Вірш Миколи Руденка – Шанують лиш того народи

Шанують лиш того народи,
Хто власну ниву розорав.
Талант – це вогнище Свободи
На тлі нікчемних рабських вправ.

Це Слова горде володіння,
Де дух народний не зачах.
Талант без мужності – падіння
В земного людства на очах.

Коли ж ми всі схиляєм лоба
Біля чиновного стола,
Де доля діда-хлібороба
Для себе прав не здобула?

А непідкупний вірш-недрема
Мовчить, води набравши в рот,-
Тоді це лихо не окреме,
Тоді вже винен весь народ.

28.05.1981


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Вірш Миколи Руденка – Шанують лиш того народи вірш.