Євген Маланюк – Д. Донцову

Крик Ксенофонтових фаланг
На подих простору і солі –
І ось реве бурунний лан
Рабом вітрила і бусолі.

І розгортається безкрай,
І ширше – сапфірове коло.
Грай, вітре, перемогу! Грай,
Як пристрасть простір поборола,

Як обрії перемогла,
І сказ стихій – в руках побіди.
Ген майорить бузкова мла –
За нею сплять скарби Тавріди.

23.02.1935



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Євген Маланюк – Д. Донцову вірш.