?!
Це я питаюсь – і за спину
Ховаю мокрі ремінці.
А цукру білу каменину
Несу в простягнутій руці.
Ні, відступитися не змога,
А лиш благати: “На, візьми!”
Вона ж моя, ця тонконога
Кониця з білими крильми!
Схожі вірші:
- Дмитро Павличко – “Спадала вниз оголена вода…” Спадала вниз оголена вода Просяяна, весела, молода, Як дівчина, що вибігла з ріки: Ряхтіли в сонці стегна і литки, Сміялась проть прозора і нага, Біліла […]...
- Дмитро Павличко – “Не знаю, хто мене зробив орлом…” Не знаю, хто мене зробив орлом, Хто кігті дав і дзьоб тяжкий, мов лом, Хто наказав летіти в темну хлань, В безодню, повну стогону й […]...
- Дмитро Павличко – “Біла черешня в небі…” Біла черешня в небі Над селом проплива, Ніби заснулий лебідь, Під крилом – голова. Дівчина жде на мене, Де бринять ячмені, Веселим брилем ромену Махає […]...
- Дмитро Павличко – “Якби могла прийти до мене цеї миті…” Якби могла прийти до мене цеї миті Та дівчинка моя, що в сяєві блакиті Приходила колись, весела, як струмок, І вся вливалася в ріку моїх […]...
- Дмитро Павличко – “Я – зернятко, а ти – зоря осіння…” Я – зернятко, а ти – зоря осіння, Навіки в полі поєднались ми. Виношу з глибини, з важкої тьми Твоє сіяння в промені насіння. Велиш […]...
- Микола Вінграновський – Вже небо не біжить Вже небо не біжить тим синьо-білим бігом В своєму зорехмарному ряду. Завіяло, заговорило снігом У полі. попіл салом і в салу. Погасло небо, і землі […]...
- Дмитро Павличко – “Як почну сповідатися…” Як почну сповідатися На руки твої єдвабні, Не матимеш з того радості, Легкої, мов пух кульбаби. Буде важко тобі дослухати, Дочекатись нової години: Слова мої, […]...
- Дмитро Павличко – “Я пригорнувсь до тебе…” Я пригорнувсь до тебе Серцем і небесами, Плечима пагорбів рідних І доріг поясами. Я пригорнусь до тебе Мислею і землею, Темнотами чернозему І туманами глею. […]...
- Микола Хвильовий – Блакитний мед Блакитний мед до уст прилип, душа – метелик колекційний, приколена натхненням до небес. Антени… ах! цікаво… ах! Блукав і там над містом місяць і до […]...
- Дмитро Павличко – “На цій землі жили ми споконвік…” На цій землі жили ми споконвік, Лише обличчя змінювали трохи. (Так змінює своє русло потік, Але вода клекоче крізь епохи Одна і та ж!) Одна […]...
- Дмитро Павличко – “Я буду витрачати…” Я буду витрачати Здоров’я і талант, Я буду все втрачати За твій маленький грант – За скинуту запаску, Що я за нею чах, За ледь […]...
- Дмитро Павличко – “Дзвенить у зорах небо чисте…” Дзвенить у зорах небо чисте, Палає синім льодом шлях. Неначе дерево безлисте, Стоїть моя душа в полях. Як надійшла щаслива доля, Збудила весняну снагу, Моя […]...
- Дмитро Павличко – “Обніми мене руками…” Обніми мене руками, Пригорни мене крильми, Вкрий цілунками-листками, У свій сон мене візьми. Спи спокійно до світання, Не тривожся, не будись, Щоб тривало в сні […]...
- Дмитро Павличко – “Ти, мов яблуко з галузки…” Ти, мов яблуко з галузки, Впала в трави молоді. Я звільнив тебе від блузки, Клавши руку на груді. Я звільнив тебе від льолі І від […]...
- Дмитро Павличко – “Відходив поїзд. У вікні…” Відходив поїзд. У вікні Махала дівчинка рукою І плакала. Нащо мені Її сльози й несупокою – Я ж з іншою прощався там, Я проводжав дівча […]...
- Дмитро Павличко – “Так гарно ти снилась мені…” Так гарно ти снилась мені: Не руки, не очі, лиш голос, Лиш голос, як день у вікні, Як вітру знадлива голість. Наче в блакиті зоря, […]...
- Дмитро Павличко – “Не пригадуй, що було! Не треба…” Не пригадуй, що було! Не треба Дотикатись до заглухлих ран. Вже душа не б’ється в креші неба, Як розбитий громом океан. Благодать зійшла на темні […]...
- Дмитро Павличко – Збуди Немає правди на землі й не буде, Допоки не зійде Чечня з хреста, Допоки Ти в її пробиті груди, Всевишній Боже, не вкладеш перста, Не […]...
- Дмитро Павличко – Прометей Смерть із Москви летить, Джохаре, На поклик брата-холуя. Вона як блискавка із хмари; Ти ждав її. Вона твоя. Тепер впади на рідне листя І серце […]...
- Дмитро Павличко – “Ми цілувались на морозі…” Ми цілувались на морозі У різдвяну блакитну ніч. До сіна в польовому стозі Ішла сарна з гірських узбіч. Ішла високонога, чала, Із карим поглядом сарна. […]...
