Євген Маланюк – Зловісне

Знов захід буряний. Недобрий.
Знов пророкує кров’ю літер,
Що ми загинем, яко обри,
Щo буде степ, руїна й вітер,

Що почорніє світ сей білий,
Що все живе пожруть пожежі,
Що тільки віщий свист Сібілли
Лунатиме в сліпім безмежжі.

Сузір’ям скаже Бог вознести
У мертвім небі пентограмму,
Й новий про це напише Нестор
В самотній катакомбі храму.

1924



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (4 votes, average: 4,25 out of 5)
Євген Маланюк – Зловісне вірш.