Вірш Олександра Олеся -“О ніч чудова і чарівна!..”

Схожі вірші:

1. Вірш Олександра Олеся – На чужині Не вірив я в життя по смерті, Тепер я вірю в диво з див. Було для мене страшно вмерти, Умер і нагло знов ожив. Так […]...
2. Вірш Олександра Олеся – Чари ночі Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: “Цілуй, цілуй, цілуй її, – Знов молодість не буде! Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, […]...
3. Вірш Олександра Олеся – “Душа моя – пустка холодна й німа…” Душа моя – пустка холодна й німа… Нічого в тій пустці самотній нема: То вітер розвіяв, то хвилі зірвали, То, граючись, діти малі розібрали. Душа […]...
4. Вірш Олександра Олеся – “Ой була на світі та удівонька…” Ой була на світі та удівонька, Трьох синів мала, Ночі не спала, Їх доглядала, В чистім любистку синів своїх милих купала. Що один з трьох […]...
5. Вірш Олександра Олеся – Заходить сонце Праворуч – сонце і пожежі! Палають гір високих вежі, Палають хвилі вогняні, І хмари в димі і огні. Ліворуч – сиза казка ночі, Чиїсь ласкаві […]...
6. Вірш Олександра Олеся – “Ні, забуття не дасть мені й сама природа…” Ні, забуття не дасть мені й сама природа… Нехай вона і дивна, й молода, Але її краса і врода Твою красу і вроду нагада. До […]...
7. Вірш Олександра Олеся – Лебідь На болоті спала зграя лебедина. Вічна ніч чорніла, і стояв туман… Спало все навколо, тільки білий лебідь Тихо-тихо сходив кров’ю своїх ран. І співав він […]...
8. Вірш Олександра Олеся – “В дитинстві ще… давно, давно колись…” В дитинстві ще… давно, давно колись Я вибіг з хати в день майовий… Шумів травою степ шовковий, Сміявся день, пісні лились… Весь Божий світ сміявсь, […]...
9. Вірш Олександра Олеся – Безсмертники Вони давно вже втратили життя, В них згасло все, що тільки малось, Умерли всі і думи, і чуття, І тільки форма їх такою же зосталась… […]...
10. Вірш Олександра Олеся – Три менти Тихше, тихше: ходять звірі, П’ють народну кров вампіри… Нахиляйтесь, Пригинайтесь: Може, мимо пройдуть звірі… Тихше, тихше – Хто це дише? Тихше… тихше… Тихше, тихше: сплять […]...
11. Вірш Олександра Олеся – Айстри Опівночі айстри в саду розцвіли… Умились росою, вінки одягли, І стали рожевого ранку чекать, І в райдугу барвів життя убирать… І марили айстри в розкішнім […]...
12. Вірш Олександра Олеся – Ти не прийшла Ти не прийшла в вечірній час… Без тебе день вмирав сьогодні, Без тебе захід смутно гас І сонце сходило в безодні… Ти не прийшла в […]...
13. Вірш Олександра Олеся – “Ти з’являєшся, як ранок…” Ти з’являєшся, як ранок… Там, на заході ще ніч, А на сході уже небо Червоніє від проміння, Блиску сонця золотого… Як в чеканні б’єтся серце! […]...
14. Вірш Олександра Олеся – “Як жити хочеться!..” Як жити хочеться! Несказанно, безмірно… Не надивився я ні на зелену землю, Ні на далекі сині небеса. Я не наслухався ні шуму рік широких, Ні […]...
15. Вірш Олександра Олеся – В Криму (уривок) Осріблені місяцем гори блищать, Їм кедри і сосни казки шелестять, І дивні пісні їм співають вітри, Що нишком підслухали в моря з гори. Осяяні місяцем, […]...
16. Вірш Олександра Олеся – “Дух наш пречистий, дух наш народний…” Дух наш пречистий, дух наш народний, Над нами сходить в сю мить сьогодні. На крилах в’ється, В сльозах сміється. І сльози щастя, обмивши рани, Пливуть […]...
17. Вірш Олександра Олеся – Лебединій зграї Ви в ірій линете від сірого туману, Від сірих днів, від суму і нудьги На срібло чистеє спокійного лиману, На пишні береги. Не жаль вам […]...
18. Вірш Олександра Олеся – Моїй матері Приснилося, що я вернувсь додому. Іду, дивлюсь: мій край, моя земля, Сміються в сонці золотому Річки, і села, і поля. Ось-ось прийду до хатоньки моєї, […]...
19. Вірш Олександра Олеся – “О принесіть як не надію…” О принесіть як не надію, То крихту рідної землі: Я притулю до уст її І так застигну, так зомлію… Хоч кухоль з рідною водою!.. Я […]...
20. Вірш Олександра Олеся – “Італійська ніч підкралась…” Італійська ніч підкралась, Розлила солодкий чад; Десь здаля луна озвалась Флорентійських серенад. Марить море Середземне, Ледве лащить береги… Щось жагуче, щось таємне Палко диха навкруги. […]...
