Юрій Тарнавський – Антиукраїна

На поверхні хортиць, запалі, як щоки,
виходять ті, що залишилися з запорожців,
одягнені в модерні шаровари піжам
і з мовою, знищеною Рязанню, як хемікалією.

Деякі стараються закрити свою совість

Вишивками, які до цього замалі,

Інші прикривають її бандурами, як наготу

Фіговими листками,

І всі, говорячи, вживають то тут, то там слова

“борщ” і “вареники”,

Ніби вірячи в забобон, що вони магічні.

Країно дач дядьків Томів,
де багато нагоди для шлунків робити карієри,
як при зіткненню антиречовини з речовиною,
відбудеться страшний вибух, коли ти стрінешся

З Україною!

13.02.1970



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Юрій Тарнавський – Антиукраїна вірш.