- Дмитро Павличко – “Згадав я Чигирин. Моя печале…” VI Згадав я Чигирин. Моя печале, Ти народилась там і там зросла; Ти заглядала, ніби сонце чале, Богданові у вікна. Як бджола, Сідала на розквіття […]...
- Дмитро Павличко – Імперія З домовини встає упириця, Вовча паща на людськім єстві, Гострі зуби і кігті, мов криця, Очі – темні дірки в голові. З домовини підводиться постать […]...
- Дмитро Павличко – “Мжичка тремтить, як мембрана…” Мжичка тремтить, як мембрана, Золотом міниться мла. Сонце осіннього рана Дівчина привела. Привела мені, як дитину, Як русявеньке хлоп’я. Будем справляти гостину – Дівчина, сонце […]...
- Дмитро Павличко – “Твоя душа звіздаста і смаглява…” Твоя душа звіздаста і смаглява, Як ніч, що світер віхоли зняла. Твоє волосся пахне, як отава З-під скатерті різдвяного стола. В моє житло ти з […]...
- Дмитро Павличко – “Між нами завжди той повинен бути…” Між нами завжди той повинен бути, Хто навидить тебе чи навпаки… Він з нами п’є і крадькома в чарки Нам підливає доброї отрути. Від неї […]...
- Дмитро Павличко – “Зачах, згорів я до основ…” Зачах, згорів я до основ, Та знов іде хвилина дива, Коли підкріплюється знов Душа голодна і жаждива. Це ти даєш мені життя, Це ти від […]...
- Дмитро Павличко – “Це неправда, що ми помрем!…” Це неправда, що ми помрем! Ти – земля, а я – твій сівач. Плуг іде – під його тягарем Ти возрадуйся і не плач. Сокруши […]...
- Дмитро Павличко – “Найліпше любитись в надрання…” Найліпше любитись в надрання, Як никне нічна каламуть, Як сон переходить в кохання, І крила на плечах ростуть. Як я до грудей твоїх злину, Торкнувшись […]...
- Дмитро Павличко – “Коли до тебе прилечу…” Коли до тебе прилечу, Засяє в сонці все навкруг, Як після теплого дощу В росі важкій зелений луг. Ти руку покладеш мені На очі, сповнені […]...
- Дмитро Павличко – “Ми вбогими були й жили в печалі…” V Ми вбогими були й жили в печалі, Все заборонено рабам, та все ж, Мов благодать, в бібліотечній залі Свободу для ума свого знайдеш; Оті […]...
- Дмитро Павличко – “Як би я знав, де ти живеш…” Як би я знав, де ти живеш, Дивився б крізь вікно знадвору, Як ти виходиш із одеж, І входиш в мрію снів прозору. Я там […]...
- Дмитро Павличко – “Нема, нема… І раптом: з’ява!…” Нема, нема… І раптом: з’ява! Дівчатко миле, ще дитя, Стоїть і дивиться на мене Із досвітку мого життя. Тієї дівчинки на світі Немає вже, а […]...
- Дмитро Павличко – Бранка Бідна Європо, на небо поглянь – В небі розсипалась кров, наче грань; Битва за волю відбилась вгорі; Зорі ридають, немов матері. Тяжко висить над тобою […]...
- Дмитро Павличко – “Дівчино моя мила…” Дівчино моя мила, Ти блискавкою брови Сонце мені затьмила. Глянь, чаклування дівчаче, – Шукає поводиря Серце моє незряче. Може, на переходах Ти руку йому даси, […]...
- Дмитро Павличко – “Дівочих непорочних ліній…” Дівочих непорочних ліній Довершеність – літак і лук. Вона прийшла у день осінній, Вся повна чародійних мук. На грудях, на стрункому лоні Одежу тихо розпина. […]...
- Дмитро Павличко – “Надходить золота хвилина…” Надходить золота хвилина, Як шелестить в руках мені Твоя одежа – шумелина На вже достиглім качані. Моя рука вже затремтіла, Бо мріяла вона давно Пучкам […]...
- Дмитро Павличко – “А що в Москві? Панують знову білі…” II А що в Москві? Панують знову білі, Об’єднані з червоними тайком, Бо їх державницькі, найвищі цілі Утверджував насправді лиш обком; Найкращий імператор Джугашвілі Умивсь […]...
- Дмитро Павличко – Вулиця Джохара Дудаєва у Львові Зайди в цю вуличку, зайди І поклонися низько. Це так далеко від біди, Та ні – це дуже близько. Не чути гуркоту гармат, Що б’ють […]...
- Дмитро Павличко – “Ніч була ясна, я стежками біг…” Ніч була ясна, я стежками біг. Стопи опікав кам’яний моріг. Линула зоря на круті плаї, Як метелика, я впіймав її. Під вікном твоїм я відкрив […]...
- Дмитро Павличко – “Між персами твоїми – жолобок…” Між персами твоїми – жолобок, Задолина життя і пропадання, Туди, немов нитки в один клубок, Збігаються мої думки й жадання. Там погляд мій свої стежки […]...