21. Вірш Олександра Олеся – “Ах, як стогнали ми, як плакали в вигнанні Ах, як стогнали ми, як плакали в вигнанні, Який тягар з нас кожний ніс! Моря б повстали з наших сліз, Затихли б бурі в нашому […]...
22. Вірш Олександра Олеся – “Прокляття, розпач і ганьба!..” Прокляття, розпач і ганьба! Усю пройшов я Україну, І сам не знаю, де спочину І де не стріну я раба. Зректись себе, забуть ім’я, Всесвітнім […]...
23. Вірш Олександра Олеся – “Дві хмароньки пливли кудись…” Дві хмароньки пливли кудись В убранні золотім І мовчки зупинилися Над краєм чарівним. Річки ясні жемчужились, Шуміли і пливли, Лани зливались з луками, Пахтіли і […]...
24. Вірш Олександра Олеся – “В золотій смушевій шапці…” В золотій смушевій шапці Циган-вечір сходив з гір, Ніс він ніченьці-циганці З срібла кований набір. А вона його вже ждала У долині, у гаю, Ніжним […]...
25. Вірш Олександра Олеся – “Схилив я голову і йду поволі…” Схилив я голову і йду поволі Дрімучим лісом в самоті. Навколо осінь. Надо мною Кружляють квіти золоті. Безмірна тиша. Спів веселий Давно-давно помалу стих, Як […]...
26. Вірш Олександра Олеся – “Яка краса: відродження країни!..” Яка краса: відродження країни! Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів, Мовчали десь святі під попелом руїни, І журно дзвін старий по мертвому […]...
27. Вірш Олександра Олеся – “Ти зовсім мене не кохала…” Ти зовсім мене не кохала, А я був повинен забуть… Чого ж ти так тяжко зітхала В той час, як збирався я в путь?.. Чого […]...
28. Вірш Олександра Олеся – “В Вас стільки сонця золотого…” В Вас стільки сонця золотого, Блакиті чистої, тепла, – Неначе з краю чарівного Вас хвиля моря принесла. І як Ви можете тут жити, Серед безлюдних […]...
29. Вірш Олександра Олеся – “В болотах жаби рай знайшли…” В болотах жаби рай знайшли І там плодились і згнивали, А десь над ними клекотали В повітрі чистому орли. І туркіт жаб, і дух гнилий […]...
30. Вірш Олександра Олеся – “Уймають болі єдині сни…” Уймають болі єдині сни, У сні лише мій біль стихає, – Ні зір, ні сонця, ні весни Без краю рідного немає. Тут не співає ліс […]...
31. Вірш Олександра Олеся – “Солов’єва пісня ллється…” Солов’єва пісня ллється, Розливається в низах, Соловей лящить, сміється… Наче… тоне у сльозах. Квітнуть яблуні і груші, В світлі місячнім тремтять… Наче… мертвих скорбні душі […]...
32. Вірш Олександра Олеся – “З журбою радість обнялась…” З журбою радість обнялась… В сльозах, як в жемчугах, мій сміх. І з дивним ранком ніч злилась, І як мені розняти їх?! В обіймах з […]...
33. Вірш Олександра Олеся – “Він жив один в своїй пустелі…” Він жив один в своїй пустелі, В краю думок і мрій своїх, На мить одну злітав на скелі І знов для неба кидав їх. “Самотній […]...
34. Вірш Олександра Олеся – “Хіба не бачите, що небо голубіє…” Хіба не бачите, що небо голубіє, Що сонце ранками всміхається ніжніш, Що вся земля в якімсь чеканні дивнім мліє, І легше дихає, і дивиться ясніш. […]...
35. Вірш Олександра Олеся – “Гроза пройшла, і сліз безкрає…” Гроза пройшла, і сліз безкрає На листях, травах, на квітках, Ласкаво, ясно сонце сяє І відбивається в сльозах. 1905...
36. Вірш Олександра Олеся – “Хто в час пожежі край свій кине…” Хто в час пожежі край свій кине І, як боюн, в чужий втече, Того весь вік огонь пече І проклін рідної країни. Не знайде той […]...
37. Вірш Олександра Олеся – “Ти знов прийшла, щоб всі чуття холодні…” Ти знов прийшла, щоб всі чуття холодні Вогнем страждання запалить, Ти знов прийшла, щоб всі страшні безодні Душі моєї розбудить… Ти знов прийшла, щоб кинуть […]...
38. Вірш Олександра Олеся – “З серцем, повним смутку-горя…” З серцем, повним смутку-горя, Утомився я ходить І прийшов на берег моря, Щоб журбу свою втопить. “Хвилі, хвилі! Люту муку Ви з грудей моїх візміть… […]...
39. Вірш Олександра Олеся – “Гроза пройшла… зітхнули трави…” Гроза пройшла… зітхнули трави, Квітки голівки підняли, І сонце, тепле і ласкаве, Спинило погляд на землі. Здаля розвіялись тумани, Знов ясно, пахощі, тепло… Спинилась кров, […]...
40. Вірш Олександра Олеся – “Коли я вмер – забув, не знаю…” Коли я вмер – забув, не знаю… Я в чорній прірві забуття… О краю мій, коханий краю, Коли ж це стратив я життя?! І скільки […]...