Володимир Сосюра – Облітають квіти, обриває вітер

Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні в синій тишині.
По садах пустинних їде гордовито
осінь жовтокоса на баскім коні.

В далечінь холодну без жалю за літом
синьоока осінь їде навмання.
В’яне все навколо, де пройдуть копита,
золоті копита чорного коня.

Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні й розкида кругом.
Скрізь якась покора в тишині розлита,
і берізка біла мерзне під вікном.

1938


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)
Володимир Сосюра – Облітають квіти, обриває вітер вірш.